Дорога Ліда!
Щиро вітаємо тебе з ювілейним
Днем народження!
Ось і дочекалась ти, Лідочко, чергового свого ювілею. Він і для того ювілей, щоб у цьому швидкоплинному житті зупинитись на мить і озирнутись туди… У дитинство, юність, у свої прожиті роки. Без сумніву, там було багато, багато хорошого і цікавого.
Ти відмінно навчалась і в школі, і в інституті. Ще в студентські роки ти заявила про себе як практик-науковець у фармакології. Але науку ти не вибрала. Шкодуєш чи ні, відомо лише тобі.
Але натомість ти, як відмінниця, при розподілі вибрала Київ і професію провізора, зарекомендувавши себе високими практичними знаннями і професійністю. Тож досить швидко ти стала завідувачкою великої аптеки, в якій сумлінно працювала багато років і зараз продовжуєш свою трудову діяльність у фармакології.
У тебе склалась чудова родина – коханий чоловік, синочки, невістки, онучки, яких ти обожнюєш. І ось все це щастя з його радощами і негараздами ти без нарікань несеш на своїх тендітних плечах, залишаючись при цьому привітною, ласкавою, щирою і дуже доброю.
Тебе люблять, шанують і поважають у нашій волинській родині у столиці. Ти надійна, твоя позитивна енергетика, тепло у спілкуванні залишають приємні почуття, додають впевненості і світ з тобою стає світлішим!
Вітати таких хороших людей, як ти, — це радість. Тож бажаємо залишатися такою ж милою, ніжною, сяючою, добродушною, розумною, красивою. Якнайбільше тобі митей, наповнених яскравими і щасливими подіями.
Бажаємо завжди бути в оточенні люблячих тебе рідних і відданих друзів. А люди, які зустрічаються на твоєму шляху, хай несуть добро, любов та добрий настрій.
Бажаємо ніколи не розчаровуватися і не втрачати надії в любих життєвих обставинах, досягати неможливого і перемагати! Завжди!
Впевненості і терпіння тобі, які так необхідні для здійснення мрій і допомоги рідним та близьким. І нехай всі турботи, тепло і доброта, якими ти їх оточила, повертаються до тебе добром. І не тільки в день народження, а кожен новий день!
А у подарунок від нас –
ОСІННІЙ ВАЛЬС ДЛЯ ЛІДИ
Рік за роком пролітає,
Осінь ще одна минає…
До листочка ще листочок –
Це твого життя віночок.
У селі Велика Глуша
Яблука доспіли й груші.
Вже лелеки відлетіли
І капусту покрішили.
Де взялась ти? Що казала,
Коли маму ти питала?
Не лелеки принесли
І в капусті не знайшли.
Привела тебе в життя
Тепла осінь золота…
Ви погляньте на віночок.
Цей листочок, цей листочок.
І зелені, й золоті,
Наче миті у житті.
Цей листочок – сміх дитячий.
Він тому й жовтогарячий.
Бо так сонячно й тепло
Лиш в дитинстві нам було.
А ось цей листочок – юність.
Ніжно грають серця струни…
Згадки про палке кохання
І побачення до рання.
Він зелений і донині.
Як і молодість в людини –
У душі, що не старіє,
Що радіє, любить, мріє.
Народилися синочки –
Ще добавилось листочків.
Й мов листочки горобини –
Розмістилася родина:
Чоловік – коханий, славний,
І невістки – гарні, вправні!
І онучки – радість, втіха,
Твій наповнюють дім сміхом.
Білий лист в віночок вплівся,
Не осінній – та згодився.
Бо із білого листа
І наука непроста
І професія складалась.
Чи з життям вона зладналась,
Чи приносила наснагу?
Зараз нам кума роскаже.
А це листячко багряне –
Волинянки й волиняни.
Ти зустріла в Братстві й Клубі,
Друзів, подруг, серцю любих.
Відпочинеш, поговориш.
Клуб – підтримка і опора,
Тут знайшла свою родину,
Бо всі – вихідці з Волині.
* * *
Минає осінь золота,
Біжать Дніпрові води…
У далину несуть вони,
Несуть твої літа.
Нехай в твоє віконечко
Сонце завжди сходить,
І сотню літ дарує щастя
Осінь золота!
Міжнародне громадське об”єднання
“Волинське Братство”,
Жіночий Клуб “Волинянка”
