Хіба хтось може уявити собі Волинський край без неперевершеної «Волинь моя»? Її співають у всьому світі навіть ті, хто не знає автора. А цьогоріч у квітні Степанові Кривенькому виповнилося б 77… |
Якби й написав він одну лише «Волинь моя», безумовно став би легендою, як і його пісня, яка стала гімном волинського краю.
Кривенький Степан Федорович народився в селі Вільхівка Горохівського району Волинської області в сім’ї хліборобів. Поет, самодіяльний композитор. Заслужений працівник культури України. Почесний громадянин Волині.
Творча спадщина вільхівського самородка — понад три десятки чудових пісень. Усі вони увійшли до збірника «Волинь моя». Перша вийшла ще 1999 року, другу перевидала дружина Марія Климівна 2008-го. Цьогоріч з ініціативи доньки Лесі Влашинець здійснити її третє видання.
Степан Федорович Кривенький ще встиг написати в перші роки незалежності України пісні: «Молюсь до тебе, краю мій», «А солов’ї співають про Вкраїну», «Чого ти хочеш, Україно?». Ідучи від нас назавжди, залишив нам те, що робить людей багатими душею і щедрими серцем. Цей скарб нетлінний. Ім’я йому — Пісня.
Степан Кривенький — засновник і керівник (впродовж понад 40 років!) хору «Хлібодар» при Горохівському районному Будинку культури.
Із баяном у руках — таким Степана Кривенького пам’ятають рідні й друзі, таким увічнив його і скульптор Леонід Українець у пам’ятнику в рідній Вільхівці. На його честь названі вулиці, премією імені Степана Кривенького нагороджують кращі хорові колективи, композиторів та аматорів за значний внесок у розвиток народного мистецтва, а її першим лауреатом був хор «Хлібодар»…
Ми ж співаймо «Волинь моя», де б не були, і пам’ятаймо, що то наша візитівка, бо ми з краю, де «озер блакить і синь лісів», де «шумлять, колишуться хліба», бо не знайти більше ніде такої краси — це добре знав наш земляк Степан Кривенький. А творчість його засвідчує, що сягнув висот цей чоловік не вищими університетськими освітами, а природним талантом — душею, переповненою піснями.
Матеріали: Вікапедія,
газета “Волинь”