ГРАНДІОЗНА ДИПЛОМАТИЧНА ЗУСТРІЧ В СІЧНІ 1429 РОКУ

Spread the love

 

А ви знаєте, що династія Ягеллонів — гордість Польщі — починається в тому числі з української княжої крові?
Перший король Польщі Ягайло (Владислав ІІ) був сином Уляни з роду Рюриковичів і онуком Ольги (Єви) з дому Романовичів – князів Галицько-Волинських.

Його батько Ольгерд був рідним братом Любарта-Дмитра, останнього володаря єдиного Галицько-Волинського Руського князівства, який збудував Луцький замок.

А знали, що в 1429 році Луцьк став політичним центром Європи?
Тоді у замку відбувся з’їзд монархів і послів від Візантії та Римського Папи.

Вони вирішували питання політики, релігії та економіки континенту.
Масштаб вражає: з’їзд тривав сім тижнів, а кількість гостей разом зі свитами сягала 15 тисяч осіб.

Луцьк тоді був в центрі європейської політики – не як периферія, а як суб’єкт і арена великих рішень.

Джерело: Сайт “Русь-Україна

 

У  статті газети “День” (№107-108, 2017) справедливо відзначено, що “Україна завжди була залучена до європейського політичного та культурного простору, що саме Європа – наш світоглядний «дім», що вітчизняна історія, отже, впродовж століть, із часів Русі починаючи, була невід’ємною складовою загальноєвропейського історичного процесу. І це позначалося на усіх сферах життя як українців, так і європейців; зокрема і на дипломатії Старого Світу (принаймні, його Східної та Центральної частин).

Впливові середньовічні європейські держави були залучені до важливих дипломатичних заходів, що відбувалися саме на наших теренах, вели перемовини з очільниками держав, до складу яких входила Україна – якщо не як основне, системоутворююче ядро (зараз ми говоримо конкретно про Велике князівство Литовське ХІV-ХVІ ст.), то, принаймні, як одна з трьох політичних опор, «несучих конструкцій» цієї балто-слов’янської (балто-руської) імперії.

І найпереконливіший доказ цьому – відомий на європейських теренах, проте, здається, й досі не повною мірою оцінений у нас З’їзд європейських монархів і послів 1429 року, що відбувся в Луцьку, в знаменитому замку Любарта”.

 

Це була грандіозна дипломатична зустріч за ініціативи Великого князя Литовського Вітовта за участю імператора Священної Римської імперії Сигізмунда Люксембурга, польського короля Ягайла, представників Візантії, Папства та інших європейських держав, аби обговорити антитурецьку коаліцію, гуситську проблему, створення Литовсько-Руського королівства та проблеми об’єднання церков.

Тодішні владоможці обговорювали у славетному місті на Волині, а тоді Луцьк фактично був другою, південною столицею Великого князівства Литовського, далеко не «домашні», локальні справи, а дійсно проблеми загальноєвропейського значення.

Хто зібрався:

  • Організатор: Великий князь Литовський Вітовт.
  • Ключові учасники: Сигізмунд Люксембург (імператор Священної Римської імперії, король Угорщини, Чехії, Німеччини), Ягайло (король Польщі).
  • Посли від Візантії та Папства: Були присутні представники, які обговорювали релігійні питання, зокрема об’єднання православ’я та католицизму.
  • Інші: Представники Тевтонського ордену, мазовецькі князі. 

Основні питання з’їзду:

  • Створення антитурецької коаліції:Боротьба з наростаючою загрозою Османської імперії.
  • Коронація Вітовта: Вітовт прагнув стати королем Литви за підтримки імператора, що могло б докорінно змінити політичний баланс.
  • Релігійні питання: Проблема об’єднання католицької та православної церков.
  • Гуситський рух: Ситуація в Чехії.
  • Молдавські землі: Територіальні суперечки. 

Результат з’їзду:

  • З’їзд не мав значного політичного впливу, оскільки Польща виступала проти коронації Вітовта, а питання так і не вирішили.
  • Вітовт помер у 1430 році, так і не ставши королем.

З’їзд 1429 року в Луцьку став однією з найбільших дипломатичних подій середньовічної Східної Європи, продемонструвавши прагнення Вітовта до розширення впливу Литви та зміцнення її європейського статусу. 

Письменниця Оксана Забужко вбачила символізм цієї події й порівняла цей з’їзд із самітом «Підтримуй Україну», що відбувся 24 лютого 2025 року з нагоди 3-х роковин від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Оцінила його як «спробу вперше обговорити концепцію майбутньої спільної європейської безпеки» і, що «саме ми ініціювали, тут у себе, концепт спільної європейської безпеки».

Джерело: Вікапедія

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *