В 2025 році у м. Володимир волинські археологи знайшли найбільшу кількість давньоруських прикрас, так званий “Скарб купця”, який містить, зокрема, безпрецедентну колекцію давньоруських скляних браслетів – цілі прикраси та значну кількість фрагментів.
Про це повідомив у Фейсбуці керівник Волинської археологічної експедиції ДП “НДЦ “Охоронна археологічна служба України” Віктор Баюк.
За словами Баюка, скарб було знайдено під час масштабних археологічних досліджень, проведених в історичному урочищі “Апостольщина” в межах території Окольного міста княжого Володимира на Волині.
“Скарб купця” містить колекцію давньоруських скляних браслетів. Вціліло 573 прикраси та інші предмети.
Браслети, розділені на 109 типів, що різняться формою, кольором та розміром діаметру (від 4,0 до 5,9 см.). Наявні також серії із однакових виробів від 5 до 31 екземплярів, окремі екземпляри зустрічаються в одиничних зразках або в кількості від 2 до 5.
Археолог наголосив, що знахідка цілих скляних браслетів у такій кількості є безпрецедентною для історії археологічних досліджень теренів Києво-Руської держави. А також розповів, що такі жіночі прикраси були широко поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу. Проте додав, що дослідники вперше виявили такий чисельний комплекс браслетів.
Окрім браслетів, дослідники виявили масивний хрест-енколпіон, який був частиною облачення священника високого рангу, а ще дев’ять бронзових та вісім мармурових невеликих натільних хрестиків. А також:
- 18 ромбічних пряжок;
- п’ять срібних скроневих кілець,
- свинцеву накладку у вигляді стилізованого під тризуб сокола;
- щитковий срібний перстень;
- бронзовий кистень;
- пломбу із солярним знаком у колі “дорогочинського типу” та ряд інших речей і їх фрагменті
Реконструкція великої кількості знайдених тут же фрагментів має ще значно доповнити колекцію.
“Власником такого багатства міг бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж втікав зі своїм крамом на Волинь від війни.
Стосовно обставин сховку, то цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року.
Ці події так змальовує запис Галицько-Волинського літопису: “І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа”, – зазначив науковець.
Він підкреслив, що результати досліджень мають виняткове наукове та суспільне значення. Вперше виявлено такий численний комплекс браслетів, що хоч ці жіночі прикраси й були поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу, однак у цілих формах зустрічались лише як виключення в одиничних зразках. Вперше дослідники можуть проаналізувати таку категорію знахідок комплексно, на широкій базі виявленого скарбу.
Матеріали з цих робіт після наукового опрацювання будуть передані до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького для створення експозиції, як і всі попередні знахідки із княжої столиці. Цілком імовірне також подальше експонування у музейних закладах національного рівня, зауважив Баюк.
Що відомо про дослідження у Володимирі
Волинська археологічна експедиція завершила перший етап рятівних досліджень у Володимирі. Учасники розкопок виявили 187 об’єктів. Роботи тривали 5,5 місяців — від травня до листопада, з перервою на липень. Усього розкопали площу понад 3 861,8 квадратних метри без пропусків.
На цій території знайшли житла, господарські споруди, виробничі комплекси, господарські та побутові ями, окремі печі, а також колекцію артефактів від X до XV століть. Зі слів керівника експедиції, результати досліджень фактично відображають всю матеріальну культуру давньоруського часу.
Дослідницькі роботи як необхідний та законодавчо визначений етап перед забудовою археологічно цінних територій проводились Волинською археологічною експедицією ДП “Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України”” Інституту археології Національної академії наук України спільно із Волинським Національним університетом імені Лесі Українки, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир” та ВГО “Спілка археологів України” на замовлення ТОВ “Володимир Сіті”.
Джерела: Фейсбук, Укрінформ, Українська правда “Культура”
Фото: Віктор Баюк
