Ось і останній четвер місяця грудня, який завершує 2025 рік. Цього року в цей день ми святкуємо Різдво Христове і вперше за всі роки існування Клубу волинянки зібралися саме на це велике свято.
Різдво Христове відзначається у кожній українській родині, а київські волиняни і є родиною, яка об’єднана спільними цінностями – любов’ю до України, до рідного волинського краю, де шанують, зберігають і розвивають народні традиції і обряди. Тож волинянки і зустрілися у Волинській світлиці, як завжди, в свій останній четвер місяця, відсвяткувати це велике свято і одночасно підвести підсумки року, що минає, а також щоб поділитися ідеями про громадську роботу на рік прийдешній.
А у підсумку – волонтерська робота, участь у проведенні міських заходів, артдесанти за участю відомих в мистецькій сфері волинянок, толоки, відправлення гуманітарних конвоїв на фронт, плетіння маскувальних сіток, догляд за пораненими у госпіталях, сприяння нашим волинянам у справах і та ін.
Приємно, що на наше засідання прийшли гості – голова Клубу жінок земляцького Товариства закарпатців у м. Києві Марія Пісна, а також учасниця гурту “Київська коляда” Леся Діденко. У Клуб завітав також волинянин Бодюк Адам Васильович – доцент Київського університету управління та підприємництва. Були раді бачити серед нас давнього друга нашого клубу Георгія Лук”янчука, відомого громадського діяча, журналіста, фоторепортера.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих воїнів, віддаючи шану їх світлій пам’яті.
Заступниця голови клубу “Волинянка” Антоніна Рєпа проінформувала про підсумки акції “Святий Миколай, наших бійців привітай”. Від волинського земляцтва були відправлені подарунки, які доставив Андрій Бодейчук у підрозділі “Дозор” на передову. А також вона зазначила, що збір необхідних речей для воїнів продовжується.
Ліна Гулюк повідомила, що отримала від нашої волинянки Зої Сиротюк з Великобританії посилку з термошкарпетками, які будуть передані захисникам на фронт. Пані Ліна розповіла також і про другу посилку, яка надійшла від Горбачук Оксани Миколаївни, подруги Наталії Іванівни Андрієнко, учасниці Клубу, з термостійкими шкарпетками, устілками, а також нашийними ліхтарями, які дуже потрібні нашим воїнам у суворому воєнному побуті.
За традицією, як це заведено у нас, ми вітаємо іменинників поточного місяця. І сьогодні це була груднева іменинниця Галина Оксюк – активістка нашої спільноти, неперевершена мандрівниця, щира і світла людина, якій за святковим столом з чудовими стравами прозвучало багато сердечних віршованих вітань до дня народин. Читали вірші-присвяти і від Жанни Василівни, яка зараз знаходиться за кордоном, але у курсі про всіх нас. Зачитали для іменинниці слова пісенного тексту-присвяти на мелодію пісні “Україна” – “0й, Галино ти Галино, будь щаслива повсякчас, гарна мати і дружина і бабуся супер клас”. І, як годиться, були квіти та подарунки.
Ліна Гулюк, вчителька за фахом, влаштувала нам різдвяний “екзамен”. За номерами розданих “сніжинок” наші волиняночки відповідали на питання на знання Києва, про щасливі дні у житті, і навіть декламували жартівливі “зимові” вірші.
У цей святковий день, не обійшлося й без театральних імпровізацій. Святий Миколай, якого чудово зіграв Георгій Лук’янчук, завітав на свято і роздав всім подаруночки – обереги. Це були ангелочки, які мають охороняти кожну його власницю від життєвих негараздів.
Наші волинянки-артистки, учасниці пісенного гурту “Київська коляда” пішли вітати киян на платформах метро із святом Різдва Христового народними піснями-колядками і бажати їх миру, добра, здоров’я, вселяти віру у краще майбутнє.
За прекрасно накритим столом з власноруч приготовленими волинянками стравами, де були і кутя, і узвар, і вареники, і різні пиріжки, і м’ясні та рибні смаколики, приємно спілкувалися, розповідали різні новорічні історії, бувальщини, ділилися анонсами різних святкових подій, співали пісень, жартували, обмінювалися сувенірами і подарунками. Це був ковток тепла, радості і добра у тивожний час війни, коли над столицею майже щодня звучать тривоги і гуркіт ворожої зброї.
Поверталися додому з твердим усвідомленням того, що і надалі серця наших київських волинянок будуть в унісон битися з серцями співвітчизників, які і на фронті, і в тилу все роблять для наближення омріяної Перемоги, в яку ми свято віримо!
Мирослава Корнєєва
