27 жовтня – День української писемності та мови. Це свято присвячене розвитку та популяризації української мови і вшановує пам’ять Преподобного Нестора Літописця, автора “Повісті минулих літ” – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Не випадково саме в цей день за ініціативи міжнародного громадського об”єднання “Волинське браство” та Національного музею літератури проведено вагомий захід – вечір пам’яті Вікторії Рутковської, сучасної поетеси, журналістки, сценаристки багатьох просвітницько-культурних заходів, членкині клубу “Волинянка”, що є структурної одиницею волинського земляцтва.
На це літературно-мистецьке дійство зібралися колеги по творчому цеху, посестри, подруги, однодумці, члени творчих співочих колективів, артисти, журналісти, громадські діячі, студенти, поціновувачі поетичного таланту Вікторії.
На сцені – її портрет, книга віршів “Я жива”, квіти, відеодемонстрація світлин з творчого і громадського життя поетеси “Дивосвіт Вікторії Рутковської “.
Модераторами вечора були в.о. голови МГО “Волинське братство” Микола Ярмолюк, який відкрив вечір, та народна артистка України чарівна Світлана Мирвода….
У цей важкий воєнний час, коли Україна виборює нашу з вами свободу, всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять воїнів, що полягли у цій жорстокій війні за незалежність і територіальну цілісність України, проти сучасного рашизму.
Як справедливо відмітив М. Ярмолюк, що наш вечір пам’яті – то наш моральний обов’язок перед суспільством, перед величчю таланту і незламністю духу поетеси Вікторії Рутковської, яка не зламалася під натиском хвороби, мала кипучу енергію, була взірцем непохитного оптимізму, носієм високих морально-духовних цінностей сучасної жінки-українки, берегині.
На вечорі співведуча С.Мирвода окреслила основні віхи життєвої і творчої біографії поетеси. Вона – з інтелігентної родини: батько соціолог, кандидат філософських наук, мама – відома етнограф, педагог, журналіст. Сама Вікторія закінчила Київський інститут культури ім. О.Корнійчука, другу освіту здобула в педагогічному університеті Б.Гринченка. Її трудова діяльність була пов’язана з організацією і режисурою концертів, фольклорних заходів столиці. Вона активно допомагала своїй мамі О.В.Рутковській в упорядкуванні матеріалів, що висвітлювали обрядові і народні традиції. Як педагог, психолог друкувала свої статті у професійних журналах. У 2003 році стала членом Національної спілки журналістів. А поетичні твори публікувала у “Літературній Україні”, “Слові Просвіти”, у різних часописах і тематичних збірках…
У цей день, як зазначив ведучий, найкращим способом вшанування пам’яті Вікторії, яка пішла у засвіти 19 березня 2020 року, це прослухати її багатогранну поезію, наживо відчути її високе поетичне слово . А черпала вона наснагу і натхнення в творчості у любові до свого роду, до України, до народних традицій, у закоханості в життя. То ж на вечорі звучали її вірші, пісні, написані на її слова.
В заході взяли участь викладачі та студенти “Українського гуманітарного інституту” (м. Буча, ректорка – кандидат економічних наук, професор Людмила Штанько).
Глибоко осмислити тематичні обрії творчості Вікторії Рутковської допомогло емоційне прочитання поезій поетеси студентами під музичний супровід (підготувала їх музичний керівник інституту Дана Доманська).
Слухачі-глядачі, що прийши на вечір, з великою емоційною насолодою слухали спів народної артистки України Світлани Мирводи, Анатолія Бабича, учасників гурту «Волиняни» та хору «Оболонь», вокально-хореографічного ансамблю «Зернятко» під керівництвом заслуженого працівника культури України чарівної пані Раїси Заклецької, та ін.
Своїми теплими спогадами про вікторію поділилися Михайло Сорока – член Ради МГО ” Волинське братство”, який написав передмову до книги “Я жива” і сприяв її видавництву; близька подруга Галина Бідношей; Світлана Романчук – філологиня-науковиця, авторка сценарію цього вечора і блискуча дослідниці творчої “лабораторії” поетеси та ін.
Виступаючі розповіли не лише про творчі надбання Вікторії Рутковської, а й про вагомий внесок у діяльність МГО «Волинське Братство», жіночого клубу «Волинянка», пісенного гурту «Волиняни», про велику громадську роботу і суспільно-корисні справи у різних спільнотах.
Вечір добіг кінця. Можна було придбати книгу “Я жива”, а також задонатити на наші славні ЗСУ. Була висловлена вдячність керівництву Національного музею літератури, а також організаторам заходу.
Насамкінець всі разом співали Волинський гімн “Волинь моя”.
Після цього продовжили спілкування у Волинській світлиці. Ми всі були раді самій можливості бачити один одного, ділитися планами і ідеями, відчувати суголосність у єдиній позиції все зробити у сьогоденні для наближення Переможного миру для України.
Волинянки пригощали гостей автентичними волинськими стравами, і принагідно привітали жовтневих іменинників чарівну Раїсу Заклецьку і Валерія Бідношея. Цей творчий захід надовго залишиться у серцях тих, хто його відвідав.
Закарбував прекрасні миттєвостві цієї важливої літературної події
великий друг київських волинян журналіст-фоторепортер Георгій Лук’янчук.
Мирослава Корнєєва
