КОЛЯДКА
По білому снігу
Від хати до хати
Ватагою йдемо
Колядки співати.
І в кожній оселі
Нас щиро вітають.
Всі люди веселі
Христа прославляють.
В цю світлу, святкову
І радісну днину
Бажаємо злагоди
Вашій родині!
Щоб повнились завжди
Комори і скрині!
Щоб щастя тепло
Було з вами віднині!
Хай спокій і радість
Завжди з вами будуть!
Христос народився!
З Різдвом Святим, люди
НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ
В цю ніч святу не чутно мови –
Лунає тільки Коляда.
Це – символ вічної любові,
Яку Господь нам щедро дав.
Народження Ісуса – Сина
Ми славимо у небесах
По всіх кутах і закутинах,
Далеких селах і містах.
Природа ніби оживає
І відбуваються дива.
Повсюди радісно лунають
Прадавні святочні слова:
– Щоб в ніч Різдвяну вашу хату
Не оминала Коляда,
Щоб статки множились багаті,
Щоб дім обходила біда!
Величним кантом «Бог предвічний»
Небесний задзвенів метал.
Співають Ангели над ніччю
Врочистий Господу хорал:
– Во Вифлиємі, во Вифлиємі
Сталася новина:
Пречиста Діва, Пречиста Діва
Породила Сина.
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царіє вітають,
Пастиреві грають, поклін віддають,
«Чудо! Чудо!» – повідають.
НА СВЯТИЙ ВЕЧІР
Стихає веремія суєти…
Ось-ось на небі з’явиться зірниця…
До нас на землю Вечір йде Святий
Й несе з собою диво-таємницю.
За вікнами морозить, сніг січе –
Зима світ одягнула в білі шати…
І ллється сяйво радості з очей –
Ісуса породила Діва – Мати.
У стаєнці сповитий Він лежить –
Йому так тепло, затишно у сіні!
Повсюди світла новина летить,
Ми славимо Різдво Святого Сина!
І де б не був ти, у яких краях,
А на Свят – Вечір маєш повернутись!
Лети до рідного гнізда, як птах,
Щоб єдність душ, сердець близьких відчути!
Господар давній звершує обряд,
Над стравами чаклує господиня,
На небосхилі вже зійшла зоря
І за столом зібралася родина.
Вогонь свічок… Дух предків завітав…
Таємна дивна магія… Різдвяна!
Молитва «Отче наш», дванадцять страв,
Дзвіночки і колядки, Богом дані.
І торжествують Небо і Земля!
Народженню Ісуса люд радіє!
Ясним промінням освятилась мла –
Зійшла Зоря Любові і Надії!
РІЗДВЯНА ПОЕМА
Гостинно входить в дім Свят-Вечір…
Уся родина за столом…
Смачна кутя, з узваром глечик
І образи під рушником…
На покуті панує Дідух –
На щастя й добрий урожай,
Щоб обійшли оселю біди,
Раділи серце і душа.
Дванадцять пісних страв, як треба –
Було так ще у давнину…
Ось-ось зійде зоря на небі
І сповістить про новину.
Малеча тут, допомагає,
Сьогодні бавитися – гріх.
– Біжіть, дивіться, чи немає
На небі першої зорі? –
До них матуся промовляє.
А діти – миттю до вікна.
По черзі в небо зазирають
І радісно: – Є! Ось вона!
Поважно батько – він – Господар:
Прошу сідати всіх за стіл.
Помолимося спершу Богу
Й ви, душі предків, нас простить.
І ти, Морозе-Морозенку,
До нас на кашу теж іди.
А хто від дому далеченько,
До хати стежечку знайди!
Ось за вікном почувся гомін:
Чарівний дзвін, колядок спів…
Не буде сумно хай нікому –
Ісуса світу Бог явив!
Цю звістку – радісну й веселу,
Що народився наш Ісус,
Містам, малим й великим селам
Колядники скоріш несуть!
Різдвяна Зірка теплим сяйвом,
Як діамантом, виграє,
І з неба світло життєдайне
На грішну Землю щедро ллє,
Різдвяна ніч – як одкровення…
Зоря нам сяє з висоти…
Хай Бог пошле благословення
І зійде в серце Дух Святий!
Світлої пам”яті, Вікторія Рутковська
