З 1 до 10 жовтня у Луцьку відбувся 18-й міжнародний музичний фестиваль «Стравінський та Україна».
Фестиваль проводила Волинська обласна філармонія у співдружності з Волинським Національним університетом імені Лесі Українки та Генеральним консульством Республіки Польща у Луцьку.
Автор ідеї і художній керівник фестивалю «Стравінський та Україна» – журналіст, магістр державного управління Василь Ворон.
Почесний гість фестивалю режисер Тоні Палмер, Велика Британія.
Міжнародний музичний фестиваль «Стравінський та Україна» – єдиний фестиваль на Волині, який пропагує класичну музику у всіх її жанрах та стилях.
Головна мета фестивалю – популяризація творчості Ігоря Стравінського та вивчення його зв’язків з Україною, а також популяризація кращих зразків світової і української музичної класики.
Пріоритетом кожного фестивалю є виконання прем’єрних творів Стравінського, які до цього часу в Україні не виконувались, або яких немає в аудіо чи відеозаписах.
Перший фестиваль відбувся в 1994 році, а з 2005 року проходить щорічно у м Устилуг та у Луцьку.
Ігор Стравінський – всесвітньовідомий композитор, родина якого походить з Волині. В Устилузі знаходиться будинок композитора, збудований за його власним проєктом і який він особисто називав «райським куточком для творчості».
Сьогодні тут діє музей Ігоря Стравінського, а також проходить міжнародний фестиваль класичної музики «Стравінський та Україна».
Цьогоріч він був вже 18-м і розпочався 1 жовтня в обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка концертом Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» Львівської національної філармонії.
“Віртуози Львова” залишають щедре жниво рецензій після своїх концертів: «Віртуози Львова» повністю підтвердили своє ім`я, оркестр вельми емоційний, з «фресковим» розмахом виконавської манери і водночас незмінно коректний» («Культура і Життя»); «Делікатне, повне вишуканості і неповторного шарму диригування Сергія Бурка було в досконалій гармонії з характером представленої музики і підкреслювало досконалу музичну майстерність колективу» («Рух музични» Польща); «Кожний музикант, що грає у львівському колективі, має право називатись віртуозом, тобто артистом супер, артистом найвищого класу» («Трибуна люду» Польща); «Публіка була захоплена і зачарована цими видатними музикантами з першого моменту… Пан Бурко, звичайно, видатна мистецька особистість, яка здатна вести оркестр у цілковито впевненій і чарівній манері». («Веттінгерські камерні концерти» Швейцарія).
У Луцьку відомий львівський колектив презентував програму з творів львівських композиторів: Миколи Колесси, Мирослава Скорика, Золтана Алмаші, Олександра Козаренка.
Також у програмі звучала композиція патрона фестивалю – Ігоря Стравінського, а зокрема, його Базельський концерт для струнного оркестру.
«Концерт іn D для струнних вперше прозвучав 23 жовтня 1931 року у програмі Берлінського радіо під диригуванням Ігоря Стравінського, який не приховував свого захоплення «високим артистизмом» гри Самуїла Душкіна.
Цей твір у програмі «Віртуозів Львова» – данина пам’яті Ігоря Стравінського – дотепер інтригує фахівців своєрідним трактуванням тембру, фактури, форми у співвідношенні «соліст-оркестр». (Василь Ворон)
Подія відбулася за участі знаної оперної співачки Софії Соловій. «Віртуози Львова» виступили під батутою свого незмінного керівника, народного артиста України Сергія Бурка.
3 жовтня у Палаці культури міста Луцька британський режисер Тоні Палмер і Академічний камерний оркестр «Кантабіле» Волинської філармонії та його лідер народний артист України Товій Рівець запропонували широку і різножанрову панораму британської музики у кіноконцерті «Від Перселла до «Бітлз» у двох відділеннях.
Зі сцени і екрану слухали твори Перселла, Бріттена, Волтона, Воана-Вільямса, «Бітлз».
Не обійшли увагою лідерів волинської музичної сцени, які творили під впливом «британської хвилі» року український контент у діапазоні від фолк- до джаз-року.
«Це другий концерт із “британського циклу”. Перший (з “Київськими солістами!) ми присвятили Бенджаміну Бріттену, а наступного року підготуємо концерт до150-ліття Ральфа Воана-Вільямса (народився 12 жовтня 1872 року).
У цього концерту цікава передісторія. 2008 року на моє прохання за посередництвом Британської Ради у Львові мистецтвознавець Богдан Ворон зав’язав листування з автором фільму про Ігоря Стравінського Тоні Палмером.
Невдовзі, вперше в Україні, ми показали повну авторську версію фільму про композитора (1982 року). Дублювали фільм українською мовою на виробничо-технічній базі ВТ (переклад Тетяни Судими, дикторський текст Володимир Клименко, режисер Наталія Лугова). Надцять копій розійшлися блискавично і за посередництвом Посольства Великої Британії автор доправив замовникам у Луцьку ще дюжину копій фільму.
Згодом дублювали українською мовою фільми з музикою Леонарда Коена, Дмитра Шостаковича, Майкла Олдфілда. (Василь Ворон).
4 жовтня зі студентами і викладачами Волинського Національного університету імені Лесі Українки зустрінеться почесний професор університету Тоні Палмер.
Професор прочитав лекцію: «JOHN LE CARRÉ AND THE IMPORTANCE OF THE SPY NOVEL IN 20TH CENTURY ENGLISH LITERATURE».
Приводом для спілкування зі студентами і викладачами факультету культури і мистецтв став «Путівник оркестром» Бенджаміна Бріттена, його вплив на музично-естетичне виховання покоління «бебі буму» та творча спадщина «Бітлз».
Оригінальну версію «Путівника оркестром для юних слухачів» з музикою Бенджаміна Бріттена 1946 року Тоні Палмер і славні «Київські солісти» презентували три роки тому.
До 18-го фестивалю «Путівник оркестром для юних слухачів» дублювали для показу українською мовою на факультеті культури і мистецтв університету імені Лесі Українки (режисер Тарас Сватула)». (Василь Ворон).
Бенджамін Бріттен
5 жовтня під час презентації меморіального видання пам’яті композитора у музеї-садибі Ігоря Стравінського в Устилузі у центрі уваги була історія документального фільму Тоні Палмера «Десь на кордоні» (1982р.).
Паломництво у «райський куточок», Василь Ворон
За сприяння мецената Володимира Вдовенка почесний гість фестивалю «Стравінський та Україна» Тоні Палмер вкотре відвідав Волинь.
Традиційне паломництво у «райський куточок для творчості» для режисера почалося із зацікавленої розмови з Устилузьким міським головою Віктором Поліщуком за посередництвом Олександра Бєлякова, майстра синхронного перекладу.
І не з пустими руками приїхав, а з подарунками для музею від родини Стравінських. Унікальні світлини, деталі життя. А ще спогади зустрічі з Манделою і Оскаром Кокошка.
Тоні Палмер коментує події січня 1944: у зв’язку з виконанням незвичайного аранжування гімну США в Бостоні, місцева поліція попередила Стравінського, що існує відповідальність у вигляді штрафу за перекручення гімну.
У музеї-садибі ми слухали і передали у дарунок школі мистецтв музичні твори Володимира Рунчака, Ігоря Стравінського, Ельвіри Слівкєвіч-Цісак. Микола Волошин презентував галерею образів композитора.
Серед нових артефактів від режисера директору музею Володимиру Терещуку вручили документальні фото, публікації, музику до фільму «Десь на кордоні». А також розповіли цікаві подробиці про зйомки фільму 1981 року в Україні, які нещодавно побачили світ на сторінках впливового британського видання BBC Music Magaine.
Дружні шаржі з виставки «Гумор семи муз» від художників-карикатуристів світу стали для Тоні Палмера відкриттям, нічого подібного на музичних фестивалях йому ще не траплялося бачити.
Від керівника міжнародного проекту культурно-професійних обмінів Володимира Павліка Тоні Палмер отримав спеціальний диплом «За утвердження позитивного образу України у світі».
10 жовтня завершив фестивальну програму концерт гітариста Якуба Костюшка за участі Академічного камерного оркестру «Кантабіле» Волинської філармонії.
Гітарист Якуб Костюшко – зірка «польського дня» фестивалю – закінчив Музичну академію у Вроцлаві і Королівську консерваторію в Гаазі.
«Для нього не існує жодних технічних чи інтерпретаційних обмежень», зазначає Ал Кунце на сторінках видання «Guitar Foundation of Amerika».
Нещодавно талановитий музикант, доктор музичних мистецтв, підготував світову прем’єру творів британського композитора Харві Хоупа у супроводі камерного оркестру на своєму гітарному фестивалі у Щецині і погодився включити один із них до програми з Академічним камерним оркестром «Кантабіле».
У репертуарі віртуоза не лише «канонічні», але й презентовані Якубу композиції від польських композиторів. На виході його четвертий бароковий компакт диск з музикою Баха, Телемана, Скарлатті.
У рамкаї фестивалю з іменем Стравінського були пов’язані два супутні заходи: презентація лекторію-виставки «Україна співає поезію» і виставка «Гумор семи муз» до Міжнародного дня музики.
У першому випадку джерелом інспірації став знімок, на якому Стравінський в Устилузі слухає гру волинського лірника в Устилузі (1907р.).
У другому – Стравінський і Пікассо на дружньому шаржі Жана Кокто.
«Україна співає поезію»
8 жовтня у Волинському краєзнавчому музеї відбулася аудіовізуальна виставка-презентація антології української співаної поезії. У співдружності з науковцями музею філармонія доповнила експозицію записами видатних українських співаків і виступами авторів і виконавців.
Автор ідеї фестивалю Василь Ворон з його феноменальною пам’яттю зацікавив і заглибив глядачів в історію співаної поезії різних етапів – від української давньої музики до сучасності, що ілюстровалось на екрані.
Зокрема, він сказав:
«Слова безсилі передати все, що криється в душі людини, хоч «цілий світ живе у кожнім слові». Лесі Українці бракувало музики для відтворення глибини людських почувань:
«Якби мені достати струн живих,
якби той хист мені, щоб грать на них,
потужну пісню я б на струнах грала,
нехай би скарби всі вона забрала,
ті скарби, що лежать в душі на дні…»
(«Якби мені достати струн живих…»)
Слово в поєднанні з музикою з найбільшою силою відтворює думки і почуття, «бо спів уже значно змістовніше може передати те, що є більшим, аніж проста інформація», зазначає видатний диригент і музиколог сучасності Ніколаус Харнонкурт у книзі «Музика як мова звуків»
Давнішня лірницька традиція на Волині, яку зафіксував в “Епупеї…” Костя Шишко і досліджував відомий фольклорист Олекса Ошуркевич, експедиція Лесі Українки для запису українських кобзарів на фонограф Едісона 1907 року, творчість Мареничів, всеукраїнські фестивалі співаної поезії, «Обереги» 1989-2017 років – найважливіші аспекти розмови.
Усі народи світу, що переживали драматичні моменти своєї історії мали своїх співців, авторів і виконавців. Отож, наша мова про поетів, котрі співають, авторів і виконавців, носіїв тисячолітньої традиції живого звучання поетичного слова».
Особливу і вишукану атмосферу створила жива музика у виконанні артиста філармонії Андрія Громика (гітара) та піснярки-барда Наталії Криничанки (гітара-вокал), Львів
Гітарист Андрій Громик заграв так зване «Фальшиве танго» (Tango En Skai) аргентинця Рональда Дьєнса, як своєрідний «пролог» до недільного концерту свого кумира польського віртуоза Якуба Костюшка. Польський гість несподівано і захоплено відкрив для себе українську співану поезію.
Наталка Криничанка, спеціальний гість проекту «Україна співає поезію»- автор і виконавиця, організатор і режисер численних мистецьких проєктів, ведуча на Львівському радіо, відома громадська діячка і активна захисниця культурної та історичної спадщини. Наталка Криничанка запропонувала найкраще зі свого доробку – мінірецитал у кліматі «Оберегів».
Багатий світ співаної поезії не залишив нікого байдужим у залі.
«Гумор семи муз» , Василь Ворон
“Якщо жарт ховається за серйозне – це іронія; якщо серйозне ховається за жарт – це гумор” (Артур Шопенгауер). У почуття гумору свої тонкощі, «грація і пластика», здатність бачити і відчувати, якими досконало володіють учасники виставки до Міжнародного дня музики.
А Микола Волошин зібрав у Палаці культури міста Луцька пишне гроно учасників, на яке, чесно кажучи, сам не сподівався.
З електронною поштою сьогодні усе набагато простіше, не те що колись. З портретом Стравінського, який він отримав від Пабло Пікассо, трапився конфуз на кордоні: його потрактували як «план» і…композитор мусив скористатися дипломатичною поштою! Пікассо ілюстрував “Регтайм для одинадцяти інструментів” Стравінського, зрештою, любив малювати і сам композитор.
З художником-карикатуристом Миколою Волошиним ми вирішили розвинути цей тренд, з добрим гумором поглянути на музику, музикантів, митців загалом і зокрема, відтак – зробити перший крок до народження нової традиції напередодні Міжнародного дня музики.
Свого часу ми з Миколою випускали мистецький додаток до «Волинської газети», отож, і редактор Володимир Данилюк, і департамент культури Луцької міської ради підтримали нашу нову ініціативу.
Авторитет Ніко Волошина незаперечний, він наділений талантом створювати гарний настрій, подаючи “правду у безпечних для життя дозах”.
Перфектні карикатури, малюнки і шаржі доповнюють новими виразними штрихами позитивний образ України на престижних міжнародних виставках. Отож, він сподівається показати не лише свої власні, але й роботи колег з інших країн.
Унікально, що відгукнулися та надіслали свої роботи для виставки всесвітньовідомі художники-карикатуристи: Нестор Дамасо дель Піно, Теодоссіс Тенекецідіс, Фабіо Алехандро Закаріа, Хуліо Цезар Ібарра Варнес, Рікардо Ахлер, Антоніо дос Сантос, Фабіан М Бріонес, Даніель Штиглиц, Луїс Даніель Шінка, Сергио Бонавена а також Адріан Брондоні та П’єр Містерпонсе Мурчіа.
Дехто з них ніколи не виставлявся в Україні, а декілька майстрів веселого пензля спеціально намалювали роботи до цієї виставки.
Поза всяким сумнівом, ми стали свідками народження традиції, що інспірована розвагами оточення Стравінського столітньої давності, жартома узагальнює риси характеру маестро та видатних митців двадцятого століття.»
До зустрічі, маестро!
Українсько-польсько-британський триптих імпрез у рамках 18-го музичного фестивалю “Стравінський та Україна”, який культивує високу якість виконання, розширює горизонти пізнання і сприйняття сучасної музики, успішно завершився.
При підготовці інформації використані уривки з репортажів у Фейсбуці Василя Ворона, видань «Суспільне. Волинь» та «Волинські новини». інші відкриті джерела.
