Сергій Шевчук
Чи помітили Ви схожість України і Тайваню? Ні? Не дивно, відмінностей є вдосталь. Не лише зовнішній вигляд жителів.
Тайвань – це острів, Україна – континентальна держава. Тайвань більшість країн вважають частиною великого Китаю, лише 15 дрібних держав визнають її незалежність.
Україна (точніше УРСР) була в числі засновників ООН. Тайвань з 1947 року боровся із комуністичним китайським режимом і переміг. Україна лише 30 років тому здобула реальну самостійність.
Можливо тому Тайвань давно живе за демократичними принципами, владі ніхто не закидає докорів щодо корупції, життєвий рівень населення досить високий. Україна ж має ще того ”воріженька” – корупційну ерозію, а боротьба з олігархами лише зараз набуває видимих рис.
Відмінностей інших – досить багато, називати Україну і Тайвань близнюками нікому в голову не приходило. Та все ж є дещо спільне.
Україна і Тайвань змушені відстоювати свою незалежність від зовнішнього ворога. Тайвань протидіє зазіханням Китаю, який хоче повторити набутий досвід у Тибеті, а тепер уже і в Гонконзі. Україна також прагне позбавитись тиску північного сусіда з його загарбницькими намірами.
І Китай, і Росія щороку проводять біля кордонів військові навчання, які більше нагадують репетиції вторгнення. За Тайвань, як і за Україну заступається США, поки що успішно.
Ситуація навколо острова прослідковується організацією ”П’яти очей” (Five Eyes Alliance – міжнародна розвідувальна структура у складі відповідних служб США, Канади, Великобританії, Австралії, Нової Зеландії), ситуація навколо України контролюється США спільно з іншими державами-членами Північноатлантичного альянсу.
Five Eyes Alliance
Північноатлантичний альянс
І Тайвань, і Україна в силу свого географічного розташування та настроїв населення може стати вагомим доповненням потужностей своїх стратегічних партнерів.
В інтересах І Тайваню, і України досягти рівня реальної корисності для ”П’яти очей” та, відповідно, НАТО. Це гарантуватиме більшу безпеку в довгостроковій перспективі.
Досвід успішної протидії Тайваню небезпечним зовнішнім впливам може стати помічним і своєчасним для української оборонної стратегії.
Перш за все, Тайвань посилює законодавство у сфері протидії шпигунству. Влада проголосила ініціативу зробити його більш жорстким.
Насамперед йдеться про військовослужбовців, які вчинили злочин у мирний час, передаючи інформацію іноземним спецслужбам. В проекті закону передбачається покарання за такі дії у вигляді тюремного ув’язнення на термін до 18 років. Нині діючі норми законодавства передбачають покарання собам визнаним винними у шпіонажі – від 3 до 10 років.
Ще суворішу кару тайванський законодавець пропонує за аналогічні дії в період війни. На заміну існуючих положень про ув’язнення від 7 років в більше, передбачається навіть смертна кара.
В проекті закону уточнюються поняття конфіденційної інформації та цілком таємної. Щодо першої, то передача такої особам із Китаю, Гонконгу та Макао або їхнім працівникам ”тягне” на тюремний термін від 5 до 12 років, але у випадку секретної інформації покарання пролонгується майже вдвічі.
Згідно із вказівкою прем’єр-міністра Су Цзен-чан попередню будуть проведені консультації з парламентськими політичними партіями та пройдуть обговорення з діючими членами парламенту. Про це повідомив портал Infosecurity, 24 посилаючись на Taiwan News.
Водночас, тайванська влада прагне підвищити ефективність власного контррозвідувального заслону. У фокусі – тайванські технологічні компанії.
Зокрема, Nikkei Asia помітила, що влада Тайваню зобов’язала їх дочірні компанії видалити пропозиції по працевлаштуванню, які з’явились на китайських сайтах.
Не секрет, що подібні обмеження матимуть місце в стратегічних секторах, як наприклад, розробка та виробництво інтегральних схем або сучасних напівпровідників.
Тайбей (столиця Тайваню) вже давно насторожений фактом масового проникнення китайських агентів у місцеві компанії та науково-дослідницькі центри з наміром нелегально отримати самі важливі технологічні рішення.
Усі розуміють, що саме науково-технічна розвідка є одним із найважливішим видів озброєння в сьогоднішньому арсеналі китайських спецслужб.
Націленість їх на Тайвань є зрозумілою: з одного боку, чисто практично – усунення конкурентів китайських фірм, з другого – бажання послабити економічні можливості тайванської сторони.
Війна за першість виробництва і збуту інтегральних схем в останній час набула глобального значення. В ситуації коли пандемія порушила шляхи поставок напівпровідників із Азії до інших континентів, Тайбей виконує роль важливої альтернативи Пекіну. Інші країни світу очікують товар з нетерпінням.
Мала інтегральна схема містить менше ста елементів, середня – коливається в діапазоні сотня/тисяча, велика – від тисячі до 10 000 елементів.
Законодавчі новації торкнуться і поняття комерційної таємниці. Такі доповнення роблять завдання протидії крадіжкам технології більш комплексним.
Не можна оминути увагою і так званий людський фактор. Тайвань тривалий час пробує подолати потужні зусилля у переманюванні острівних талантів для потреб компаній Піднебесної. Особливі, неформальні, делікатні послуги у цій сфері відіграють ключову роль.
Замасковані манери зближення з обраними людьми, формування профілей найбільш цікавих особистостей, полегшення процедури прийому їх на престижну роботу – ось неповний перелік способів заманювання фахівців, навіть якщо вони в даний час і не володіють секретними даними.
Китай особливо і не приховує, що розвідка і боротьба з іноземним шпигунством, є для нього надважливим завданням. Завданням, виконання якого покладено не лише на спецслужби, але і на партійні інститути, усі державні структури і, навіть, на китайські громадські організації. У них з цим – строго.
Традиційно для комуністичної системи в країні нещодавно відбувся ”день суспільної безпеки”. Репортажі у медіа, збори в колективах, демонстрації – все шуміло і кипіло у зв’язку з визначеною владою потребою – донести громадянам істину про ворожу діяльність західних розвідувальних органів. Схоже, такі прийоми китайці запозичили у росіян.
Так чи інакше, Тайваню, як і Україні варто бути напоготові. Ніхто не забороняє переймати вдалий досвід у товариша по нещастю. Головне – вчасно.
Сергій Шевчук
