Сергій Шевчук
Полонез – улюблений танець польських аристократів, виконується під відповідну музику, що підкреслює піднесений характер свята.
Балалайка – російський народний щипковий інструмент, основні прийоми звуковидобування – брязкання пальцями правої руки…
(з Вікіпедії)
Минулий рік не був найкращим у стосунках Польщі та Росії, скоріше навпаки. В червні прес-секретар В. Путіна Пєсков відмітив, що відносини Варшави і Москви знаходяться” на самому низькому рівні”.
Польський фахівець високого рівня на порталі Cyberdefence24.pl докладно повідомив, в чому полягають недружні дії РФ.
Росія проводить інформаційні кампанії проти Польщі використовуючи ”множинні багатомовні канали зв’язку”. Однак, дезінформація – це лише частина ”більш широкого спектру дій”.
На повну потужність використовується розвідувальна діяльність, тривогу викликають дії Москви в фінансовій та енергетичній сферах, набули поширення ”військові провокації і агресивна дипломатія”.
Окрема тема – хакерські атаки з боку Російської Федерації, як новий виклик для Польщі.
Такі звинувачення зачепили навіть російських посадовців. Голова Комітету у закордонних справах Ради Федерації К. Косачов зреагував так: ”Польща – це країна, яка використовує російську тему виключно у своїх інтересах. А до таких інтересів нинішні лідери Польщі відносять міф про те, що Польща нібито є прифронтовою державою, таким собі форпостом для просування західних цінностей на Схід, і тому вона стикається з якимись особливими проблемами зі східної сторони”.
Найболючішою темою стала катастрофа урядового літака в 2010 році під Смоленськом, коли загинули 88 найвищих посадових осіб та фактично – еліта нації.
В листопаді Польща назвала провокацією запит Росії про надання інформації щодо останньої розмови братів Качинських перед катастрофою.
Багато хто в Польщі та за її межами вважають, що зміст останньої розмови
між братами Качинськими може стати ключем до з’ясування причин
смоленської катастрофи, у якій загинув Лех Качинський (ліворуч)
Росія припускала, що таємна розмова за хвилини до вибуху могла прояснити причини трагедії. Комісія з польської сторони недвозначно оголосила причини катастрофи – вибух усередині ТУ-154, а не помилка пілотів, як стверджували росіяни.
Ремонт літака здійснювався в Росії декілька років раніше, отож, громадськість запідозрила про закладення вибухівки завчасно. Російська влада , звісно, показово обурилась.
Гостра реакція Варшави на отруєння Навального та його ув’язнення, силові методи розгону демонстрацій протесту та інше була синтонна з позицією ЄС. Польша підтримала, і навіть, ініціювала санкції Євросоюзу до російських посадових осіб.
”Сміливість” поляків в певній мірі полягала в особливих стосунках Президента А. Дуди і Д. Трампа. Два роки тому Варшава повідомила про готовність будівництва американської військової бази, яку планувалось назвати ”Форт Трампа”. Але Трампа не стало, і Варшава схоже ”здулась”.
А. Дуда очікував повного завершення судової тяганини стосовно підсумків виборів Президента США, і лиш тоді привітав Д. Байдена з перемогою. Привітання надійшло до Вашингтону після вітання від В. Путіна. До цього часу не відбулась телефонна розмова між двома Президентами, говорити про термін офіційного візиту ніхто не наважується.
”Форт Трампа ” згадується польськими оглядачами як прикре фіаско. Та й з ЄС відносини не поліпшились.
Дружба між Варшавою та Будапештом (”Орбанізація польської влади”) розцінюється в багатьох столицях Старого Світу як демонстративно шантажна поведінка нинішніх лідерів.
В медіа зовсім недипломатично звучать питання: за що полякам та угорцям йдуть такі потужні грошові потоки помочі від Євросоюзу?
Який же вихід?
В лютому, ніби забувши про антиросійську риторику, у Польщі намітився ”реверанс” правлячої партії Право і Справедливість в східному напрямку. ”Реверанс” мали побачити у Пекині і Москві.
На 9-му Саміті лідерів Центрально-Східної Європи та Китаю (17 +1), що пройшов в он-лайн режимі, А. Дуда взяв персональну участь, хоча традиційні партнери – прибалтійські країни різко понизили рівень свого представництва.
В розмові Дуди і Сі Дзен Піна мова йшла про китайські вакцини для поляків та згодом – про більш глобальні питання.
Анджей Дуда поговорив з китайським лідером про можливість
співпраці у боротьбі з пандемією.
”Польша сприймає платформу 17+1 як платформу співробітництва з Китаєм, як доповнення до двосторонніх відносин, які мають пріоритетне значення для Варшави” – заявив представник Президента Республіки Польща К. Щерський.
Глава КНР запросив польського колегу здійснити державний візит до Піднебесної, і запрошення було прийнято.. Отже, перший далекий візит у другій каденції А. Дуди буде не до Вашингтону – до Пекіна.
Цю новину схвально зустріли ЗМІ Російської Федерації. ”Варшава шукає глобальну силу, яка б допомогла їй наповнити серйозним геополітичним змістом Центрально-Східну Європу, однією з іпостасей якої є ”Ініціатива тримор’я”.
Якщо справа буде успішною, то Варшава може вийти на вирішення ще однієї проблеми – відновлення відносин із Москвою, оскільки перш ніж польська залізниця прийме китайські потяги, ті зможуть туди попасти через РФ”- спрогнозували у російському Федеральному інформаційному агентстві REGNUM.
Звичайно, про ініціативу ”Тримор’я” поляки спочатку порадились з політиками за океаном. Адміністрація Трампа погоджувалась, але не робила конкретних кроків. На сьогоднішній день сподіватись на американську згоду тим більше не варто – бо трансформація ініціативи з економічної в геополітичну має ризики шкоди трансатлантичним відносинам.
Щодо реверансу. Спочатку директор Варшавської фондової біржі Марек Дітль помістив на сайті вищезгаданого агенства regnum.ru власний аналіз стану та перспектив макрорегіону Центральної та Східної Європи.
Зокрема, зазначив: ”Сьогодні Центрально-Східна Європа має потенціал росту набагато швидший, ніж ЄС в цілому, але головним викликом лишається висока фрагментація ринків. Вони занадто малі,щоб індивідуально конкурувати з ринками Західної Європи”.
Мабуть економічний аналіз виглядав досконало. Але для творців гібридних впливів важливе продовження. І воно не забарилось – через два тижня там же вийшла публікація, ”в догонку”.
Вона мала назву: ”Польща та Росія можуть об’єднати Центрально-Східну Європу”. Далі – більше – фантазії на тему перспективи нової осі – Пекін-Москва-Мінськ-Варшава. І недоговірна Прибалтика опиняється в повній ізоляції!
Ніби не помічаючи подібних тенденцій, на іншому російському порталі – Rbc.ru – друкується стаття ”Розвиток приходить зі свободою” за авторством самого Президента Республіки Польща Анджея Дуди.
Вивірений текст, ”округлі” вислови про шляхи до прогресу, мажорна тональність. Сутність того, що слід донести – між рядками:
”Наступає нове десятиліття 21 віку…десятиліття можливостей для відновлення цивілізації та економіки, створення кращого світу, ніж він був до цього…
Дивлячись у майбутнє ми прагнемо знайти ті точки, які стануть центрами динамічних позитивних змін…
Центральна Європа або Центральна і Східна Європа (ці терміни часто використовують як синоніми) – область між Балтійським, Адріатичним та Чорним морями або (хоч і занадто спрощено) між Німеччиною та Росією…
Період 15-17 віків – епоха відома як ”Європа династії Ягеллонів”, а пізніше – Річ Посполита багатьох народів, коли на великій частині цієї території вдалося створити добровільний політичний союз – предтечу сьогоднішньому Євросоюзу…
І сьогодні ідея Центральної Європи, включно з Польщею як самою більшою країною в регіоні, несе в собі динамізм і позитивний зміст…платформа для співробітництва ”Ініціатива трьох морів” запропонована мною в 2015 році…”.
Як казали древні: ”sapienti sat” (для розумного досить).
Найголовніше – в кінці тексту:
”Залучення до участі в проекті ”ініціатива трьох морів” поруч із капіталом Євросоюзу, а також американських, китайських та інших інвесторів означає здорову диверсифікацію вигоди і взаємозалежності. Центральна Європа – nomen est omen! Запрошуємо Вас взяти участь в цій захоплюючій пригоді”.
Ось таке запрошення від польської влади на провладному російському порталі.
Детутат Сейму Республіки Польща Ізабела Лещина в ”Газеті виборчій” застерігає: ”…росіяни не шукають бізнесових контактів з поляками лише задля бізнесу, а для того, щоб використовувати нас до діянь що суперечать інтересам Польщі і Заходу в цілому”.
Президент Дуда вжив латинську поговірку, що означає ”назва, ім’я, це – доля”. Термін ”ініціатива трьох морів” раніше називався просто – ” міжмор’я”.
Росіянам запам’ятати його важко, вони вже іронізують – ”Лукоморье”, пам’ятаючи звідки ”міжмор’я” виникло – із давньої нездійсненої мрії польської шляхти мати землі ”од можа – до можа”, ”од Бялего – до Чарнего”.
Розмірковуючи про ініціативу Варшави долучити до проекту ”міжмор’я” росіян задля ”диверсифікації вигоди і взаємозалежності” (А. Дуда) мимоволі згадується А. Пушкін та його дитячий вірш:
У лукоморья дуб зеленый,
златая цепь на дубе том…
… Там сам КАЩЕЙ над златом чахнет,
Там русский дух…там Русью пахнет.
Попередні висновки:
– проєкт ”Ініціатива трьох морів” народився в середовищі партії «Право і справедливість» як виборча обіцянка ”добрих змін”,підкріплена історичною ностальгією польських ура-патріотів за масштабністю територій польського впливу в ”епоху Ягеллонів”;
– п’ятирічний період від початку ініціативи не відмічений виразними конкретними зрушеннями, лише – пролонгацією обіцянки;
– дистанціювання України від інших 12 країн ”міжмор’я” за задумом авторів проєкту, дозволить залучати російські інвестиції без лишнього виправдання з мовчазним нехтуванням дій країни-агресора;
– РФ схвально оцінює можливість додаткового впливу на 12 країн Центрально-Східної Європи, в окремих із них уже є проросійські керманичі, заохочені Кремлівськими преференціями;
– РФ потенціюватиме економічні інвазії в регіон ”міжмор’я” з боку Китаю, адже це побічно сприятиме руйнування єдності ЄС;
– змагання США із Євросоюзом було однією з ” витівок” Д. Трампа, але в даний час американська опінія може змінитись на протилежну,що поставить перед керівництвом Польщі неочікувані виклики;
– добра половина країн ”міжмор’я” не поділятиме однозначної позиції нинішнього керівництва РП та цінуватиме подальші об’єднавчі ініціативи Унії, орієнтуючись на столиці Західної Європи;
– сприймаючи проєкт як напів міфічний, Україна може використовувати оновлені можливості економічної співпраці, які з’являтимуться, не будучи реальним учасником ”Ініціативи трьох морів”.
Сергій Шевчук
