Вода – колиска життя. Без неї неможливе існування жодної з відомих форм живих істот – рослин, тварин, бактерій і інших. Людина також не може прожити без води. Наше тіло на 80% складається з цієї унікального речовини, у водному середовищі відбуваються всі обмінні процеси в організмі.
Всесвітній день водних ресурсів запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році. В цей день – 22 березня – в різних країнах проводяться заходи, присвячені підвищенню інформованості громадськості стосовно важливості збереження та освоєння водних ресурсів.
Мета – привернути увагу до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання.
У 2000 році ООН прийняла Декларацію тисячоліття. Розроблена спеціальна Програма дій на ХХІ століття, метою якої є забезпечення кожного жителя нашої планети чистою питною водою.
Хоча понад 70% поверхні Землі вкрито водою, тільки близько 3% цієї води є прісними. Тільки третина прісної води доступна людині, інша зберігається в льодовиках. Більшу частину вільної води складають ґрунтові води. Таким чином, річки і озера містять всього лише близько 0,3% прісної води світу.
Будучи за фахом гідрологом-гідрохіміком і пропрацювавши певний час гідрологом у Волинському філіалі інституту «Укрдіпроводгосп», навіть відійшовши від своєї професії, завжди слідкую за процесами і проблемами з водними ресурсами і їх станом як в Україні, так і світі. А проблеми зростають, як і в цілому стан екології.
Сумно спостерігати, яку шкоду наносять українці своїй батьківській землі, масово вирубуючи ліси, безжально копаючи бурштин, безсистемно вносячи хімічні добрива на поля, скидаючи забруднені промислові відходи у водойми і т. д., цим порушуючи стан поверхневих та підземних вод, в тому числі і хімічний. Не кажучи вже про загальний екологічний стан і те, що вони залишають своїм нащадкам.
Як у минулому році ми переживали за стан озера Світязь! А таке може статись з любою водоймою. І не завжди це буде обумовлене природними явищами.
Зараз стає очевидним, що ми споживаємо дуже багато води, більше, ніж Планета може відновити і очистити. Понад мільярд людей на планеті не мають доступу до чистої питної води і ще 2.6 мільярда відчувають нестачу води для потреб гігієни.
За прогнозами вчених до 2025 року дві третини населення Землі відчуватимуть нестачу чистої води.
Для України питання води також є надзвичайно актуальним, адже не зважаючи на велику кількість річок, Україна, за запасами доступних до використання водних ресурсів належить до малозабезпечених країн Європи та світу.
Так, на одну людину в Україні в середньому припадає лише 1 тисяча кубічних метрів річкового стоку у рік, у той час, як за оцінкою Європейської Економічної Комісії ООН держава, водні ресурси якої не перевищують 1,7 тисяч кубічних метрів на людину, вважається водонезабезпеченою.
З іншої сторони «не така вже й бідна Україна на водні ресурси (№ країн на рис.): 1 – Україна; 2 – Франція; 3 – Італія; 4 – Іспанія; 5 – Велика Британія; 6 – Німеччина; 7 – Польща; 8 – Чехія; 9 – Данія; м³/рік на 1 людину (виконано за даними FAO Aquastat, 2017).
За показником загальних відновних водних ресурсів на 1 людину (3964 м3/рік/людину) з 50 країн Європи станом на 2017 р. Україна займала 27 місце. І взагалі, невисокі показники із забезпеченістю водними ресурсами не обов’язково мають кореспондуватися з низьким рівнем розвитку економіки.»
Так характеризує стан водних ресурсів України на основі бази даних глобальної інформаційної системи FAO Aquastat Хільчевський Валентин Кирилович – український гідролог-гідрохімік, доктор географічних наук, професор кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету КНУ, випускник тієї ж кафедри, яку закінчила і я, будучи на той час у складі першого в СРСР випуску гідрохіміків.
Але очевидно, що те, що в Україні, з одного боку, низький рівень водозабезпечення, а з іншого, діє потужний водоємкий виробничий комплекс, що не відповідає відновлюваній спроможності водних екосистем, проблема раціонального використання води стала одним з чинників національної безпеки України.
Тому нагальною потребою сьогодення є запровадження нових ресурсозберігаючих технологій, насамперед у тих галузях економіки, які є найбільшими забруднювачами – у промисловості, житлово-комунальному господарстві та сільськогосподарському виробництві.
У 2016 року прийнято Закон України щодо запровадження інтегрованих підходів до управління водними ресурсами за басейновим принципом, яким створено правову основу впровадження принципів і підходів Водної рамкової та Паводкової директив, внесені зміни до законодавства з питань питного водопостачання та водовідведення.
Всесвітній день води – це свято професіоналів, для яких охорона вод і відтворенням водних ресурсів, є щоденною роботою.
Але й кожен з нас має можливість внести свій вклад до цієї справи, виконуючи у нашому повсякденному житті прості, але важливі і ефективні дії, які допоможуть у вирішенні проблеми раціонального використання та зменшення рівня забруднення води.
Хай наші ріки та озера будуть чистими і прозорими!
Жанна Шнуренко
Інформація використана з доступних джерел.
