Сергій Шевчук
Гжегош Мотика є відомим польським істориком, професором суспільних наук, науковцем кафедри украінознавства Ягеллонського університету. Вважається фахівцем новітньої історії, зокрема, періоду ІІ Світової війни та повоєнних конфліктів на українсько-польському прикордонні. Послідовно відстоює польську позицію в питанні так званої Волинськоі трагедіі, водночас прагнучи опиратися на історичні факти, а не на домисли. Можливо саме тому опублікував фельєтон в “Газеті виборчій”, який стосується члена уряду Польщі, міністра науки та освіти.
Гжегош Мотика
Стаття має таку назву: “Тільки Пшемислав Чарнек може зупинити утворення польсько-української держави під хазарським управлінням”.
Щоб розібратися в суті публікації варто відповісти на три питання:
-
-
-
- Хто такий Пшемислав Чарнек?
- Хто такі хазари?
- Що то за польсько-українська держава?
-
-
Хто такий Пшемислав Чарнек?
Пан Чарнек з листопада минулого року очолює Міністерство науки та освіти Республіки Польща. Викладав у Люблінському католицькому університеті, там же творив науку у сфері права. Після перемоги PiS на виборах у 2015 році призначений Люблінським воєводою, у тому ж таки католицькому університеті став професором.
Przemysław Czarnek
Старт роботи на посаді Міністра супроводжувався протестами як студентів, так і представників академічних кіл. Його призначенню на високу посаду аплодували лише активісти антиукраїнських кресівських середовищ. Останні звернулись до п. Міністра з відкритим листом, поширеним у ЗМІ. В ньому викладені поради і вимоги до члена Уряду щодо того, як слід формувати польсько-українські стосунки в 21-у столітті. Лист надійшов від “Патріотичного Союзу Кресівських і Комбатанських організацій у Варшаві”.
Хто такі хазари?
Хазари. Нам відразу ж пригадується хрестоматійна “Песнь о вещем Олеге” написана О. Пушкіним: “Как ныне сбирается вещий Олег отмстить неразумным хазарам…”.
Хазари – народ, що в середньовіччі створив свою державу, яку називали “Каганат”. Державною релігією в каганаті був іудаізм. У десятому столітті н.е. держава розпалась, а населення розпорошилося по світу, переважно в Євро-Азійській теперішній території.
В умах окремих польських дослідників сформувалась теорія про те, що сучасні євреї є послідовниками сповідуючих іудаїзм хазарів. До таємниць хазарів повертаються деякі дослідники так званої альтернативноі історіі.
Зокрема, британський письменник єврейського походження Stefan Hertmans у творі ” Голосніше за сніг” розповідає, що хазари – кочівники, що мешкали десь на півдні, у міжмор’ї. Затиснуті між арабським та християнським світами хазари створили своєрідну об’єднуючу релігію між ісламом та християнством. Підтвердженням цього є нібито знайдені хазарські монети, на аверсі та реверсі яких були зображені Ісус та Магомет. На думку згаданого британського письменника, народженого в Угорщині, більшість східноєвропейських євреїв – це потомки хазарів. Раз так, вважають польські ура-патріоти, то треба бути напоготові проти всесвітнього заколоту.
Stefan Hertmans
Що то за польсько-українська держава?
Відносно польсько-української держави в сучасних умовах, то ніхто із авторитетних істориків про неї не чув. Лише в середовищі кресов’яків фантазії про неї жевріють. Більше того, вони називають навіть авторів з польського боку. Це знані особистості, які залишили свій слід в історії, які ще в минулому столітті твердили, що “без незалежної України не буде незалежної Польщі”. Хвора уява або замовлення спільного ворога малює, як вони це назвали – “жидобандерівську змову”. Та ніщо краще за оригінал листа кресов’яків не продемонструє “глибину суджень” авторів.
В перших рядках відкритого листа шанобливо підкреслюється готовність новопризначеного міністра “без вагань протиставляти поширенню ідеології необандеризму, котра виголошується на теренах Польщі апологетами українського націоналізму, культивуючи пам’ять про Украінську Повстанську Армію та дивізію СС “Галичина” (терміни такі подібні до кремлівських фейків)
Далі автори скаржаться, що “Кресівські середовища багаторазово надавали керівництву ресорту науки і ресорту освіти постулати, що мають на меті радикальні зміни існуючої ситуації. Однак, наші листи лишались без відповіді, а постулати – щороку теж саме – без відгуку”.
На питання, а яка ж загроза нависла над берегами Вісли, відповідь така: “Наслідки реалізованої в Польщі з 1989 року прислужливої політики, підпорядкованої чужим інтересам, зокрема, ідеї створення UKR-PÓL-u (давньої Judeopolonii), тобто польсько-української держави під хазарським управлінням”.
І ось тепер, на думку кресов’яків, час для боротьби настав. Програма-мінімум кресівських осередків передбачає (у скороченому викладі) наступне:
1. Створення Центрального Осередка досліджень Волинсько-Малопольського людобуйства.
2. Зобов’язання усім ректорам польських університетів створити міждисциплінарні кафедри, які б спеціалізувались на вивченні історіі та культури Східних Кресів ІІ Речі Посполитої.
Східні креси (пол. Kresy Wschodnie) — польська назва територій сьогоденної Західної України, Захілної Білорусі і Литви,
3. Визначення джерел отримання коштів для грантів на дослідження та публікації про задокументовані злочини українських націоналістів.
4. Здійснення заходів для підвищення кваліфікації педагогів в сфері гуманітарних наук в питаннях висвітлення трагедіі поляків на Східних Кресах.
5. Відступ від гротескових спроб вироблення “спільної візії історії, а саме, українсько-польського конфлікту в 1939-1947 роках” допоки українська сторона не визнає, що УПА була колаборантом Гітлера, а жертвами їх спільних дій стали поляки, а також євреї, чехи, вірмени, роми і – українці.
6. Обмеження до мінімуму числа українських студентів, навчання яких профінансовано з польського бютжету, а також систематичний моніторинг якості навчання усіх груп студентів, в яких переважають прибулі з України.
7. Запровадження для учнів і студентів, які прибули з України, обов’язкового предмету… задля усвідомлення того, що Украіна є єдиною у світі країною, де переймаються нацистською традицією. А це в майбутньому несе загрозу не лише для Європи, але передусім для держави Україна. Європа рано чи пізно буде змушена відійти від співпраці з країною, де встановлюються пам’ятники творцям шовіністичноі ідеології та військовим злочинцям.
8. Внесення до програм навчань і початкових , і середніх шкіл вивчення творів з тематики геноциду поляків на Східних Кресах ІІ Речі Посполитої (надається перелік таких творів та їх авторів).
9. Систематичний моніторинг діяльності в Польщі шкіл з українською мовою навчання під кутом способу викладання історії українсько-польських відносин. Як приклад, заміна в документах міжнародного права виразу “польсько-украінський конфлікт” на “геноцид польської людності скоєний ОУН-УПА”.
Поліпшення стосунків з Україною не повинне будуватись на толерантності до фальшивого закладеного в Украіні міфу, а може лише базуватись на культивуванні пам’яті тих украінців, які загинули від рук своїх земляків за протидію злочинній ідеології ОУН-УПА.
Підписи 79 керівників кресових та комбатантських організацій з різних міст Польщі.
Висновки:
– якби відкритий лист украінських ветеранських організацій до міністра освіти Украіни з приводу антиукраінськоі політики || Речі Посполитоі був би оприлюднений у медіа, польська дипломатія не змовчала б, як вона це робить з приводу менш значимих подій;
– зміст листа польських комбатантів не можна оцінювати як прояв геронтологічних змін авторів, це може бути початком цілеспрямованих зусиль, кінцевою метою яких є вимога репарацій з боку Украіни для колишніх мешканців Волині та Східної Галичини;
– лист свідомо містить положення, які Конституційний Трибунал Польщі визнав антиконституційними, наприклад, термін Малопольща;
– логіка листа настільки далека від реальності, що закладається сумнів у тому чи писався лист на заході від Украіни, чи на сході;
– підтвердженням кремлівськоі кальки може служити факт того, що побічною ціллю звернення до Міністра, неусвідомленою авторами, є подальше загострення антисемітських настроїв у самій Польщі, на що реагуватимуть відповідні кола не лише в Ізраїлі;
– можна прогнозувати напрямок наступного збурення у Польщі – з приводу Постанови Верховноі Ради про відзначення видатних особистостей на державному рівні у 2021 році. В переліку таких особистостей – Євген Коновалець та Роман Ключківський (Клим Савур), проти останнього прізвища особливо агресивні середовища кресов’яків.
Два можливих сценарії подій у 2021 році:
А) Новий виток конфронтації на історичні теми – від дискусій між Інстититуціями Національної пам’яті Польщі і Украіни – до дискусій між міністерствами, прикро що в даному випадку і між освітніми.
Б) Лист всього лиш є простою спробою добитись ліпшого фінансування неурядових комбатантських організацій у Польщі та деяких “науковців-істориків-патріотів”. При цьому можливі прояви нерозбірливості активістів щодо джерел фінансування, в т.ч. і з Росії.
З врахуванням напружених відносин між Польщею та ЄС, поразкою Д. Трампа, на якого робили ставки у Варшаві, та новаціями у “Люблінському трикутнику” сценарій А) очевидно буде поставлено на паузу.
Сергій Шевчук
