Шановна Галина Костянтинівна!
Дорога наша Галочка!
Від душі вітаємо тебе з твоїм “золотим”, ювілейним Днем народження!
І це значить, що у нас з”явилась слушна нагода, хоча ти і не дуже це полюбляєш, розповісти все, в усякому разі, багато чого хорошого, про тебе.
За останні шістнадцять років набралось багато чого… А розпочалось все у 2004 році під час Помаранчевої революціїї. Ти прийшла допомагати у наш волинський штаб, коли твоїй Оксаночці було лише кілька місяців. Ми тебе, звичайно, відправили, але не розпрощались. Ми тоді і не підозрювали, який скарб нам дістався. Мабуть, і ти не сподівалась, що крім сім”ї та роботи, у тебе буде ще одне життя цікаве і насичене, для душі.
Бо з того часу жодна подія у нашоиу волинському земляцтві і жіночому Клубі не відбувалась без твоєї активної участі. За це й обрали тебе у Раду нашого земляцтва.
Без твоєї ініціативи та допомоги не відбулись би у Києві виставки наших волинських художниць Валентини Михальської та Валентини Протопоп, не побачили б кияни чудових вишитих рушників сестер Махонюк, не здивували б своєю роботою іноземіці у міжнародному волонтерському таборі у Рокинях на Волині. Це тільки маленька частина “айсбергу” твоїх справ і талантів.
А їх ого-го скільки:
ти збираєш і вишиваєш волинськими орнаментами,
в тебе вдома вже ціла колекція екзотичних старожитностей,
ти захопилась ткацтвом і твоя мрія організувати цю справу,
ти танцюєш народні танці,
ти співаєш в гурті “Волиняни” і не тільки.
І ще багато чого можливо пропущено.
Ти дуже люби нашу Україну, але безмежно – рідну волинську землю. Бо до цих пір твоя мама не садила і не копала картоплю без тебе. Без тебе і твоїх вишивок не проходять дні села у Вишневі. Ти цікавишся роботою краєзнавчого музею у Любомлі. І завжди відвідуєш наших майстринь-волинянок, коли буваєш на Волині. І, взагалі, тобі все цікаво, що діється на нашій малій батьківщині.
І все це при тому, що у тебе відповідальна робота на митниці.
І, головне, у тебе сім”я Валерій твій і Оксана з Назарієм.
Валерій, наш волинський зять, це твій виграш у житті. А ти вправна господиня в домі і зготувати, і попрати, і порядок та сімейний затишок тримати.
А, найголовніше, на все сказане у тебе вистачає часу. Ні відмовок, ні скарг, а енергія, готовність і відповідальність.
Це ми всі знаємо у нашому земляцтві і, особливо, у нашому Клубі “Волинянка”. Наші щомісячні “посиденьки” без тебе не були б такими колоритними і веселими. Вірші читаєш, пісні співаєш, а яка артістка… це треба тільки бачити. Ти вболіваєш, щоб у нас все було в порядку, щоб лад був на кухні. Це все багатого варте, бо робиться від душі і за бажанням.
Тож, Галю, можна ще багато чого писати. Але всім, хто тебе знає, відомо все це і більше. Побажаємо лише, щоб ці твої літа золотом розсипались на твоєму шляху і надалі. Щоб життя було ще цікавішим і змістовнішим, бо вже є досвід і свої пріорітети.
Нехай щастить тобі на усіх “фронтах”!
Яскравих посмішок, чудових мрій, щасливих сподівань, веселих жартів, добрих справ, неймовірних успіхів, насичених кольорів життя, світанків натхнення, романтичних пригод та виконання усіх бажань твого серця!
Міжнародне громадське об”єднання
“Волинське братство”,
Жіночий Клуб “Волинянка”,
Гурт “Волиняни”
