|
КОРНЄЄВА МИРОСЛАВА ОЛЕКСАНДРІВНА народилася 31 січня 1955 року у с.Луків Турійського району Волинської області. Після закінчення школи у м.Нововолинську поступила і закінчила у 1980 році Київський державний університет ім.Т.Г.Шевченка. Свою професійну діяльність розпочала у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків (тепер Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН), де пройшла шлях від інженера до кандидата біологічних наук, завідувача лабораторії селекції. |
Шановна пані Мирославо!
Щиро вітаємо Вас з ювілейним Днем народження!
Ви пройшли вже певний шлях, написавши свою життєву книгу, в якій були і плани, і експромти, і веселі сторінки, і не дуже. Та це все відбулось, як і мало бути.
Ми знаємо Вас як цілесплямовану, талановиту, енергійну, привітну і красиву нашу волинянку.
Ви більшу частину свого життя присвятили науковій роботі. Але це не завадило Вам писати чудову поезію, цікавитись культурно-мистецьким життям у столиці, бути активною учасницею усіх заходів, які проводить МГО “Волинське братство” та жіночий Клуб “Волинянка.
Ви виховали двох чудових синів і обожнюєте своїх внуків. Ви любите подорожувати і дуже любите нашу Волинь і Україну.
Тож життя насичене і різнобарвне, як і притаманно цікавій, комунікабельній і небайдужій людині. І нехай так буде завжди!
Бажаємо Вам приємних зустрічей, хороших новин, радісних подій, щасливих посмішок навколо, вірних друзів. А ще приємних подорожнй, постійної впевненості в собі, в діяльності, поваги і розуміння колег, оптимізму і чудового настрою, яскравих емоцій, які залишають в серці тільки радість та відчуття щастя. І щоб поруч завжди були ті, хто любить Вас, і ті, кого любите Ви.
Щастя Вам, благополуччя, душевного затишку, але невичерпної життєвої енергії і, звичайно, здоров”я на довгії літа!
У сиволіття відпливли човни
Моїх дитячих радостей, печалей.
Де ці безбожні грішники причалили,
На березі вони, а чи на дні?
Де юності величні кораблі?
Чи потонули в грізнім океані,
Чи то любов втішає нас обманами,
Мов клин отих останніх журавлів?
Де зрілих років мій рятівний круг,
Той, що потоне лиш в палкій любові,
Або в молитві, пошепки промовленій,
Що так нехотячи зірвалась з губ.
Відремонтований для старості ой пліт,
Яким пливти у двох, чи в самотині?
Чи може в бурю, чи в погожу днину
Життєву річку переходить вбрід?
Корнєєва Мирослава
Міжнародне громадське об”єднання
“Волинське братство”
Жіночий Клуб “Волинянка”
