15 січня. Цього дня 149 років тому зявився на світ найвидатніший український сходознавець, енциклопедист Агатангел Кримський (18711942).
Народився в місті Володимир-Волинському, нині Волинська область, Україна (тоді Волинська губернія, Російська імперія) у родині вчителя історії та географії Юхима Степановича Кримського. Походив із кримськотатарського роду: дід Агатангела Кримського, кримський татарин, перейшов у православ”я.
Його рід походив із тюрксько-татарського племені. Один із предків Агатангела був муллою, але після якогось гострого конфлікту 1696 року він змушений був тікати з Бахчисараю від помсти хана, перебратися в Литву й охреститися. А через те, що він був вихідцем із Криму, його стали називати Кримським.
Вчений вільно володів понад 60 мовами Сходу, Середньої Азії, Кавказу, Західної Європи. Зробив великий внесок у вітчизняне сходознавство.
Завдяки Кримському український читач уперше познайомився з поезіями Гафіза, Омара Хайяма, Рудакі, Сааді, текстами «Корану», «Тисячі й однієї ночі».
Агатангел Юхимович не мав щастя в особистому житті, адже він таємно й безнадійно кохав Лесю Українку. Життя вченого було заповнено клопотами про брата і сестру, а пізнє одруження не принесло щастя.
У 1941 році Кримського арештували й разом з багатьма іншими представниками інтелігенції у холодних вагонах відправили до Казахстану.
Є кілька версій його смерті. За однією з них, Агатангел Юхимович помер у кустанайській лікарні, що «славилася» своїм суворим режимом. Проте є сумніви стосовно цього факту, адже досі невідоме місце його поховання.
Можливо, професор так і не доїхав до Кустанаю й загинув у дорозі. Офіційною датою смерті Кримського вважається 25 січня 1942 року.
У 1957 році його було реабілітовано. У 1991 році Академія наук України встановила премію імені Агатангела Кримського за визначні успіхи в галузі сходознавства. Інститут сходознавства НАН України також носить імя видатного вченого.