З Новорічно-Різдвяними святами приходить на нашу землю, в наші оселі й серця Велична Коляда. Серед дослідників історії й народних традицій не було та й досі немає єдності в тлумаченні слова «коляда». Так, етнограф і музикознавець Філарет Колесса вважав, що воно походить з назви нового року в римлян (календа) і повязане зі старословянським відзначенням зимового повороту сонця. Визначний знавець українського фольклору, письменниця Олена Пчілка, не відкидаючи цього трактування, водночас висловлювала припущення, що слово «коляда» словянського походження. Славетний історик Михайло Грушевський виводив українську назву з грецького слова «колянта», яке трансформувалося в болгарське «коленда», додаючи при цьому, що «се імя вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».
НАРОДНЕ, ЗБАГАЧЕНЕ НАУКОЮ
Хоч якими були б пояснення етимології слова «коляда», ніхто не заперечує, що це свято має ще дохристиянське походження. В Україні воно набуло особливого звучання і значення, бо стало приуроченим до одного з найвизначніших свят церковного календаря Різдва Христового.
Християнські колядки творилися у церквах і монастирях ще за часів Київської Русі й набули великої популярності в народі. Кожен край, окремі села вносили в їх тексти й мелодії свої мотиви.
Коляда на Харківщині початку ХХ ст.
Митрополит Василь Липківський казав, що «колядки це, безумовно, суто народний твір, і за змістом, і за співами, але разом з розвитком народного життя на зміст колядок робились різні впливи, і найбільше, безумовно, з боку духовної науки. В часи розвитку наших українських братств і братських шкіл бурсаки цих шкіл і їх навчителі, що в ту пору здобували собі до життя співами кантів і колядок у свята, внесли багато шкільної науки в колядки».
У сюжетах колядок прославляється народження маленького Ісуса, величається його Пречиста Мати Марія, все Святе Сімейство, переказуються дива й події, повязані з тими днями. Колядники віншують господарів дому, бажаючи «ці свята провести і до наступного року дочекатися в мирі, спокої, добрім здоровї, з дітками, приятелями, усім миром християнським».
НЕВДАЛА СПРОБА З ЛЕНІНИМ
Потім прийшла безбожна радянська влада і оголосила цій традиції війну.
Було вирішено наповнити свята «революційно-комуністичним змістом». І зявилися цілі збірки «пролетарських колядок». На зразок тої, яку процитувала у своїй публікації українська журналістка Олена Григорєва: «Добрий вечір тобі, вільний пролетарю! Нова радість стала, яка не бувала: довгождана зірка волі в Жовтні засіяла. Де цар був зажився, з панством вкорінився, там з голотою простою Ленін появився!»
НАДИКТОВАНО БАТЬКАМИ
Моє дитинство припало на роки, коли слова й мелодії колядок нам передавали люди старшого віку. Вже й точно не пригадую, коли з’явилася в мене думка записати колядки, які знали мої мама й тато. Напевне, це було на Різдвяні свята, коли я навчався у пятому класі. Пам’ятаю лише, що батьки схвально поставилися до мого задуму і охоче взялися надиктовувати мені слова колядок, які знали і найчастіше співали. Вони не просто диктували кожну колядку, а й проспівували її. Я ж, наскільки міг, каліграфічно записував слова в учнівський зошит.
На щастя, цей зошит зберігся в нашій сім’ї. Простий, тоненький зошит у клітинку. У ньому чомусь немає обкладинки. Однак всі сторінки вціліли. Вони пожовтіли від часу (все-таки минуло відтоді майже піввіку), але слова колядок на них чіткі й виразні. На кожне свято Різдва Христового, коли традиційно збираємося сім’єю, ми дістаємо цей зошит і згадуємо та співаємо колядки, гортаючи його сторінки.
У зошиті двадцять дві колядки. При порівнянні їхніх текстів із відповідними текстами виданих збірників, видно, що багато в чому вони схожі. Але не можна не помітити й деяке незбігання, що ще раз засвідчує, якою багатоманітною і яскравою є народна творчість в оспівуванні світлого народження Божого Сина.
Але кожна версія є однаково цінною! Не випадково упорядники одного з найповніших збірників “Іде звізда чудна” (видавництво “Свічадо”, Львів-2006), які записували колядки у цілому ряді сіл Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської (біля Почаєва) областей, у багатьох випадках подали два-три варіанти однієї й тієї ж колядки.
* * *
Де ті «пролетарські колядки» і де та влада, що намагалася їх силоміць навязати людям? Відійшли в небуття, як моторошний сон. А Коляда знову з нами. Приходить на нашу землю, в наші оселі й душі величним неповторним святом.
Михайло Сорока
06.01.2020
