Михайла Скибицького, відомого під ім’ям Мігель Рола, в ХІХ столітті знала вся Південна Америка, однак, на рідній землі про нього взагалі мало хто чув.
У 2021 році Перу відзначатиме 200-річчя проголошення незалежності, а у 2024 році – 200-річчя битви при Айакучо. У контексті цих дат Посольство України в Перу, Національний історичний архів України, Інститут історичних досліджень Cyxoпутних військ Pecпубліки Пepy, при підтримці Почесного Консула України в Перу долучилися до співпраці з дослідниками Перу Eнpiкe Гаргулевич i Mapciaлa Ciльвe зa проектом «Відновлення пам”яті Михайла Скибицького».
За ініціативи Надзвичайного та Повноважного Посла України у Республіці Перу Ігоря Юрійовича Тумасова відбувся візит до українських архівів дослідників історії Перу пана Енріке Гаргуревича – Президента Інституту історичних досліджень Сухопутних військ Республіки Перу та пана Марсіала Сілви – працівника та дослідника цього Інституту.
14 листолада 2019 poкy відбулась церемонія обміну архівними документами між представниками Haціонального історичного архіву України та Інституту історичних досліджень Cyxoпутних військ Pecпубліки Пepy, які допоможуть у створенні книги-біографії npo Mиxaїла Cкибицькоro.
Разом з перуанськими дослідниками, участь у заході взяли Директор Центрального державного історичного архіву України у м. Києві Ольга Володимирівна Музичук, Директор державного архіву Київської області Соф”я Арсеніївна Каменєва, Почесний консул Перу в Україні Ігор МИколайович Баленко, керуючий партнер юридичної компанії LAW NET Наталія Гнатюк, представники Міністерства закордонних справ, Інституту національної памяті, інші офіційні особи та гості.
“Ми бачимо його на прапорах, чуємо його ім’я в піснях. Коли починається війна – ми згадуємо про солдатів, а в часи мирні ми забуваємо про них. Так не повинно бути. Михайло Скибицький мав все – дворянський титул, землі, гроші. Він міг створити сім’ю тут, в Україні, але все це залишив і поїхав захищати мою країну. Це його перетворило в особливу особистість, це мій персональний герой. І я хочу щоб він став героєм для всіх українців”, – говорить президент Інституту історичних досліджень армії Перу, полковник Енріке Гаргуревіч Годой.
“Персона Михайла Скибицького дійсно поєднала дві країни. Представники нашого архіву виявили цілий ряд документів до біографії Михайла Скибицького. Зокрема, це документи про його нагороди які були в свій час підписані Симоном Боліварою. Також було виявлено цілу архівну низку документів які стосувалися першого арешту Михайла Скибицького на території України. Є протокол арешту, протокол обшуку, речі, книги, його власноручні підписи”, – розповідає директор Центрального державного історичного архіву України Ольга Музичук.
Директор Центрального державного історичного архіву України Ольга Музичук та директор Державного архіву Київської області Софія Камєнєва вручили Енріке Гаргуревічу Годойу копії історичних документів про Михайла Скибицького.
В свою чергу, полковник передав їм книги що включають копії історичних документів від Інституту історичних досліджень перуанської армії, а також нагородив медалями.
Під час урочистостей президент Інституту історичних досліджень армії Перу, полковник Енріке Гаргуревіч Годой нагородив учасників проекту від України почесною відзнакою.
Для нас, Міжнародного об”єднання “Волинське братство”, запрошення на цю подію було приємною несподіванкою. Україна, Перу і Волинь… Виявляється Михайло Скибицький за походженням – з Великої Волині, Старокостянтинівського повіту Волинської губернії (тепер Хмельниччина). Тож відразу згадалась народна приказка: “Нашого цвіту по всьому світу”. І це дійсно “цвіт”, який і в чужих краях виявляє себе і українців з найкращої сторони. І Михайло Скибицький це ще одна знакова історична постать українця, яка варта того, щоб про неї знали на Батьківщині.
Голова МГО “Волинське братство” Сергій Шевчук та
голова Земляцтва Хмельниччина Каплун Михайло
* * *
До біографії Національного героя Республіки Перу
Михайла Скибицького.
Портрет М. Скибицького роботи М. Сілви
Постать українця Михайла Карловича Скибицького об”єднує Україну та Перу. Hapoджений на Волині y кінці 18 століття військовий інженер, oфіцер царської Росії прибув до Південної Америки та став добровольцем війська Симона Болівара, боровся за незалежність Перу, розробив проект будівництва Панамського каналу, став ад”ютантом президента Венесуели та написав його мемуари. Muxaйло став національним героєм для народів Перу, Колумбії та Венесуели.
Михайло Карлович Скибицький народився 1793 року в селі Корчівка Старокостянтинівського повіту Волинської губернії у шляхетській родині. Навчався в Петербурзі, де закінчив Інститут Корпусу інженерів шляхів сполучення та отримав звання інженера 3-го класу. Тоді ж він успадкував невеликий маєток в селі Веселий Кут у Таращанському повіті на Київщині.
Проте, не статок чи карєра цікавили юнака, ним володів дух пригод, і у 1824 році, отримавши дозвіл петербурзького генерал-губернатора М. А. Милорадовича та закордонний паспорт, він вирушив у далеку подорож.
Восени того ж року Михайло Скибицький дістався до Колумбійської Республіки, що контролювала землі сучасних Колумбії, Венесуели, Еквадору й Панами, де жителі іспанських колоній під командуванням Симона Болівара боролися за незалежність від метрополії. Михайло на честь родового герба Роля взяв псевдонім Мігель Рола і приєднався до повстанців.
9 грудня 1824 року перуанці, аргентинці, колумбійці, венесуельці, чилійці, європейські волонтери вийшли на плато Аякучо боротися проти королівських військ. Рішуча перемога принесла незалежність Перу і переломила на користь повстанців хід війни за свободу південноамериканських колоній.
У цьому бою Скибицький отримав поранення, а після бою був нагороджений медаллю Бюст де Лібертадор з рук Симона Болівара.
За мужність і героїзм під час вирішальної битви військ Симона Болівара з іспанськими колоніальними військами на плато Айакучо 9 грудня 1824 року Михайло Скибицький першим в історії незалежного Перу отримав особисто від Симона Болівара на той час першу найвищу військову відзнаку орден «Бюст Визволителя».
Документи свідчать про його стрімку військову карєру, яка закінчилася відставкою у званні підполковника інженерних військ у 1831 році.
Після смерті Симона Болівара доля перенесла Михайла Скибицького до Європи, де він отримав звістку від сімї і повернувся на батьківщину. Проте, у монархічній Російській імперії борців проти колоніалізму не шанували. Скибицький був затриманий, обшуканий і за указом Миколи I висланий до м. Вятка. Втім, як свідчать документи ЦДІАК України, у березні 1836 року він був повернутий до свого маєтку у с. Веселий Кут під нагляд поліції.
Прагнення до вільного життя змусило Михайла зробити спробу знову повернутися на американський континент. Він з підробленими документами втік з-під нагляду, проте знову був заарештований і в 1847 році, майже у 54-річному віці він помер у Старокостянтинівській вязниці.
На згадку про видатного уродженця України на березі океану досі стоїть вілла Україна, існують його приблизні розрахунки каналу, який слід було провести по сухопутному перешийку між Північною і Південною Америкою теперішнього Панамського каналу, стоїть памятник герою у м. Аякучо з написом ДРУЖБА, ВІРА І ГІДНІСТЬ, і зберігаються архівні документи, які ще чекають на своє поглиблене дослідження.
Центральний державний історичний
архів України, м.Київ (ЦДІАК України)
Жанна Шнуренко
Використана інформація з Інтернету
Фото Георгія Лук”янчука
