«Волинь моя, краса моя »
«Укорінення це, мабуть, найважливіша і найменш визначна потреба людської душі, одна з тих, які найважче піддаються означенню. Людина має коріння через реальну, активну та природну участь в існуванні спільноти, яка зберігає живими деякі скарби минулого й деякі передчуття майбутнього». (Сімона Вейль, авторка славетної праці «Укорінення».)
«Така укорінена людина основа нації. Але в історії поряд з природним і соціальним процесами укорінення людей відбувається і протилежний антисоціальний і протиприродний процес розкорінення, втрати коріння. Він ніколи не буває добровільним, хоч і може таким здаватися » (Іван Дзюба, автор знаменитої праці: «Інтернаціоналізм чи русифікація?»)
Слво «земляцтво» незвичайне! Це память про ту землю, яка дала життя кожній родині волинянина чи волинянки. Вона наближає до витоків, до людей рідного краю, які впливали в різний час на їхню долю. Згадуються постаті, які прославили цей край, народившись в малих хуторах, селах і містечках стали відомими на весь світ! Земляцтво це, передовсім братство і соборність – соборність близьких по духу, патріотичних, щирих українських людей!
В наш час індивідуалізації, коли діти не знають своїх дідів-прадідів, намагаються жити лишень для себе… дуже важливо відновлювати звязок зі своїм родом! І саме земляцький рух тісно повязаний з пошануванням своєї традиції і близьких тобі людей. Життя родини, роду, села й міста має ґрунтуватися на традиціях. Якщо їх плекати, то все буде добре. Адже з місцевих традицій складаються й традиції всієї країни. Чим стійкіші традиції, тим міцніша країна! Тільки коли по-справжньому любиш рідне, можна долучатися до вивчення інших мов і культур. З цього починається Людина, її духовність і світогляд. Земляцький рух якраз і єднає навколо гуманних людських цінностей. Це особливо так важливо зараз для України!
Земляцький рух вирізняється з-поміж громадських організацій чи партій. Адже від свого зародження у середині 90-их, він тримається на одному любові українця до своєї малої Батьківщини. Бажання бути із земляками і мати в серці «малу Батьківщину».
Міжнародне Громадське Обєднання «Волинське Братство» в місті Києві – одне з перших офіційно зареєстрованих земляцтв України. Нині організація святкує своє 20-ліття (12 серпня 1999 року – Міністерство юстиції України зареєструвало Міжнародне громадське об’єднання «Волинське братство», реєстровий № 1209).
Земляцтво сповідує толерантне, шанобливе відношення одне до одного, щиру повагу, доброзичливе відношення земляків між собою. Різнопланова робота сприяє зміцненню державності України, посиленню її міжнародного авторитету, збереженню і збагаченню традицій, історико-культурної спадщини, налагодженню контактів їх мешканців з вихідцями з Волині, які проживають за її межами, а також задоволенню творчих, професійних, вікових, національно-культурних, духовних та інших суспільних інтересів і традицій своїх членів.
Волинські кияни з гордістю відзначають, що МГО «Волинське братство» потужна громадська організація, яка активно діє, розвивається, і має високий авторитет і вплив на суспільне життя як столиці так і рідної Волині.
Де ж збиратися найосвіченішим, найактивнішим вихідцям із Волині як не в Волинському земляцтві. Волиняни горді з того, що рідна Волинська земля виплекала і надихнула не одне покоління видатних земляків, які сьогодні відомі своїми досягненнями у різних сферах не тільки в Україні, а й далеко за її межами.
Всі члени земляцтва пишаються тим, що «Волинське Браство» змогло обєднати багатьох небайдужих людей, які не цураються малої батьківщини, памятають про своє минуле, походження і прагнуть всіляко допомогти землякам. Серед членів товариства : державні діячі і відомі вчені, літератори і художники, мистці і інженери, журналісти і військові, вчителі і лікарі – люди різних професій, покликань і доль. Але всіх єднає висока духовність, ідея соборної міцної української держави, вірною якій завжди була, є і буде рідна їм Волинь! Серед них:
- Микола Жулинський – президент МГО, народний депутат України, академік;
- Сергій Шевчук – голова МГО, народний депутат попередніх скликань;
- Олександр Скіпальський почесний голова МГО, генерал-лейтенант;
- Віктор Набруско – перший заступник голови МГО;
- Кучинський Юрій Федорович – почесний голова МГО, віце-президент АсМАПУ;
- Жанна Шнуренко – перший заступник голови МГО, голова жіночого Клубу “Волинянка”;
- Михайло Сорока заступник голови МГО, голова КО Спілки журналістів України;
- Валентина Слободян – заступник голови Ради з фінансових питань.
У складі Ради також професори: Коваль Петро Миколайович, Задерей Петро Васильович, Колбун Микола Дмитрович, Надзвичайний і Повноважний Посол Моцик Олександр Федорович, депутат Київської міської Ради Меліхова Тетяна Іванівна, генерал-лейтенант Іван Андрійович Сикунда, Матвійчук Олександр Семенович Верховна Рада України, Новосад Микола Мусійович, Вікторія Рутковська, Галина Бідношей, юристи Гембарська Світлана Іванівна та Котельчук Олег Анатолійович, журналіст і видавець Поліщук Андрій Володимирович.
Робота за ці 20 років проведена “Волинським Братством” справді велика і складається вона з багатьох конкретних справ. Члени Волинського Братства писали і видавали книжки історичного та краєзнавчого характеру, брали участь в культурних та спортивних заходах міст і сіл Волині, організовували виставки творчих робіт земляків в столиці, проводили благодійні концерти і літературні зустрічі, надавали матеріальну допомогу, регулярно допомагали та допомагають нашим бійцям на передовій, а також пораненим воїнам у лікувальних установах та сімям загиблих на війні з московським агресором.
Ось і минулий рік був особливо багатим не тільки на врожай, а й плідним на творчі досягнення Браства. В День 1030-ліття Хрещення України-Руси у “Волинській Світлиці” відбувся прийом волинського духовенства на чолі з Митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом, котрий вручив “Волинському братству” образ Волинської Божої Матері, ікону Всіх Волинських Святих, доробок наукових видань Волинської православної богословської академії і Луцьке Євангеліє.
Голова МГО “Волинське братство” Сергій Шевчук перебував в республіці Польща у місті Криниця-Здруй на XXVIII Економічному форумі у складі численної української делегації, яку очолював перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів.
Делегація «Волинського братства» і ансамбль «Волиняни» взяли участь у Восьмому міжнародному фестивалі українського фольклору «Берегиня», який відбувався 10-12 серпня на Волині.
Згодом ансамбль “Волиняни” взяв активну участь і в започаткованому восени І Всеукраїнському фестивалі повстанської пісні «За Україну! За її волю!». Варто зауважити, що серед земляцтв столиці такий гурт має лише одне Волинське земляцтво!
Вдруге був успішно проведений Міжнародний волонтерський табір «Cтаровинна Волинь перехрестя культур», ініційований Волинським земляцтвом у місті Києві – Міжнародним громадським обєднанням «Волинське братство» та підтриманий Всеукраїнською асоціацією молодіжного співробітництва «Альтернатива-В» в Музеї історії сільського господарства Волині Скансен в с. Рокині Луцького району. Міжнародна команда з 13 волонтерів складалась з молодих людей з Франції, Німеччини, Туреччини, Чехії, Cловаччини, Мексики та волонтерів з України змогла познайомитись з культурою, історією, традиціями волинського краю, побутом волинян та взяла участь у майстер-класах з лозоплетіння народної майстрині Марії Кравчук.
Відбулась виставка «Перлини Волині» волинських майстринь Валентини Михальської, Валентини Протопоп та світлої пам`яті Сестер Махонюк, яка з великим успіхом пройшла з 8 по 22 червня в Національному музеї літератури України. Її відвідало близько двох тисяч киян і гостей столиці.
«А ми удвох, а ми удвох в поезію закохані» так називався поетичний вечір Ольги та Вікторії Рутковських, який відбувся 22 серпня в Музеї літератури. Чудова поезія лірична і патріотична звучала під акомпанемент мелодій і пісень у виконанні народної артистки України Світлани Мирводи, ансамблю «Волиняни», Ганни Маковської, Ганни Ярмолюк, Федора Вареника, Руслана Іщенка.
Традиційно, ось уже 17-й рік щомісячно збирається на свої зустрічі у «Волинській світлиці» жіночий клуб “Волинянка”, який очолює Жанна Шнуренко. Це роки спілкування, цікавих подій, заходів і зустрічей, роки досвіду, відкриття талантів і здібностей волинянок.
Започаткувано книжну серію «Бібліотечка МГО «Волинське братство», в рамках якої вийшли друком дві книги – «Операція «Burza» або “Ми їх спільно винищимо” Йосипа Струцюка та “Нескорена Волинь” Валентина і Оксани Яблонських.
Професор, історик Володимир Сергійчук, котрий хоча і народився на Житомирщині, але вважає себе історичним волинянином (нинішня Житомирська та Рівненська області входили колись у Велику Волинь) презентував свою книгу «Трагедія Волині», яка і нині є злободенною, особливо тепер, в контексті україно-польського питання. Є плани видати її кишеньковий формат накладом 1000 примірників для наших бійців, які воюють проти московських окупантів на сході країни.
До речі, в Києві, в актовій залі Головної Ради ГО Українське товариство охорони памяток історії та культури за сприяння «Волинського Браства» раніше відбулась презентація та гостре обговорення документального фільму Лукаве Ludobójstwo («Лукаве Людобуйство»). Фільм Лукаве Ludobójstwo («Лукаве Людобуйство») режисера і сценариста Андрія Смуся історично-документальне розслідування трагічних сторінок історії Волині 194243 років минулого століття, в якому без історичних фальшувань розсповідається про роль всіх задіяних в трагедії сторін.
На запрошення голови МГО Сергія Швчука у гості до волинян завітав видатний український художник сучасності, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Іван Марчук. На зустріч з ним прийшли члени “Волинського братства”, жінки клубу «Волинянка», журналісти, культурні діячі, політики, друзі – всі ті, хто любить і шанує творчість митця.
Цього ювілейного року земляцтвом планується видати і 10-й ювілейний альманах “Волинь моя”, підготовку якого доручено редакційній колегії видання, яке видається з жовтня 2001 року завдяки зусиллям невтомного ентузіаста і патріота Волині головного редактора Михайла Сороки.
* * *
«Земляцьке єднання для мене особисто це відчуття власної гідності, причетності до того, краю, де ти вперше побачив білий світ. Кожна людина має відчувати своє коріння. Поняття демократії в тім, щоб людина відчувала свою вартісність і можливість самореалізації. Одному, без підтримки, реалізуватися важко. Разом інша справа! Волинське братство починало з невеликих справ: і так крок за кроком сформувався наш великий гурт людей, готових прийти на допомогу один одному…» (Данило КУРДЕЛЬЧУК, засновник і багаторічний незмінний Голова «Волинського братства»)
21 травня 2019 року в столиці була відкрита Меморіальна дошка Великому українцю, волинянину Данилу Марковичу Курдельчуку.
Вже три роки немає з членами МГО «Волинське Братство» цієї Людини з великої літери, патріота, відомого правознавця України, дипломата, професійний шлях якого був покладений на вівтар служіння народу, захисту його правових інтересів. Але пам”ять про нього живе у серцях тих, хто працював з ним і знав його.
Зі вступним словом на відкритті пам”ятної дошки виступив нинішній голова МГО “Волинське братство” Сергій Шевчук. Голова Об”єднання зазначив, що всі волиняни столиці знали Данила Марковича, Президента Укрінюрколегії, заслуженого юриста України, адвоката, як професіонала своєї справи, великого патріота Волині і України. Адже саме йому належала ідея створення «Волинського Братства». Все його життя це приклад відданого, безкорисливого і чесного служіння людям і своїй країні. За життя Данило Маркович був відзначений багатьма орденами, званнями, грамотами, але найбільшою відзнакою серед них є вдячна людська пам”ять про Великого Українця, громадянина, волинянина, патріота і просто чуйну і добру людину, який понад усе на світі любив свою країну, свій народ…
На церемонію відкриття пам”ятної дошки прийшли колеги, друзі, син Ігор Данилович Курдельчук, внучка, члени Міжнародного громадського об”єднання “Волинське братство”, яке він очолював тривалий час, депутат Верховної Ради України Ірина Констанкевич, академік М.Г.Жулинський, колишній перший заступник Міністра закордонних справ О.О.Чалий, президент Асоціації земляцтв В.В.Ткаченко, Голова земляцтва буковинців у м. Києві “Буковина” Валерій Цибух, депутат Київради Т.І. Меліхова, екс-міністри, дипломати, громадські діячі, інші шановані люди, а також земляки і односельці.
Виступаючі говорили про його високий професіоналізм, про його багатий життєвий досвід, про нього як людину. яка мала високі моральні якості. З 1994 року Д. М. Курдельчук був обраний президентом Української іноземної юридичної колегії, де багато зробив для захисту прав українців за кордоном. Упродовж життя Данило Маркович, будучи високопрофесійним юристом за фахом, обіймав високі посади, його неодноразово обирали до керівного складу численних громадських фондів та організацій, професійних вітчизняних і зарубіжних асоціацій, а також членом наглядовивх рад при Кабінеті Міністрів, університетах і т.і. Йому було довірено високі посади – він був віце-президентом Світового конгресу українських юристів, заступником голови Спілки юристів України, членом Комітету Управління Української правничої фундації. Все своє життя – від першого до останнього подиху – Данило Маркович любив Україну, сприймаючи її через любов до рідної Волині, гордістю якої він був.
Час нещадний – вилущує найближчих людей. Треба цінувати їх, нині сущих. Потрібно бути з людьми, просвітлювати їхні голови, давати нові знання про нашу культуру й історію. Нині бути відстороненими від того, що відбувається довкола ми не маємо права! Тож попереду у Волинян столиці лежить ще довгий шлях для кропіткої праці на благо як рідної Волині і волинян, так і для процвітання всії України
Георгій Лукянчук,
кореспонден газети “Нація і держава”,
голова МГО “Соловецьке братство”
