4 квітня я побувала на відкритті персональної виставки живопису «Полотно Душі» молодого і надзвичайно талановитого художника, члена Спілки художників України, викладача Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М.Бойчука, а ще й до того мого земляка, волинянина за походженням Романа Петрука.
Я не є мистецтвознавцем, тому мені важко достойно оцінити професійну майстерність Романа. Але як пересічна людина, на рівні відчуттів я була просто приголомшена природженим талантом і успішною творчістю цієї молодої людини. Роман Петрук – дуже різноплановий художник, що працює у різних жанрах. Це і живопис, графіка, портрети, іконопис, монументальне мистецтво.
Роман є учнем відомого художника Стороженка, він увібрав в себе всі кращі традиції і техніки цієї школи, творчо розвиває їх, вдосконалюючи і свою майстерність.
Незважаючи на його такий молодий вік, він має неабиякі здобутки і визнання серед колег художників, він «завоював» велику армію поціновувачів і прихильників своєї майстерності.
Роман Петрук є переможцем багатьох конкурсів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, сам має багато всеукраїнських та міжнародних виставок художнів творів – у Києві. Одесі, та інших містах України і закордону. Художні картини Романа Петрука нікого з відвідувачів не залишили байдужими.
На виставку прийшло багато людей – друзі, художники, митці, земляки із МГО «Волинське братство». Вони зацікавлено обговорювали полотна, висловлювали свої думки, ділилися враженнями від побаченого…
Офіційну частину виставки відкрила ректор Київської державної Академії декоративно-прикладного мистецтва ім. М. Бойчука Оксана Вікторівна Полтавець-Гуйда.
Нам, волинянам приємно було чути високу оцінку і керівника престижної Академії, і метрів українського художнього професійного мистецтва на адресу нашого молодого земляка Романа Петрука.
Так, високо оцінив творчість молодого митця видатний художник-графік Василь Якович Чебаник – член Національної спілки художників України, заслужений діяч мистецтв України, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, Лауреат Шевченківської премії, художник-каліграф, який вже понад 40 років досліджує графіку літер, відтворив і пропагує українську абетку.
Народний художник України, академік, професор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Прядка також був щедрий на теплі слова, які засвідчували підтримку і високу оцінку творчості Романа. Цей поважного віку, знаний художни навіть виконав для нього українську пісню про Романа.
Народний художник України, академік, професор Віра Баринова-Кулеба відзначила неабияку творчу активність молодого художника, його прагнення до творчих експерементів, різнобічні інтереси та комунікативні якості, яких не вистачає багатьом знаним нею художникам.
Пивітав з відкриттям виставки Романа Петрука проректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Остап Ковальчук.
Похвалу і тепли слова отримав Роман від доктора мистецтвознавства, доктора філософських наук, доктора богослов’я, професора Дмитра Степовика.
Всі вони відмітили талант молодого художника, його працю на високу духовність народу, бо саме з неї починається держава вцілому і особистість зокрема. Виступаючі говорили про наступність поколінь художників, і що у самобутній творчості Романа Петрука немає нічого випадкового – все має значення у кольорі, у композиції і ідеї його картин, всі відмітили його високий естетичний смак і те, що він має свій впізнаваний стиль, а також особливості його творчого дару – тяжіння до монохромності, про його розуміння сучасної людини, про його новаторство в іконописі, хоча це доволі сталий жанр, де важко сказати своє «слово», але йому це вдається.
Були теплі слова про особистість самого художника, який успадкував не тільки кращі підходи до мистецтва і оригінальні художні прийоми від школи М.Стороженка, але , головне, любов до людей.
Роман Петрук – людина товариська. вміє дружити, він приязний і теплий, і навіть щемливо-чутливий по характеру, завжди має свою активну позицію як у мистецтві, так і в громадському житті.
На його виставці експонувалися більше 40 картин. Це були переважно портрети (а нещодавно у музеї Кавалерідзе пройшла його виставка потретів графічного спрямування). І що особливо – це високий ступінь психологізму кожного портрету, адже на його полотнах, де зображені живі образи акторів, театралів, художників, знайомих і близьких та інших людей, «читаються» характери його героїв, відчувається їх внутрішній світ. “
Вдячний учень написав прекрасний портрет М.Стороженка. який композиційно був у центрі самої виставки.
Мені особисто дуже сподобалася його спільна робота з визначним митцем і педагогом Василем Яковичем Чебаником, надписи на якій намальовані його відтвореною українською абеткою.
Чудовий також автопортрет художника у гуцульському вбранні.
Навіть він, за власним зізнанням, подав свій образ у вигляді ягнятка (бо то за гороскопом його рік).
На виставці представлено багато жіночих портретів, виписаних з любов»ю і шаною до жінки.
Є кілька робіт, де в особливих «холодних» тонах майстерно зображено море, що викликає свої власні асоціації і співзвуччя що душі до його величі і краси.
На виставку підтримати художника прийшли його земляки – митці Іван Гупік, Василь Красьоха, Дмитро Степовик, студентки Академії з Волині – Аня Павлюк і Анастасія Юрчик.
І, як зазвичай, таку подію не могли не підтримати і жінки клубу «Волинянка». З теплим вітальним словом виступила перший заступник голови МГО Волинске братство, голова жіночого клубу Жанна Василівна Шнуренко,а Галина Оксюк майстерно прочитала вірш-присвяту Роману Петруку, який душевно написала талановита поетеса Вікторія Рутковська.
На виставці були присутні від клубу «Волинянка» багато жінок землячок – Галина Бідношей, Олена Лобчук, Антоніна Рєпа, Даніна Шурхал, а також друзі нашого клубу кінорежисер-документаліст Михайло Ткачук і громадський діяч, фотокореспондент Георгій Лук»янчук.
Всім відвідувачам виставки був і музичний дарунок від Наталії Полтавець. Вона під власний акомпанемент гітари виконала пісню «Дивлюсь я на небо» і розповіла про історію написання цього твору.
Роман Петрук, ще не розмінявши і третій десяток свого життя, уже зробив багато у своїй професійній діяльності як художник і як педагог, що щедро віддає свій талант і знання студентській молоді.
А скільки ще він може зробити у майбутньому, адже в нього є великий творчий потенціал! Тож усі присутні бажали йому натхнення, нових творчих звершень на ниві ствердження і процвітання українського мистецтва.
Мирослава Корнєєва
Фото: Георгій Лук”янчук,
Мирослава Корнєєва
