Мальовниче селище неподалік Луцька з промовистою назвою Гаразджа. Живописні озера, сповиті серпанками, береги вкриті сліпучою зеленню. Тут в родині селян народилася дівчинка Оленка. Мама мала прізвище Прус, її батько був поляком, і, кажуть, навіть родичем польського письменника Болеслава Пруса. Мама померла рано, батько більше не женився і сам піднімав трьох діточок. Всю свою любов і ласку віддав він їм, але й в строгості держав: змалку до порядку привчав, бути старанними й відповідальними за своє слово і за вчинки.
Перша вчителька, палке бажання пізнавати нове, відкривати ще незвідане… Легко із задоволенням вчилась Оленка! Щира подяка і низький уклін вчителям за науку!
Швидко пролетіли шкільні роки, чудові, незабутні… Мріяла Оленка стати вчителькою, сіяти мудре, добре, вічне, передавати діткам те, чого навчили її батьки: любові до праці, поваги до старших, любові до рідної землі. І простелила дбайливо їй доля рушники на життєвій дорозі…Поступає Олена в луцьке педучилище, а згодом – в луцький педінститут.
За свої сумління і старання отримала вона в облоно посаду інспектора. Молода, але була вже в пошані у колег, до її думки прислуховувались. Але запальна юність брала своє! Любила гарненько одягнутись і з подружками до будинку офіцерів – на танці. Бігала, бігала, у вальсі кружляла, так і кохання своє зустріла – свого майбутнього чоловіка. В 24 роки одружились молодята. І закрутилось! Переїхали до Чернівців – там в школі працювала. Згодом чоловіка до Кривого рогу направили, де і народився синочок. Сонечко ясне – Олежик. Чотири роки Олена Гнатівна працює в школі-інтернаті, далі Тернопіль.
І, нарешті, Київ. Працювала в 117 школі, в молодших класах. Прихильна доля до Олени Гнатівни! Ось вже вона в Інституті педагогіки при АН працює, захищає дисертацію у Москві.
Беззаперечний авторитет, повага колег, сумлінна праця і постійне бажання пізнавати нове – ось складові успіху Олени Гнатівни.
Вона – автор трьох підручників, за якими діти працювали 26 років., 20 посібників, біля 150 наукових статей – ось який величезний творчий доробок!
Зерна знань, а ще любові й добра, щедро посіяні ОленоюГнатівною, проросли і рясно зійшли. Скільки вдячних учнів, які, мов пташата, розлетілись по світу!
Це – теж її діти, адже Вона віддалаїм частинку своєї душі – щирої, щедрої, ніжної і чутливої.
Нову сторінку відкрило Олені Гнатівні життя, коли доля привела її до волинської громади МГО “Волинське братство”.Вонастояла біля його витоків, булаприсутняна перших зустрічах, зібраннях, бралаучасть в його становленні.. А з перших днів перебування у Клубі «Волинянка» воно стало ще різнобарвнішим, насиченішим, цікавішим. Скільки знайомств відбулось і подруг з”явилось! Ціле багатство!
З ювілейним Днем народження Вас, Олено Гнатівно!
МНОГАЯ ЛІТА ВАМ, дорога наша волиняночко!
Хай життя ще багато років дарує Вам
цікаві і захоплюючі враження!
Міжнародне громадське об”єднання
“Волинське братство”,
Жіночий Клуб “Волинянка”
