Однією із засад жіночого клубу “Волинянка” МГО “Волинське браство” є спільне проведення вільного часу, культурний і духовний розвиток нас, київських волинянок. Таким змістовним і емоційно насиченим днем видався сьогоднішній вихідний. За сприяння голови нашого Волинського земляцтва Сергія Володимировича Шевчука ми відвідали театр ім.І.Франка переглядом спектаклю І.Карпенка-Карого “Хазяїн”.
Були щиро вражені тим, що п”єса, хоча і написана 1900 року, за проблемами у суспільстві є неймовірно актуальною і сучасноюю. Дивилися, наче “кіно” сьогодення. А справді, хіба не є гострою питання жаги до накопичення грошей, яка руйнує усі моральні цінності людини? А вічна боротьба добра і зла, скупості і добродійництва? А хіба не знайома нам хибність пріоритетності багатства над істинно людськими духовними потребами? А чи не стикаємося ми з вічною проблемою стосунків батьків і дітей, коли стоїть вибір любові чи багаства? А чи не знайомі нам питання духовності, моральності,збереження культурної спадщини і благодійності? Отож, варто, варто і ще раз варто дивитися сучасникам, особливо “властьімущим”, аби не гальмувати прогрес – духовний, моральний, матеріальний. Бо фраза із спектаклю “Оце живемо-по-новому” викликала сміх і оплески “з розумінням”, бо вже дуже нагадує гасла із нашого життя-буття.
Спектакль для нас, волинян, був цікавий і знаменний ще й тим, що головну роль Хазяїна Терентія Гавриловича Пузиря грав наш прекрасний земляк Петро Фадейович Панчук, народний артист України,. лауреат Шевченківської премії та премії ім.Лесі Українки.
Нещодавно він був гостем клубу “Волинянка” і дивився наш клубний міні-спектакль, де “народними” артистками були жінки нашого Клубу. Вони грали спектакль за сценарієм голови Клубу Жанни Шнуренко. Пан Петро був щиро здивований грою і сказав чимало надихаючих теплих слів на адресу і авторки, і “героїнь” сценарію. А сьогодні ми побачили і його роботу у театрі ім.І.Франка, підтримали його не тільки аплодисментами, а й квітами тадружніми обіймами.
Отож, долучатися до істинно високого мистецтва, та ще й за участі наших земляків, це звичайна практика нашого змістовного спілкування.
Репортаж: Мирослава Корнєєва
Фото: Г.Бідношей, В.Слободян, В.Рутковська.
4 лютого 2018 року
