 |
“Хтось з мудрих колись сказав: «Без минулого немає майбутнього». Так і проживаємо життя з минулим, теперішнім і майбутнім. Психологи радять жити теперішнім життям і не жалкувати за тим, що було.” Галина Прийомська |
 |
Галина Михайлівна Нищик-Прийомська народилася 22 червня 1937 року в с. Гать Торчинського району
Волинської області. Життя протікало розмірено, радісно, а як в 1939 році радянські війська звільнили
від Польщі почалась смута – колективізація, а війна яка розпочалась 22 червня 1941 року, зруйнувала
все, і колгоспи, і мирне життя…
Але вже в 1944 році відкрили школу. Із спогадів Галини Михайлівни: “Теперешні діти не зможуть
зрозуміти, як ми навчалися, на чому писали. Особисто ми з братом Антоном писали на бланках
прийому молока, які залишилися з довоєнного часу, коли тато працював прийомщиком молока.
Використовували різні клаптики паперу. Мій перший зошит був з рудого паперу із паперового мішка.
Чорнило робили з чорної бузини. Все своє шкільне приладдя носили в торбах пошитих мамами з
домашнього полотна, або з якоїсь іншої старої тканини Поки було тепло, я ходили боса до школи, як
похолодало, в маминих туфлях на каблучку, але вони на мене були великі, то якось їх прив’язували”.
Родина проживала в Гаті до січня 1960 року, а тоді переїхали до Луцька.
Закінчила 7-річну Білостоцьку школу.
У 1953-1957 р.р. навчалася в Тальнівському (Черкаська обл.) зоотехнікумі, згодом повернулася на
Волинь.
У 1962 році вийшла заміж і переїхала в Христинівський район Черкаської області, де працювала в
інспекції по заготівлі і якості сільського господарської продукції.
У 1968 р. закінчила Львівський зооветеринарний інститут. У 1978 році у зв’язку з призначенням чоловіка
в Міністерство радгоспів переїхали до Києва. Зі спеціальності у сільськогосподарській галузі.
У грудні 1986 р. за власним бажанням поїхала на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,
де працювала до 1989 року.
З 1 грудня 1991 року перебуває на заслуженому відпочинку.
Галина Михайлівна – активна учасниця МГО «Волинське братство» та Клубу «Волинянка» з початку їх
заснування. Вона – людина енергійна і непогамовна, завжди в курсі всіх культурно-мистецьких подій,
охоче долучається до наших творчих заходів. Неможливо не згадати жодного заходу, особливо
жіночого Клубу, в організації якого вона б не взяла участь і не допомогла.
Вона ніколи не стоїть осторонь важливих подій. Завжди, у міру своїх можливостей, надає допомогу, як
це було у переломні для нашої країни часи – під час Помаранчевої революції, Євромайдану і тепер,
під час війни.
Залюблена в поезію, українську пісню, народні звичаї та обряди. Але найбільше – у квіти, які вона з
любов’ю висаджує у себе на дачі і з радістю дарує нам, волинянкам.
А ми, в свою чергу, дослухаємось до її порад і думок. Вона взірець того, як потрібно відноситись до
життя, не зважаючи на вік. І духовністю своєю, і зовнішнім виглядом, і невичерпною молодістю, ніби
говорить: ” Живіть активно, сучасно, цікаво, не замикайтесь у собі!”
Многая літа Вам, дорога наша Галино Михайлівно!
Миру, спокою і добробуту Вам і Вашій родині!
