ЗАЯВА
у зв’язку з порушенням парламентом Республіки Польща домовленостей щодо спільної оцінки польсько-українського протистояння у 1943-1945 роках
Сім десятиліть віддаляє нас від трагічних подій під час Другої світової війни на теренах Західного Бугу. За цей період Україна і Польща вибороли суверенітет, обрали шлях європейської інтеграції, відречення від тоталітарної радянської системи. Народи сусідніх країн пережили складний час «шокової терапії» в Польщі, важкий період Української держави. Прикладів успішної взаємодії двох народів –безліч, як на регіональному, транскордонному, так і на міждержавному рівні. Чому саме зараз зроблено відверто антиукраїнський демарш, сформульований у заяві Сенату і Сейму Польщі щодо т. зв. «геноциду» поляків на Волині у 1943 році? Що сталося?
По-перше, Україна вже третій рік перебуває в стані «гібридної війни» з Російською Федерацією. Кинути камінь у спину ослабленому сусідові на думку польських шовіністів- є чи не найкращим моментом. По-друге. Після «Смоленської трагедії», коли загинули представники дійсно польської політичної еліти, на зміну їм прийшов другий ешелон політиків, нерозсудливий і дрібніший за попередників. Нещодавно на футбольному матчі національних збірних Польщі та Литви на трибунах вивісили великий транспарант з надписом «Литовці встаньте на коліна перед поляками», за що Польща отримала серйозне попередження від УЕФА. Схоже на те , що деякі нинішні польські можновладці мавпують поведінку футбольних фанатів, тепер уже щодо України. По-третє, внутрішньо-польський дисбаланс у суспільній сфері, який викликав занепокоєння у Європейських інституціях, потребував пошуку зовнішнього ворога, аби відвернути увагу від власних політичних суперечок. Згадаймо хоча б незграбне виправдання Прем’єр–Міністра Польщі в Європарламенті, яка порівняла українських працівників, студентів, туристів що перебувають у Польщі, із сирійськими біженцями.
І на кінець – збільшення чисельності «друзів Путіна» куплених за обіцянки або за реальні преференції Кремля. Україні добре відома така російська тактика. Не випадково три роки тому проросійські парламентарі із попередньої каденції Верховної Ради України за часів Януковича їздили до Сейму Польщі, щоб попросити прийняти рішення про «геноцид» на Волині у 1943-ому. Через три роки до нинішніх парламентарів Польші цей інспірований Росією заклик таки «дійшов» і вони зробили провокаційні заяви.
У цих заявах кинуті тяжкі звинувачення на адресу вояків УПА, загалом волинян. Та коли вже згадувати ті часи (не кажучи вже про попередні роки і століття жорстокостей і наруги у процесі полонізації Волинського краю), то хіба можна забути міжвоєнну політику пацифікації на українських землях, спалення православних церков, спроби окатоличення населення, перший концтабір для українців в Березі Катузькій. Волиняни цього не забули. Але впродовж післявоєнних десятиріч вони прагнули миру та добросусідства. Саме на Волині в 1999 році започатковано транскордонне об’єднання «Єврорегіон Буг», саме в місто Луцьк – центр Волині – прибули 5 тодішніх воєвод сусідньої держави щоб підписати установчі документи Єврорегіону. Неможливо перелічити подібних позитивних кроків – від чисто людських, гуманітарних, господарчих до ефективної співпраці органів місцевого самоврядування.
Що ж далі? Ініціювання розгляду питання про «геноцид» поляків в Європарламенті? Майнові претензії доУкраїни? Знову маячення про Польшу « від моря до моря»? Натяки, що східні креси повернуться доРечі Посполитої? Ні! Українці зі зброєю в руках в буремні роки вистраждали незалежність, відстоюють суверенітет держави сьогодні із значно грізнішим агресором на Сході України. Отямтесь! Не дай Боже, щоб і у вас коли-небудь виникли проблеми із прикордонними землями на заході.
Коли у Верховній Раді України і Сеймі Республіки Польша одночасно приймалась Спільна Заява із закликом « Пробачаємо та просимо вибачення!» з трибуни Сейму польський парламентар із Замостя тоді сказав: «Як відомо, в політиці немає постійних друзів і постійних ворогів. Є постійні інтереси. Постійний інтерес Польші і полягає в забезпеченні добрих стосунків з Україною». Такі ж слова ми сьогодні можемо щиро сказати про наших сусідів за Бугом. Історія не
терпить поспіху та нерозсудливості!
МГО «Волинське братство»
