Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму.
Зусиллями НКВС 18-20 травня 1944 р. з Криму було вивезено майже 185 тис. кримських татар. Насильницьке виселення проводилася, в основному, в середньоазіатські регіони СРСР.
Операція з депортації почалася рано вранці 18 травня 1944 р. і закінчилася о 16:00 20 травня. Для її проведення були задіяні війська НКВС у кількості понад 32 тис. осіб. Тим, що були піддані депортації, відводилося від декількох хвилин до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з конвоїрами вирушали до місць заслання. З Бахчисарая, Джанкоя і Сімферополя їх ешелонами відправляли на схід.
До кінця наступного місяця виселили майже 200 тис. осіб. Протягом року від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар.
Хоча ще 1967 року парламент Радянського Союзу визнав необґрунтованими звинувачення всіх кримських татар у співпраці з німцями, вони до самого краху імперії так і не отримали права повернутися на історичну батьківщину.
Історична довідка:
Після радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим позбавили статусу автономії та перетворили на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки замінили на стандартні радянські назви. Переслідування кримськотатарського населення продовжується на території анексованого Росією Криму і сьогодні.
Український народ, волиняни, в жалобі схиляють голови в пам’ять невинно убієнних. Запалимо поминальний вогник в своєму серці! Ми з тобою, мужній і сильний народе! Разом ми переможемо нашого спільного ворога, цю імперію зла – Російську Федерацію! Два народи – одна Держава!
МГО «Волинське братство»,
жінки клубу «Волинянка»
