Spread the love
Вікторія Рутковська
Осіння тиша… Тиша золота…
В розкішному вбранні стоять дерева…
Вже непомітно день коротшим став
І сонця мідь виблискує на небі.
Дарує осінь щедрий урожай:
Достиглі груші, яблука доспілі;
Натхнення осяйне дає віршам,
Душі – супокій, дивну легкість тілу.
По килиму барвистому іду…
Кружляє вітер з листям у дуеті…
Люблю я осені легку ходу
Й прощальну пісню журавля у леті…
