Січень – перший місяць календарного року. Саме з нього розпочинається відлік нового року і перше радісне свято – Новий рік! Але особливий цей місяць не лише завдяки цьому.
Січень для нас українців – це пора самих світлих і значущих свят – Різдва Христового і Хрещення Господнього.
І розпочинались вони Святвечором, Багатим вечором, багатою кутею, тобто Колядою.
Після Різдва українці, як і в давнину, святкують новий рік по старому стилю і віншують Василя та Меланку. Потім, як кажуть у нас на Волині, Водохрище.
У ці святкові січневі дні показують вертепи, щедрують, колядують, віншують, ходять "перебранці" з Різдвіною зіркою. На дворі холодно, а на душі тепло. І ніякі незгоди не можуть затьмарити ці свята.
А закінчуються вони розколоядою. Розколяда – це проводи різдвяно-новорічних свят, які справляли так само гучно, як і їх початок. Після свят Водохрища та Івана Хрестителя закінчувалася вулична коляда, щедрівки, вертепи.
Ми, волиняни, трепетно відносимось до цих свят. Адже навіть у радянські часи, наші бабусі і мами варили кутю, готували на Святвечір 12 страв і вранці на Різдво йшли до Церкви. По хатах ходили колядники з Різдв"яною зіркою і їх гостинно пускали в дім і дякували за колядки. На Старий новий рік ми малими зранечку бігали до своїх хресних засівати, щоб отримати "п"ятака", на той час радянського рубля. Пам"ятаю, як мої молоді батьки разом з кумами і друзями перевдягались у "перебранці" і йшли щедрувати, а ми чекали їх, щоб поласувати цукерками.
І не дивно, що і наші волинянки свято бережуть народні традиції. Ми щорічно відзначаємо і Новий рік, і Різдв"яні свята у нашому Клубі. А також в Музеї Гончара, Будинку вчителя чи там, де виступає наш гурт "Волиняни" або куди нас запрошують на святкування.
От і в цьому році гурт "Волиняни" підготував веселе дійство – "Водіння кози" у власній інтерпритації, яке гурт відтворив на сцені Будинку вчителя.
І, нарешті, січень у нас в Клубі ще святковий тому, що ми вітаємо з Днем народження аж п"ятьох наших волинянок. На їх честь ми підготували віншування, подарунки, а також привітання гурту "Волиняни".
Січень – місяць особливий:
Новий рік, Різдво, Йордан.
Під свої пухові крила
Кличе він з давніх-давен.
Щоб красно зустріть начало
І стару забуть печаль,
Щоб в серцях запанували
Щастя, мир та згинув жаль.
Щоб оселі наповнялись
І достатком, і добром,
Щоб бажання виповнялись,
І не тільки за столом.
Сьогодні у Клубі велике свято –
У нас іменинниць січневих багато.
Дві Валентини, Зоя та Ганна
І Мирослава усім добре знана.
Віншуєм всіх разом і кожну окремо.
У січні прийшли ви у світ недаремно.
У місяць різдвяний, у місяць святковий,
У місяць, що рік презентує нам новий.
Віншуємо іменинниць з усіма святами,
Щоб ті свята відпровадили,
До наступного дня народження дочекали,
Від Нового року – до Богоявління,
Від Богоявління – до Воскресіння,
І на другий рік,
Поки Господь призначив вік.
Даруємо Зої зерно гречане, –
Хай воно зійде і цвісти стане,
Щоб тобі і родині пожиток дАло,
Щоб добра зерняток завжди вистачало.
Щоб таланти приховані нам відкрила.
Ніколи не пізно, щоб виросли крила.
Щоб було тобі, Зою, солодко жити
Й на славу Богу свічку світити.
(Сиротюк Зої, 1 січня)
Даруємо Валентині сім'я ллянеє!
Здорове, чисте, мов золотеє, –
Хай з того сім'я льон виростає,
Хай рушничок з нього ткач ткає.
На нім візерунками вірші проший ти,
З рифмами в злагоді й легкості жий ти.
Щоб завжди – і в будні, і у неділі
Була ти у формі, й як кажуть "на хвилі".
(Ніколаєвій Валентині, 1 січня )
Валюші даруємо зерно яблучне,
Зерно багате та й пожиточне,
Велику силу те зерно має,
Бо з нього яблуня вгору зростає.
Хай же так рід твій росте широко,
І так глибоко, і так високо.
Хай добрим вчинком він зацвітає
І весь наш нарід хай прославляє!
(Слободян Валентині, 1 січня)
Даруємо Гані зеренця жита, –
Хай вродить удача, дощем полита,
Хай радості й щастя тобі не бракує,
Хай завжди достаток у домі гостює!
Хай доля твоя у піснях колоситься
І лине у всесвіт душа голосиста.
Хай з кожною піснею радість зростає –
Для тебе наснага і нас звеселяє!
(Ярмолюк Ганні, 25 січня)
Мирославі даруєм зерно пшениці,
Щоб ти діждалась з нього сториці.
Пшеничне зерно – прикраса поля,
Хай з нього вийде й тобі добра доля!
Пшеничне зерно ясне та красне, –
Хай же кохання у серці не гасне.
А ще твоє світло – знання і наука,
Кращої долі добра порука.
(Корнєєвій Мирославі, 31 січня)
Даруємо іменинницям зерно ячменю, –
З нього зберіть повнісіньку жменю,
А з жмені, дасть Бог того діждати,
Повні комори будете мати!
Хай в році новім, при святому Різдві,
Всі мрії сповняться – давні й нові!
Як тим пастухам, хай Вам ангел щоднини
Приносить до дому приємні новини!
Віншую вас нині, усі добрі люди,
Нехай Божа поміч завжди з вами буде.
Нехай тої днини, кожної години,
Бог благословить, біда хай загине.
Щастя тому, хто його чекає,
Любов тому, хто є сам,
Здоров'я також хто його немає
І красу – хто яку обрав сам.
Щасливим – сили сонячного щастя,
Ображеним також – сили пережить,
Ну а всім Вам у Новім році –
Ми бажаєм просто в Мирі жить!
Текст та сценарій Жанни Шнуренко
Фото Валентини Слободян та Мирослави Корнєєвої
