У листопаді випала чудова нагода вкотре зібратись разом жінкам з різних земляцтв. Це сталось, дякуючи нашим любим черкащанкам Бойко Катерині Володимирівні та її доньці Вікторії, які запросили нас на чергову мистецьку подію у Києві – Art Kyiv Contemporary.
Art Kyiv Contemporary або просто «Арт-Київ» відбувся вже усьоме. У «Мистецькому Арсеналі» було виставлено експозиції 20 галерей із шістьох країн: України, Австрії, Росії, Італії, Німеччини та Франції. При цьому галереї підготувати не просто добірки робіт, а художні проекти.
У листопаді випала чудова нагода вкотре зібратись разом жінкам з різних земляцтв. Це сталось, дякуючи нашим любим черкащанкам Бойко Катерині Володимирівні та її доньці Вікторії, які запросили нас на чергову мистецьку подію у Києві – Art Kyiv Contemporary.
Art Kyiv Contemporary або просто «Арт-Київ» відбувся вже усьоме. У «Мистецькому Арсеналі» було виставлено експозиції 20 галерей із шістьох країн: України, Австрії, Росії, Італії, Німеччини та Франції. При цьому галереї підготувати не просто добірки робіт, а художні проекти.
«Арсенал» також презентував кілька спецпроектів. Секція «Виключно живопис. Новітній український фігуратив» представила роботи, які наші актуальні художники здатні створити у фігуративній площині. Усі учасники проекту давно відомі і в «Арсеналі» виставлялися неодноразово: Василь Цаголов, Арсен Савадов, Олександр Рой-тбурд, Максим Мамсіков, Ігор Гусєв, Вштор Сидоренко, Влада Ралко, Андрій Сагайдаковський, Артем Волокітін, Юрій Пікуль, Гамлет, Анатолій Ганкевич, Павло Керестей, Едуард Колодій, Микита Кравцов, Зоя Орлова, Сергій Попов, Ілля Пруненко, Дмитро Сидоренко, Маша Шубіна, Леся Хоменко.
Іноземних експозицій дві — «X. Десять» (виставка 80-ти робіт модного московського дуету Олександра Виноградова та Володимира Дубосарського) і «Творчий доробок та міф Віктора Вазарелі».
Виноградов і Дубосарський представляють експозицію «X. Десять», яка зібрана з чотирьох їхніх циклів «Danger! Museum* (2009), «На районі» (2010), «За відвагу» (2011), «Ретроспектива» (2012)), котрі належать до постмодерної матриці, мають дві важливих відмінності: вміють ефектно подати себе і завжди відчувають віяння часу.
Віктор Вазарелі — французький художник угорського походження, котрого вважають одним із засновників художнього напрямку поп-арт. В «Арсеналі» представлено 120 сериграфій (особливий різновид шовкографії — багаторазове накладання шарів фарби), 20 об'єктів (композиції зі скла або кераміки), маніфести й теоретичні студії художника.
Сьомий «Арт-Київ» став оглядом насамперед таких доступних для масового глядача стилів, як поп-арт і постмодерн. Передусім це стосується «Новітнього українського фігуративу», який, і сформований творами здебільшого вітчизняних постмодерністів, які прийшли у мистецтво ще наприкінці 1980-х і з тих часів принципово не змінилися. Молодші автори тримаються приблизно того ж напрямку. Ознаки незмінні у всіх: цитатність, іронія, котра за останні десять років відчутно втратила в легкості, загравання з образами кіно і мас-медіа.
Великими, яскравими композиціями, інсталяціями, скульптурами приваблювали авдиторію учасники «Італійської платформи».
Запам'ятався також новий цикл робіт одного з найкращих українських живописців Матвія Вайсберга (галерея «Триптих») — потужна кольорова пластика просто заворожує. По-своєму цікава меланхолічна графіка харків'янина Гамлета (Зинківського). Визнані київські абстракціоністи Петро Бевза і Олександр Литвиненко дивують інсталяцією з металу «Неіснуюча трава». Подібні знахідки розкидані по всіх проектах – варто лише пошукати.
Насправді це лише фрагментальні описи великої кількості робіт, які виставлялись і були оглянуті нами на «Арт-Київ» протягом кількох годин. Кожна з нас отримала особисті враження і дала свої оцінки побаченому. Оцінки, насправді, неоднозначні, як неоднозначні були деякі роботи для сприйняття. Проте захід був дуже цікавим і насиченим. Ми побували в іншому світі, в якому кожен митець висловив свої особисті відчуття життєвого простору і виставив його на огляд оточуючих. В певній мірі відкрив свою душу, а це наважиться зробити не кожна людина…
Текст, фотознімки, колажі
Жанни Шнуренко
