(про відвідання виставки в Музеї Івана Гончара)
4 травня 2012 рік
Люди, які створювали ці шедеври, вже давно відійшли у кращі світи. Немає і багатьох з тих, кому цей народний одяг і дивовижні вишиванки перейшли у спадок. Чорнобильська біда накрила чорним крилом тисячі сіл, мешканці яких – талановиті поліщуки, вишивали і ткали цю дивовижну красу, передаючи свій хист від покоління до покоління дітям, онукам і правнукам. Скарби матеріальної культури нашого народу, в першу чергу поліського регіону, треба було негайно рятувати, хоча вони вже були вражені радіацією.
(про відвідання виставки в Музеї Івана Гончара)
4 травня 2012 рік
Люди, які створювали ці шедеври, вже давно відійшли у кращі світи. Немає і багатьох з тих, кому цей народний одяг і дивовижні вишиванки перейшли у спадок. Чорнобильська біда накрила чорним крилом тисячі сіл, мешканці яких – талановиті поліщуки, вишивали і ткали цю дивовижну красу, передаючи свій хист від покоління до покоління дітям, онукам і правнукам. Скарби матеріальної культури нашого народу, в першу чергу поліського регіону, треба було негайно рятувати, хоча вони вже були вражені радіацією.
Впродовж 19 років рятувальними експедиціями МНС України та Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, у яких систематично брала участь видатна поетеса сучасності Ліна Костенко, було зібрано унікальний музейно-архівний фонд, що налічує 42 тис. етнографічних та археологічних пам’яток музейного значення та понад 150 тис. наукових документальних свідчень з різних галузей традиційної матеріальної і духовної культури постраждалих районів Українського Полісся.
На історико-етнографічній виставці, організованій цим Державним науковим Центром спільно з Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара», була представлена лише невелика дещиця традиційних мистецьких виробів з 16 районів Правобережного Полісся (це Київська, Житомирська, Рівненська області, а також Камінь-Каширський район Волині), адже саме там найкраще збереглися давньослов’янські архаїчні елементи.
Жінки клубу «Волинянка» (Жанна Шнуренко, Галина Прийомська, Ганна Маковська, Галина Оксюк, а також виконавчий директор МГО «Волинське братство» В. В. Фень) із захопленням, хвилюванням і сльозами на очах ознайомилися з експозицією, переглянули документальний фільм Леоніда Мужука «Чорнобильський час» про роботу рятувальників, і сфотографувалися на згадку. Я не могла не скористатися нагодою, щоб не одягти і не показати землячкам поліське вбрання з серпанкової тканини, виготовлене власноруч і подароване мені заслуженим майстром народної творчості України і народною співачкою з села Крупового Дубровицького району на Рівненщині Уляною Петрівною Кот, доброю знайомою нашої родини, – її вироби також були представлені на виставці. Щира дяка і низький уклін майстрам і майстриням, які зберегли і зберігають прекрасну поліську традицію, і тим сміливим людям, які, ризикуючи життям, продовжують рятувати етнокультурні надбання на забруднених радіацією районах Українського Полісся. Адже вони здійснюють справжній подвиг в ім’я збереження історичної пам’яті нашого народу.
Автор – Вікторія Валькова,
член Національної спілки журналістів України
Фото – Валерій Фень та наші земляки:
цуманчанка Таня та лучанин Андрій,
співробітники Державного наукового центру
захисту культурної спадщини від техногенних катастроф
