КУПАЙЛА – одне з найпоетичніших календарно-обрядових свят. Воно збігається з періодом літнього сонцестояння і пов’язане з річним сонячним циклом. З прийняттям християнства церква приурочила свято до дня Івана Хрестителя, тому воно має подвійну назву «Івана Купала» і за новим стилем відзначається 7 липня, рівно через півроку після Коляди.
«ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК, ЗАПЛЕТУ ШОВКОВИЙ…»
Наше Купайло високеє,
Наше Купайло широке,
Наше Купайло із гілоньки,
Його вбирають всі дівоньки.
Його вбираємо, співаємо,
Свого ми щастя шукаємо
(Записано на Волині)
КУПАЙЛА – одне з найпоетичніших календарно-обрядових свят. Воно збігається з періодом літнього сонцестояння і пов’язане з річним сонячним циклом. З прийняттям християнства церква приурочила свято до дня Івана Хрестителя, тому воно має подвійну назву «Івана Купала» і за новим стилем відзначається 7 липня, рівно через півроку після Коляди.
В уявленні наших предків-слов’ян свято Купайла символізує собою шлюб Сонця і Води, тому у реліктових дійствах відбиті залишки предковічної символіки, єдність людини з природою, очищення її вогнем і водою, цілющими травами.
За народними повір’ями, у цей день «Cонце грає», трави і квіти мають особливу магічну силу, а опівночі чарівним цвітом розквітає папороть, і тому, хто її знайде, дістануться скарби, достаток, багатство, здоров’я.
Старовинне народне свято, як дарунок пращурів, дійшло до нас з глибини тисячоліть, втративши на перелогах долі чимало цікавих поетичних деталей – адже традиції, як і люди, мають свою історію, тому в різних регіонах України, а також в Білорусі, країнах Балтії його справляють по-різному, хоча структура вцілому залишається однаковою.
Нагадаємо основні етапи свята. З чого треба починати підготовку? Звичайно, з розучування пісень, щоб встигнути їх вивчити і не переплутати що, де, коли і як виконувати. Адже наш народ створив тисячі пісенних зразків цього жанру, і вони мають різноманітний характер, тематику й призначення до кожного дійства. У купальській традиції є чітке розмежування обов’язків, яких раніше суворо дотримувалися, – між дівчатами, хлопцями, старшими людьми. По обіді хлопці «очищають» село – з кожного двору вивозять хмиз, сміття, яке увечері кидають у купальське вогнище. Дівчата у цей час плетуть вінки: один на голову, другий, щоб ворожити і пускати по воді «на щастя, на долю».
Важливим моментом є вибір дерева для купайлиці. Хлопці вирубують її з верби або вишні, встановлюють на підставку, щоб міцніше трималася, а потім рівненько пливла по воді. Землю біля купайлиці посипають жовтим піском і встеляють запашним зіллям. На деревце вішають стрічки, маленькі віночки, чіпляють символ Сонця – колесо, яке згодом запалюють і пускають з гори. Тимчасом група дівчат робить Марену – солом’яну ляльку у людській зріст, одягає її в плахту, вишиту сорочку, віночок, намисто і потім співає: «Кругом Мареноньки ходили дівоньки, стороною дощик іде, стороною, та на мою роженьку червоную … ». Хлопці, в свою чергу, несуть парубочого Купайла – ще одну велику солом’яну ляльку, одягнену в чоловічу сорочку, штани, бриля і встановлюють посередині галявини.
Найурочистіша хвилина свята – запалення обрядового вогнища. Це доручається зробити найстаршому, найшанованішому чоловікові. Стрибають через вогонь удвох, міцно взявшись за руки, або поодинці. Очищувальний вогонь має горіти до світанку, йому не дають згаснути; а навколо тривають молодечі ігри, розваги, пісні, жарти.
На Купайла не повинно бути окремо виконавців і глядачів – усі мають брати участь у великому імпровізованому хорі, плести вінки, а потім пускати їх по воді, прикрашати купайлицю, водити хороводи навколо Мареноньки, плигати через вогонь.
Все частіше купальські ігрища проходять не тільки у селах на природі, а й у великих і малих містах, в музеях під відкритим небом, в парках, лісках, на берегах річок і озер. Незабутнє враження залишило свято Купайла у мешканців столичного мікрорайону Березняки, що неодноразово проводилося на березі мальовничого озера Тельбін (за допомогою органів місцевого самоврядування Дніпровського району) – я двічі була його ведучою. Ось як це відбувалося. Хлопці вже зранку збирали хмиз і дрова для вогнища, встановлювали обрядове деревце біля води; дівчата починали плести вінки для себе (два) і для гостей; готували стрічки і свічки для прикрашання купайлиці. Навколо вогнища водили хороводи, співали пісень, що змінювалися танцями, конкурсами, змаганнями. Вбравши вінками голову, дівчата з другим вінком і маленькими свічечками на ньому йшли до води, співаючи: «Пущу я віночок на биструю воду, на щастя, на долю, на милого вроду…», промовляли про себе заповітне бажання і дивилися, як буде плисти віночок. Запалити ритуальне вогнища доручили відомій в районі людині – депутатові. Молодь стрибала через багаття, демонструючи вправність, вірячи, що живий вогонь очистить і дасть сили. Сміх, веселощі, пісні у виконанні фольклорних і вокальних гуртів тривають до півночі. Тут же частують справжнім козацьким кулішем, варениками, пирогами. Угорі місяць милується чарівним видовищем, освітлює доріжку на воді, а на березі – сотні людей з натхненними обличчями, піднесеними почуттями – в них ніби пробудилася генетична пам’ять. Містерія таємничої купальської ночі – фантастична вистава, створена багато тисячоліть тому нашими пращурами, і сьогодні нікого не лишає байдужим.
Як бачимо, свято Купайла можна гарно провести і в Києві – в тих районах, де є озера, водойми, затоки Дніпра. Потрібно тільки виявити ініціативу, фантазію, залучити до дійства організаторів, місцевих мешканців, аматорські колективи, фольклорні гурти.
Веселого свята і непересічних вражень від купальської ночі бажає усім
Вікторія ВАЛЬКОВА
Ввечері 6 липня цього року відбудеться квест (інтерактивні заходи): «Ніч на Івана Купала – пошук козацького скарбу на «Мамаєвій Слободі».
Коштовна золота каблучка з діамантами від туристичної компанії "Мальва-Тур", рівно як і коралове намисто від козаків "Мамаєвої Слободи", відсьогодні вже очікує на своїх власників – переможців квесту "Ніч на Івана Купала – пошук козацького скарбу на "Мамаєвій Слободі"! Успіху Вам, закохані!
На «Мамаєвій Слободі» святкування «Івана Купала» відбудеться за участі фольклорного гурту «Рожаниця» під керівництвом Інни Шаркової та розпочнеться о 19-00.
Люб’язно просимо всіх бажаючих прийти до витоку річки Либідь в козацьке селище «Мамаєва Слобода» з тим, аби відчути жаркий вогонь купальського вогнища.
Дрес-код заходу: вишиванка або який небудь український національний елемент одягу (віночок, намисто тощо)
Давайте спільно відроджувати прадавні традиції козацького краю!!!
«Для того, щоб відчути справжню поезію народного свята, яке хвилює людей різного віку, – нагадує Леопольд Іванович Ященко, лауреат Національної премії імені Т.Г.Шевченка, керівник фольклорно-етнографічного хору «Гомін», який щороку проводить це дійство у Гідропарку, на березі Дніпра в Києві, – зовсім не обов’язково готувати громіздкі сценарії з численними персонажами, вмикаючи фонограми з галасливими гучномовцями, влаштовувати тріскучі феєрверки та салюти, як подекуди практикується. І не варто кричати на цілий світ про пускання вінків, бо це ж справа інтимна, що не потребує афішування. Коротко кажучи, головна мета має бути спрямована не на сервіс, який убиває творчу ініціативу, а на масове мистецьке самообслуговування. За своєю суттю свято Купайла – це свято єднання з чистою, незайманою природою. У тісному зв’язку з народними традиціями – запорука його життєвості і нев’янучої краси».
