Роздуми ювілярів
Берегиня етносу
Народилася 26 вересня 1937 року в м. Києві.
Бабуся і мати – з Ковельщини, дід – нащадок відомого шляхетно-козацького роду Войнаровських, батько народився на Донбасі, у багатодітній шахтарській сім’ї.
У 1961 р. закінчила Ніжинський державний педінститут ім. М.В. Гоголя з фаху: філологія і музика.
Трудову діяльність розпочала у Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі, продовжила – в ІМФЕ АН УРСР.
Впродовж 33 років працювала в системі Міністерства культури України – Центральному Будинку народної творчості і Державному Центрі культурних ініціатив.
Наприкінці вересня 2007 року всім миром ми вітали Ольгу Рутковську з ювілеєм. А який же ювілей без підсумків? І вони в Ольги Василівни вагомі.
За фахом – педагог, понад 45 років присвятила культурно-освітній роботі, популяризації народно-пісенної творчості і традиційної культури. Автор просвітницьких матеріалів у періодичній пресі, науково-популярних і енциклопедичних виданнях, на Українському радіо. У творчому доробку – сотні статей, десятки тематичних сценаріїв і фольклорних програм, втілених на сценах столиці і в
областях України. Член Національної спілки журналістів України і Всеукраїнської національної музичної спілки. Видала першу збірку народознавчих нарисів «Забуте і воскресле», в якій розповіла про забуті і маловідомі імена славетних діячів культури, духовні скарби українців. Вона – організатор і член журі багатьох Всеукраїнських фестивалів народної творчості. Свою увагу зосереджує на відродженні народних свят та обрядів. Бере активну участь у громадських і культурно-просвітницьких заходах, що проводяться в м. Києві, консультує фольклорні колективи. І спокій їй тільки сниться.
Нагороджена Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Грамотами Міністерства культури України і Республіканської профспілки працівників культури; Почесною відзнакою Міністерства культури і туризму – «За багаторічну плідну працю у галузі культури» і медаллю Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка «Будівничий України».Позаштатний кореспондент газети«Культура і життя», член редколегії часопису «Волинь моя».
|
Осінь жінки – пора пречудова… Все, що світу давала душа, Все, що сіялось щедро, з любов’ю Проросло. Час збирати врожай.
Скільки зустрічей вже відбулося Й знакових доленосних подій! Подарує іще тобі осінь Море друзів і здійснення мрій! |
Будуть ще публікації, збірки І цікаві нові відкриття. Вже палає твоя, власна зірка В розмаїтому вирі життя.
Творчим здійсненням, задумам, планам Хай ніколи не буде кінця. Бог по вінця тобі дав талану – В унісон наші б’ються серця. Вікторія Вальков |
«Осінь жінки – пора пречудова…» – це рядок із вірша, присвяченого Ользі Василівні Рутковській, який з нагоди її ювілею написала донька Вікторія Валькова. Скажете, що тут такого-подаруватимамівірш на день народження? Не так уже й оригінально, але в цій ситуації швидше навпаки, – адже цій жінці присвячують вірші та пісні чимало захоплених нею людей. Ольга Рутковська – член Всеукраїнської музичної спілки, Національної спілки журналістів України. Вона – справжній авторитет серед фольклористів, професійних хореографів, хормейстерів.
Композитор і поет з Волині Ганна Лукашина разом із співачкою Ганною Ярмолюк зробили пані Рутковській шляхетний подарунок – пісню-присвяту «Бабине літо». А незабутній поет Василь Юхимович колись назвав ювілярку «княгинею Етноландії». І вона дійсно «княжить» у цій зовсім не казковій, а цілком реальній державі ось уже понад 30 років. Вона одна з ініціаторів телевізійного турніру «Сонячні кларнети», радіоконкурсу «Золоті ключі», автор і постановник фольклорних програм на Другому Міжнародному фестивалі фольклору у Києві в 1990 році, Першому Міжнародному фестивалі «Берегиня-91» в Луцьку. Сотні народних самодіяльних колективів України пам’ятають Ольгу Василівну як заступника директора Республіканського будинку народної творчості і провідного фахівця Державного Центру культурних ініціатив. Вона ніколи не лінувалась приїхати в найглибше й найвіддаленіше село, щоб побачити й почути самобутні таланти, допомогти їм зберегти своє мистецтво і показати у столиці.
На вечорі «Осенини пані Олі» ювілярка зібрала навколо себе дивовижних людей. Відомі етнографи Романа Кобальчинська, Віра Максим, професори Київського національного університету культури і мистецтв Микола Ткач і Петро Андрійчук, поетеса і фольклорист Надія Данилевська, художник Ігор Голобуцький, працівники Державного музею народної архітектури і побуту в Пирогові, Національного музею Тараса Шевченка, Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара», Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса.Шевченка, Міністерства культури і туризму, Київського міського Будинку вчителя і Заслуженого ансамблю пісні і танцю України «Дарничанка» привітали Ольгу Василівну з ювілеєм. Виконала буковинські пісні для неї і відома співачка народна артистка України Марія Миколайчук.
З хлібом-сіллю і низьким уклоном за творчу допомогу приїхав директор Тальнівського музею хліборобства з Черкащини, письменник і знавець давніх обрядів (ще з часів Трипілля) легендарний Вадим Мицик. Брали іменинницю у святкове коло учасники фольклорного дитячих ансамблів «Берегинька» і «Дай, Боже». Жартували й віншували Ольгу Василівну так, як було заведено у старовину в Україні, артисти Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня» (художній керівник народний артист України Микола Буравський); дарував поліські пісні колоритний гурт «Кросна» жіночого клубу «Волинянка»; від кобзарського цеху виступав бандурист Ярослав Джус.
Особливо зворушливі вітання прозвучали від волинянок. Ольга Рутковська є членом Волинського братства, хоч сама – автентична киянка. Та за тиждень до початку Другої світової війни бабуся забрала її в Колки – містечко на Волині, там маленька Оля пережила найважчі й найстрашніші роки. Про це теж згадали, а учасники концерту навіть відтворили на сцені хвилюючі моменти з її біографії. Чудову атмосферу вечора, на якому зійшлося вишукане гроно української інтелігенції, підтримували виступи артистів. А на завершення всім гуртом заспівали ювілярці «Многая літа»…
