Вчені про вчених
Славний Син Волині
Задерей Надія Миколаївна
Народилася 13 березня 1950 р. у м. Луцьку.
Дуже люблю свій рідний край. Душею і серцем я завжди на Волині. Люблю свій рідний Волинський університет, кафедру математики, де я працювала, своїх друзів, колег, прекрасних педагогів Нечипоренко К.О., Кремінь В. М., Махомед М. С., Шиян Л. Д., Іляшенко В. Я. Вони віддали і віддають мені багато тепла та енергії.
Працюю у Київському політехнічному інституті, кандидат фізико-математичних наук, доцент.
Все життя я навчаю студентів математики. Пишаюсь тим, що працюю у славетному ВУЗі, на кафедрі, де працював багато років мій знаменитий земляк, видатний математик ΧΧ ст., академік Михайло Дмитрович Кравчук.
Завжди прагну виховувати у своїх студентів любов до математики, до України, щоб їх талант, розум, здібності служили нашій країні.
Волинська земля дала світові найвизначнішого математика ХХ століття академіка Михайла Пилиповича Кравчука. В середині травня 2006 року відбулася ХІ традиційна Міжнародна наукова конференція імені академіка Михайла Кравчука у Національному технічному університеті України „КПІ”, де довгий час працював вчений.
Наукові доробки Михайла Кравчука мають міжнародне визнання. „Моменти Кравчука” використовуються при програмуванні складних явищ і процесів, а так звані „ ряди Кравчука” вчені США і Японії ще у 30-ті роки застосували у своїй системі телебачення. В 2001 році завдяки пошукам науковця Івана Качаловського із США стало відомо, що Михайло Кравчук стояв і біля винаходу першого в світі електронного комп’ютера. ЮНЕСКО внесла ім’я Кравчука до переліку найвизначніших осіб.
Народився Михайло Кравчук 1892 року в селі Човниця Волинської губернії (нині Ківерцівський район Волинської області). Казково-чарівна природа, пісні та легенди Волинського краю формували розум та душу майбутнього вченого. 1901 р. він з батьками переїхав до Луцька, де в 1910 р. закінчив з золотою медаллю гімназію. Цього ж року у Києві вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету університету Святого Володимира, який закінчив у 1914 році. Відтоді починається його титанічна наукова і педагогічна праця.
Учений, перебуваючи в розквіті творчих сил мав багато планів і надій. На жаль його не обминула репресивна сталінська машина. Він отримав 20 років ув’язнення. Академіка звинуватили в зрадництві, шпигунстві. Обвинуваченням послужило навіть знання іноземних мов, листування з ученими з капіталістичних країн. Неймовірно важким був шлях М. Кравчука місцями позбавлення волі. З Лук’янівської в’язниці, де він дізнався про смерть матері, його перевезли до Новочеркаська, звідти в квітні 1939р. етапували до Владивостока. До Хабаровська везли в товарному вагоні, а від Хабаровська до Владивостока в’язні йшли пішки. У Владивостоку засуджених повантажили на баржі, два тижні везли через Охотське море до Магадана, потім через гірські хребти – на рудники. Вчений працював забійником в найстрашнішому з колимських таборів – Мальдяку. Норма видобутку гірничої породи була 1,5 тонни ( у 30 разів більша, ніж каторжникам за царя). Із 20 років каторжних робіт хворе серце вченого витримало лише 4: 9 березня 1942 року його не стало.
Ім’я Кравчука було забуте на довгі роки. В 1956 році вченого було реабілітовано „за відсутністю складу злочину”. А із здобуттям Україною незалежності, у 1992 році він був поновлений у складі дійсних членів Академії Наук України (посмертно). Біля 40 років віддала професор НТУУ „Київський Політехнічний Інститут” Ніна Вірченко для того, щоб ім’я вченого і патріота Кравчука посіло гідне місце в науці та історії.
Ім’я М.Кравчука повернулось в український науковий пантеон і є зразком наслідування та продовження його досліджень у працях сучасних та прийдешніх поколінь не тільки в Україні, а далеко поза її межами.
Життя Михайла Кравчука триває і далі – у формулах і теоремах, в чудесному суцвітті математичних символів та чисел.