Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Головна Жіночий клуб "Волинянка" ВОЛИНСЬКА РОДИНО, ТАКА ТИ ЄДИНА
ВОЛИНСЬКА РОДИНО, ТАКА ТИ ЄДИНА
03 січня 2020, 02:05

alt

 

Традиційно остання зустріч в останній четвер грудня у жіночому Клубі  "Волинянка" присвячується новорічно-різдв"яним святам. Ці два свята зазвичай відзначають у колі родини та близьких друзів. Але у нас завжди є можливість зібратись разом напередодні, щоб відсвяткувати нашою дружньою волинською родиною

А ще – це можливість проаналізувати нашу діяльність за рік, що минає, згадати знакові події, а також запросити наших друзів та знайомих у нашу Волинську Світлицю.

На жаль, ось уже 5 років кожне зібрання Клубу ми розпочинаємо з молитви за світлу пам"ять наших захисників, які загинули на війні з російським агресором, і дякуємо усім нашим захисникам за можливість жити мирно і збиратись разом за щедрим столом з надією перемоги над ворогом і повернення країни до мирного життя.

Як відзначила голова жіночого Клубу "Волинянка" Жанна Шнуренко,  рік що минає був особливим для волинської громади у Києві. Міжнародне громадське об"єднання "Волинське братство" відзначило свій 20-річний ювілей, який ми відсвяткували на рідній Волині.

alt

Започатковано багато заходів по інтересах, де брали участь наші жінки, продовжена волонтерська діяльність. У нашому земляцтві, єдиному серед інших земляцтв, створено і активно працює вокальний ансамбль «ВОЛИНЯНИ», який має уже широку географію концертних гастролей. Наші київські волинянки активно сприяють організації виставок і виступів наших земляків, творчих вечорів, фестивалів, опікуються міжнародним волонтерським табором молоді, а також багатьма корисними починаннями наших земляків. Про це та інші події детально висвітлено на нашому сайті.

У "Волинському братстві" підтримують талановитих  земляків. Зокрема, за подання і сприяння керівництва земляцтва і жіночого клубу Державну стипендію отримала художниця Валентина Протопоп, а відомий і талановитий художник, графік, монументаліст Роман Петрук удостоєний звання "Заслуженого діяча мистецтв України" з чим ми його і привітали.

alt

На святкування до нашого Клубу прийшло чимало гостей. Серед них – кінорежисер Михайло Ткачук, журналіст-кореспондент Георгій Лук"янчук, музикант Сергій Шматок, співак Руслан Іщенко, учасники  ансамблю "Волиняни" Юрій Романенко та Микола Жека.

Вперше до нас завітала письменниця, тричі лауреат літературного конкурсу «Коронація слова», авторка 5 книг, наша землячка з Волині Жанна Куява та її чоловік, працівник сфери радіо і телебачення, що займається нині законотворчою роботою, Сергій Пливако.

Була присутня також представниця МГО "Соловецьке братство" пані Люба, яка розповіла про свою життєву родинну історію, пов"язану з Волинню та Рівненщиною.

alt
 

Традиційно, привітали останніх іменинників року. Грудневу іменинницю - пані Галину Оксюк, щиро привітавши та  відмітивши її активну діяльність як учасниці Клубу і високі морально-духовні якості як людини.

alt

 

Принагідно вітання отримав і Михайло Ткачук, якого ми не мали можливості привітати у листопаді.

alt

Іменинники отримали подарунки, квіт та приємні слова на їх честь.

 

Ну, і як завжди, не обійшлося без новорічного театрального дійства у виконанні наших чудових «народних» артистів Ліни Гулюк, Антоніни Рєпи, Лариси Грінченко, Миколи Няньчука, Лілії Ашихміної, Галини і Валерія Бідношей. Прекрасними дебютантами театрального виступу сьогодні були Олександр Матвійчук, Юрій Романенко та Микола Жека.

" - Одного разу я прокинулася від ніжного дотику. Повільно розплющила очі і на своїй щоці відчула теплий промінь сонця, який заглядав до мене крізь шибку… Я подумала «Який добрий Бог, що створив Сонце, яке дає нам світло і тепло».

- Одного разу я прокинувся від ніжного дотику. Повільно розплющив очі і побачив, що біля мене стоїть моя мама. Я подумав: «Який добрий Бог, що дав мені маму, яка дарує мені любов і тепло свого серця».

- Який добрий Бог, що дав нам найбільший скарб на землі - наших матерів, сильних і мужніх батьків. Який добрий Бог, що дав нам сім'ю, родину, рідну волинську землю і прекрасну нашу Україну" – такими словами розпочалі наші ведучі Анжрієнко Наталя, Бідношей Валерій та Михайло ткачук веселе новорічне дійство "Волинська родино, ти така єдина".

alt

Так, саме родина. Адже 20 років нашого спілкування дає нам право так себе називати. Ми - родина, велика волинська родина у славному Києві, столиці нашої прекрасної України. Правду в народі кажуть, що без родини, без сім'ї нема щастя на землі.

Я до родини йду.

В ній спомин давніх літ,
Матусі усмішка і татове плече.
В душі моїй родина - моноліт,
У радості іду і як сльоза пече.

Рушник родинний вишили роки,
І не просте  - волинське полотно.
У нашім дереві родиннім ми - гілки.
Волинське дерево в столиці лиш одно.


На Волині завжди були великі родини, особливо на Поліссі. І чого в них тільки не було... І, взагалі, коли в Америці знімали "Санта- Барбару", то в Україні задовго до неї вже була "Кайдашева сім"я".

У кожній родині були свати і свахи, зяті і невістки, тещі і свекрухи, куми...  Наша волинська родина – не виключення. Маємо волинські сімейні пари, волинських зятів, невісток, свекрух і тещ. І, звичайно, кумів. А якже без них? Без них жодна подія, особливо, свято не обходиться. А що вже до пригод та видумок здатні – рівних у світі не має.

alt

Сценка "Два кума" - Олександр Матвійчук, Юрій Романенко

У житті кожної родини трапляються різні смішні історії. Хто багато сміється – тому добре живеться. А як живеться волинській невістці зі столичною свекрухою показали Галина Бідношей та Лілія Ашихміна.

alt

Сценка "Невістка"

Двом кумАм іноді важко порозумітись.  Їм потрібно спочатку "причаститись" для настрою, все пояснити один одному, "розжувати", як потрібно - намікнути... А от дві куми можуть зрозуміти одна одну з одного погляду. Іноді можуть визначити настрій по одній сказаній або навіть не сказаній фразі...

alt

Сценка "Куми та інтернет" – Ліна Гулюк Антоніна Рєпа (Дует "Антоліна")

От цікаво, кому більше повезло? Тим, хто має дочку і відповідно зятя до неї? Чи тим, хто носить високе звання свекруха, тобто має через свого сина невістку? Кожна сторона має свою правду і клянеться у своїй прихильності та любові до іншої. А що виходить насправді показав Микола Няньчук.

alt

Сценка "Все заради тещі"

Стосунки в українській родині будувалися на визнанні рівноправності чоловіка й жінки. Їхні взаємини характеризувалися певним демократизмом. Діалог Одарки і Карася з опери "Запорожець за Дунаєм" ілюструє цей момент дуже вдало: їхню "сварку" пронизує почуття рівності, добрий гумор і взаємна любов. А відносини кума з кумою – це взагалі окрема тема. І скажемо по-секрету, дуже делікатна.

alt

Сценка "Кум і кума" – Лариса Грінченко, Микола Жека

Українська родина будувала і будує своє життя в тісній єдності зі своїм народом. Чоловік був і є оборонцем рідної землі, на яку зазіхали  і зазіхають ненаситні сусіди. Любов до Батьківщини, до рідної землі, до віри пронизувала і пронизує всі ділянки родинного життя.

Щоби родила щедро нива,

Щоб в хаті все було, як слід,

Щоби довіку був щасливий

Наш український,

Наш волинський –

Найкращий в світі - славний рід! 

 

Ось уже п"ятий рік з прийдешнім Новим роком нас вітає наш український Святий Миколай:

alt

- Новий рік – це завжди старт. Початок чогось непередбачуваного і незвіданого. Тому зустрічати його завжди так хвилююче і трохи страшнувато. Але я бажаю, щоб вступивши в Новий 2020 рік, ви знайшли велике щастя, відчули тепло і благодать. Нехай любов і благополуччя будуть вашими вірними супутниками протягом всього року.

Від усього серця бажаю: щоб у Новому році Ви зустріли нових друзів, і не посварилися зі старими, щоб злі язики обходили Вас стороною, а поруч залишалися тільки справжні друзі, і оточували добрі люди.

Крім того бажаю:незаміжнім вийти заміж, а не одруженим одружитись,непрацюючим знайти роботу, хворим скоріше видужати, а бідним отримати матеріальний добробут .

 

І як годиться Святий Миколай прийшов не один, а з символом Нового року – цього разу Пацюком.

alt

Шишал-мишал, ось і  вийшов

Непомітно  рік свинячий.

Нас чекає рік не Миші -

Білий Щур іде, бродячий.

 

Всюдисущний і розумний.

Хитрий він до виживання.

У нору, що попадеться,

Тягне з вечора до рання.

 

Ще Пацюк він назву має -

Хижа й дика це тварина.

Але ще й ручним буває -

Бо приборкала людина.

Тож гадати, що несе нам

Пацючок у рік прийдешній 

Геть не варто, скажем прямо.

Ми ж господарі тутешні.

 

Щур-Пацюк з давен й донині,

Там живе і там існує,

Де дозволить їм людина,

Де вона господарює.

 

Тож були пісні, жарти, тости – і все це чудовим святковим столом з вишуканими стравами, які приготували наші жінки - прекрасні господині.

alt

А окрасою святкування був наш ансамль "Волиняни", який вдало і весело заповнював проміжки між гумористичними сценками і разом зі Святим Миколаєм подарував нам різдв"яно-новорічні колядки, що дало можливість відчути новорічний святковий настрій у нашій буденній метушні.

alt

І як же без фотосесії біля нашої новорічної ялинки.

alt


Рік добіг кінця, однак є ще «порох у порохівницях», запасів ентузіазму і креативу, завзяття і нових нових ідей не вичерпано. Адже країні і всьому земляцькому руху ще потрібні наші гарячі серця і невтомні руки, наша любов і відданість загальній суспільно-корисній справі.

 

Жанна Шнуренко

Мирослава Корнєєва

Фото: Георгій Лук"янчук

           Мирослава Корнєєва

Колажі: Жанна Шнуренко

 


Створено volyniany.org.ua 2009 - 2020