Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Сучасність ЛОБАЧІВКА ЗУСТРІЧАЄ ДРУЗІВ
ЛОБАЧІВКА ЗУСТРІЧАЄ ДРУЗІВ
Неділя, 19 серпня 2018, 19:20

alt

 

 

З великим успіхом пройшов концерт ансамблю «Волиняни» в селі Лобачівка Горохівського району. Сюди, на свою батьківщину, нас запросив  Петро Панчук, актор Київського Академічного драматичного театру ім. І. Франка, режисер, народний артист України, лауреат Шевченківської премії і наш добрий друг. На порозі Народного дому «Просвіта» він зустрічає нас разом з художнім керівником Андрієм Корнейком.

alt

З собою з Берестечка ми привезли сильний дощ, але він не налякав лобачівців. Люди, відклавши свої хатні справи, поспішали до клубу. Зала поступово заповнюється. Лобачівці, святково вбрані, ідуть цілими родинами, з дітками. Вітаємось, бачимо знайомі обличчя. В лютому цього року народний аматорський театр гастролював у Києві зі спектаклем «Мина Мазайло» Миколи Куліша, і ряд акторів Галина Бідношей, член клубу «Волиняника», приймала в себе вдома.

alt

Зустріч відкрив Петро Панчук. Він розповів, про те, як дізнався про "Волинське Братство", як  познайомився з нами, подружився. Дякував за гостинний прийом у Києві. Користуючись нагодою нашого перебування на Волині на Восьмому міжнародному фестивалі українського фольклору «Берегиня», він запросив ансамбль «Волиняни» виступити в його рідному селі.

alt

Перед початком концету слово мала Жанна Шнуренко, перший заступник Голови; друг Петра Панчука Михайло Ткачук, режисер-документаліст, лауреат Шевченківської премії; а також член Київської делегації  Голова  «Соловецького братства», журналіст Георгій Лук’янчук.

Ведуча Вікторія Рутковська розповіла про історію створення, маршрути поїздок, репертуар ансамблю, яким керує кавалер ордена «Берегиня України», поетеса, композитор, виконавиця власних пісень Ганна Маковська.

Концерт розпочався піснею Ганни Маковської «Спомин про Волинь». Наше емоційне виконання полонило слухачів і між нами відразу встановився контакт.

alt

Пісня «Стрілецька могила», волинського автора Олександра Каліщука, яку ми  присвятили пам’яті борців, полеглих за волю і Незалежність України,  надзвичайно вразила лобачівців, вони  слухали її стоячи. Адже стрілецьких могил в Україні більшає. На Личаківському кладовищі у Львові нині серед стрілецьких поховань Першої світової почесне місце займає могила Героя України, соліста Паризької опери, Василя Сліпака, який загинув від кулі снайпера на Донбасі.  

Ганна Ярмолюк – наша зірка, лауреат всеукраїнських конкурсів, талановита, пристрасна, запалює піснею душі і серця. Вона просто закохала у себе публіку і це не дивно.  Чарівний голос, зворушливий спів, привабливість і харизма співачки нікого не можуть залишити байдужим!  В цьому і переконались слухачі, прослухавши пісні у її виконанні: «Пане полковнику», «Я люблю тебе, осене».

alt

До речі,   вперше у нашому виконанні прозвучала пісня «Як ішов я з пізнього гуляння», записана Ганною в с. Куликовичі Маневицького району.

Ансамбль подарував лобачівцям віночок жартівливих пісень: «Черешенька», «Мамцю моя», а на честь ювіляра Ігоря Ашихміна, чоловіка нашої учасниці Лілії Ашихміної,  прозвучав пісенний подарунок –  «За селом». Якраз того дня   йому виповнилося 45 років і весь зал вітав його бурхливими оплесками.

Таємниці справжнього кохання відкрив нам у пісні «Невінчані» (муз. Ганни Маковської, вірші Василя Василашка) чудовий дует у складі Федора Вареника і автора, Ганни Маковської.

alt

Ліричний задушевний спів Руслан Іщенка полонив жіночі серця. У його виконанні прозвучали  пісні «Ти – мій неспокій» Мар’яна  Гаденка на слова Василя Іваницького, та « І все це я – та Україна», слова до якої написала наша волинянка, член Земляцтва, поетеса Ніна Бай, а музику – Анатолій Горчинський.

Про кохання сильне, справжнє, пристрасне, яке приходить у снах і ніколи не забувається, розповіли в пісні «Твоє вікно» Федір Вареник та Микола Няньчук.

alt

Народна артистка Світлана Мирвода – тендітна жінка, але має надзвичайну силу. Вже більше п’яти років вона у складі АРТ-ДЕСАНТУ їздить на схід, на передову. Виступала на БМП, на вантажівках, під світлом «прожекторів» танків, а ще стріляла зі справжнього «Калаша» чергами. Та її потужна зброя, яка влучно б’є по ворогу, піднімає дух нашим бійцям – це бандура, гітара і пісня.   Музою на псевдо «Арфа» називають її хлопці, які воюють на Сході. Своєю красою, привабливістю, світлою енергетикою вона закохала в себе публіку. Вона подарувала лобачівцям низку пісень, кожна з яких  супроводжувалась бурхливими оплесками, і лобачівці довго не хотіли її відпускати зі сцени. З пісні «Ти мене недолюбив» співачка влаштувала справжній перформенс, запросивши до танцю Миколу Няньчука.

alt

alt

Вже п’ятий рік триває російсько-українська війна на Сході. У своїх молитвах ми звертаємось до Бога, щоб наші захисники скоріше повернулись додому живими і неушкодженими, щоб швидше настали мир і спокій в Україні. Пісня «Україно, молитво моя» (муз. і сл. Ганни Маковської)  у виконанні  ансамблю «Волиняни» схвилювала, розтривожила душі слухачів.

Пісня «Гей, соколи!» поляки вважають своєю, а ми – українською. Її написав Тиміш Падура, родом з Поділля. В нашому виконанні вона звучала по-особливому бадьоро і хвацько.

alt    alt

Де б ми не були, куди б не закинуло нас життя, але завжди в згадках – рідна волинська земля, батьківська хата і стежина, що веде додому. Завершальним урочистим акордом дружньої творчої зустрічі стало спільне виконання пісні Степана Кривенького «Волинь моя». Петро Панчук, Андрій Корнейко дякували нам за чудовий концерт – подарунок, вручили нам пам’ятний диплом, Галині Бідношей – розкішний коровай за теплий прийом артистів аматорського театру в Києві,  духмяні  квіти.

alt

Слухачі підходили до нас,  висловлювали своє захоплення, дякували за теплі емоції, за подаровану радість. Після концерту господарі запросили нас на щедру гостину. І знову лунала запальна українська пісня, теплі слова подяки, а ще – розмова про подальшу співпрацю. 

До нових зустрічей, Лобачівка!

 

Вікторія Рутковська,

Фото Георгія Лук’янчука

 


Створено volyniany.ua