|
Четвер, 04 липня 2013, 09:19 |
|
 Голові Верховної Ради України Рибаку В.В.
Шановний Володимире Васильовичу!
Останнім часом я неодноразово публічно заявляв про серйозні виклики, що постали перед українським суспільством в інформаційній сфері. Агресивна комерціалізація частотного ресурсу та медійного ринку, брутальна примітивізація змістовної складової інформаційного продукту, катастрофічне падіння його художньо-естетичного рівня, системне руйнування національного інформаційного поля – це реальні фактори загрози національній безпеці. Фактично знищується державне радіо, яке системно почало зникати з національного ефіру (чого не було навіть роки Великої Вітчизняної війни, коли український голос транслювався на окуповану територію з Поволжжя), зруйновано найпотужніший радіопередавальний центр у Броварах , без якого практично неможливо реалізувати проект цифрового радіомовлення та забезпечити мовлення в особливий період. На фоні жахливих техногенних катастроф останніми роками, зокрема в Японії, Росії та безпорадності київської влади під час весняних снігових хурделиць - це виглядає масштабним шкідництвом. Україна, чи не єдина держава у Східній Європі, яка, по-суті, згорнула державне іномовлення – унікальну платформу для проникнення у світовий інформаційний простір, реалізації програми євроінтеграції. Країна стала глухонімою у європейському домі. Державне телебачення переформатовується на малоросійський філіал скромного російського регіонального мовника десь з Кубані чи Стародубщини.
|
|
|
Середа, 10 квітня 2013, 21:01 |
|
Відкритий лист Прем’єр-міністру України п. Азарову М. Я
Шановний Миколо Яновичу!
Останнім часом Ви, напевно, особисто відчули хворобливі симптоми національного інформаційного поля, коли публічно заявляли про упередженість телевізійного матеріалу щодо ситуації з тарифами на житлово-комунальні послуги, байдужість журналістів до ювілею великого вченого академіка Володимира Вернадського, про засилля в нашому медійному просторі негативізму, жорстокості, агресії та відсутність у ньому державницько-патріотичних настроїв, високого морального духу.
На жаль, саме такий алгоритм комунікаційних зв’язків виробляють державні органи, відповідальні за інформаційну сферу, де спостерігається наростання інформаційного протистояння, втім числі на міждержавному рівні.
|
|
Субота, 20 жовтня 2012, 14:05 |
|
Відкритий лист народним депутатам від Волині К. Ващук, А. Горбатюку, А. Мартинюку, Г. Смітюху
Духовні цінності. рідна земля, віра, мова - це базові поняття, що визначають як внутрішній світ людини, так і рівень загальної культури суспільства, що дає можливість рухатися вперед цивілізаційним шляхом або борсатися в багнюці олігархо-феодального дикунства. Політичні рішення, що приймаються вами зі знакових питань державного будівництва у найвищому представницькому органі влади, на жаль, пропонують Україні саме другий шлях - вічного аутсайдера у світовому культурно-цивілізаційному просторі. Печально і соромно за своїх депутатів-земляків, які зрадили рідну Волинь, тривожно і страшно думати про сумну історичну перспективу прийдешніх поколінь. Але мовчати не можна після ухвалення харківських угод, мовного закону, аби зупинити націєвбивчі тенденції, що формуються в окремих групах сьогоднішнього політикуму.
|
|
Середа, 08 серпня 2012, 16:59 |
|
 1.08.2012р.
М.Київ.
Відповідь на відкритий лист патріотичних сил Волині!
---------------------------------------------------------------------
Дорогі побратими! Друзі! Виборці 19 Володимир-Волинського виборчого округу! Волиняни!
Напередодні чергових виборів депутатів до Верховної Ради у жовтні 2012 року, віками омріяна Україна знаходиться в складному стані.
|
|
Четвер, 03 травня 2012, 08:07 |
|
Віктор Набруско, "Дзеркало тижня, Україна" 15-04-2012
Ступінь відносин суб’єктів масовокомунікаційних зв’язків, їх відкритість, паритетність, демократичність визначають сьогодні рівень цивілізованості суспільства. Для України настає черговий момент істини щодо вибору шляхів подальшого поступу, і своєрідним барометром нашої готовності рухатися у відповідному цивілізаційному напрямку є характеристика національного інформаційного поля. За двадцятирічну історію нашої незалежності ми продемонстрували неймовірні кульбіти інформаційної політики: від жорсткого регулювання — до фактичного самоусунення держави від проблем вітчизняних ЗМІ, від умовно рівних правил гри на ринку інформаційних послуг — до відкритого лобіювання владою окремих політико-олігархічних груп, від скромного позиціонування національних інформаційних інтересів — до реальної втрати інформаційного суверенітету.
|
|
|
|
|
|
|
Сторінка 4 з 5 |