Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Головна Наші публікації ЗВІЛЬНИМОСЬ ВІД МОРАЛЬНОГО КРІПАЦТВА
ЗВІЛЬНИМОСЬ ВІД МОРАЛЬНОГО КРІПАЦТВА
20 жовтня 2012, 14:05

Відкритий лист народним депутатам від Волині  К. Ващук, А. Горбатюку, А. Мартинюку, Г. Смітюху

Духовні цінності. рідна земля, віра, мова - це базові поняття, що визначають як внутрішній світ людини,  так і рівень загальної культури суспільства, що дає можливість рухатися вперед цивілізаційним шляхом або борсатися в багнюці олігархо-феодального дикунства. Політичні рішення, що приймаються  вами зі знакових питань державного будівництва  у найвищому представницькому органі  влади, на жаль, пропонують Україні саме другий  шлях -  вічного аутсайдера у світовому  культурно-цивілізаційному просторі. Печально і соромно за своїх депутатів-земляків, які зрадили рідну Волинь, тривожно і страшно  думати про сумну історичну перспективу прийдешніх поколінь. Але мовчати не можна після ухвалення харківських угод, мовного закону, аби  зупинити  націєвбивчі  тенденції, що формуються в окремих групах сьогоднішнього політикуму.

 

Які загрози  спричинили своїми антиукраїнськими, інакше не назвеш, діями  волинські депутати?

СЕПАРАТИЗМ, АВТОНОМІЗАЦІЯ, ФЕДЕРАЛІЗАЦІЯ – СУПУТНИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ РУЇНИ.

Визначення поняття нації давно сформульоване в науці, в якому домінують такі чинники, як мова, традиції, культура, територія. Відтак очевидно, що без мови - базового  націєутворюючого фактора  в індустріальному або інформаційному суспільствах, зникає й головний державотворчий  чинник -  нація. Наступний етап, в історичному вимірі (він дуже короткий) –  зникає сама держава. Сьогоднішній  парад рішень обласних рад щодо впровадження регіональних мов під бравурну риторику україножерів –  це початок становлення   автономних малоросійських губерній. Такого смертельного удару в серце нашої духовності , як нинішній мовний закон, не  було в нашій історії від  петровсько-катеринівських часів, коли тотально знищувалось усе українське. Навіть валуєвський циркуляр у 19-му  столітті, що забороняв вживання рідної мови, у психологічному  плані був не таким страшним, бо він стосувався усієї тодішньої території України, що належала  Російській  імперії -  в таких умовах нація гуртувалася і чинила спротив. Цинічний витвір Колісніченка-Ківалова – це вбивчий вірус, що проростає через манкуртів та яничар з регіонів і руйнує  усю  державу. Після ухвалення антиукраїнськими силами мовного закону одурманені від успіху проросійські шовіністи місцевого розливу  уже планують змінювати печатки та штемпелі в установах, підприємствах, закривати українські школи,зривати українські вивіски з назвами вулиць, сіл та міст. Дуже знайомі картини з хроніки минулого, але тоді це були зовнішні сили, а хто ж робить це нині? Автохтонні подніпровські степи, овіяні духом волі, лицарства та патріотизму запорозького козацтва уже  «двуязичні». Таким шляхом, і це логічно, підуть румуни Буковини, угорці Закарпаття, кримські татари, болгари Одещини.

Депутати-волиняни! Невже ви не розумієте, що відбувається, яку ганебну,  націєруйнівну  місію ви виконуєте?!

КОСМОПОЛІТИЗМ - ІНСТРУМЕНТ КОЛОНІЗАЦІЇ

Примітивні аргументи на користь мовного закону - це комфортні умови проживання (мабуть для неосвічених та малограмотних) та мотивація для вивчення іноземних мов. Але хіба можна сформувати повноцінну особистість без внутрішнього духовного коду, в якому рідна мова як носій історичної пам’яті  відіграє чи не вирішальну роль. Мета  творців закону зрозуміла - вилучити  з українського духовного середовища  передовсім молодь.  Результати такого підступного наміру уже  проявляються -  кампанія рекрутизації до російських шкіл, дитячих салочків  на сході та півдні України іде повним ходом.   Здійснюється така кампанія деукраїнізації  ніби  під гаслами Європейської хартії місцевих малопоширених (міноритарних) мов. У цьому  особливі масштаби  цинізму - замість того, аби  рятувати гагаузьку, караїмську мови  у нас просувають  російську, якій нічого не загрожує, і водночас вбивають мову титульної нації та ще й руками самих українців- зрадників.  На цьому  тлі фарисейські заяви про вивчення багатьох мов  ще більше поглиблюють  драму українського народу. Нам пропонується засмальцьована формула державної ідеології «мой адрес не дом и не улица», яка успішно поховала одну державу, і  неприйнятна навіть в умовах глобалізованого світу.  На жаль, Україна в  даному випадку знову стає винятком у цивілізованому світі, і манкурти-політики на «побажання трудящих» ухвалюють горезвісні закони, на керівні посади  в державній , інформаційних сферах призначають людей, які не розуміють державної мови, а патріотів-українців виштовхують з рідної хати.   

Депутати-волиняни! Ви розпочали мовно-культурну війну проти власного народу, яка вийшла далеко за межі лінгвістичних дискусій, набула світоглядного характеру , від результатів такого протистояння  залежить доля нації та держави.

БЕЗДУХОВНІСТЬ - ШЛЯХ ДО ІСТОРИЧНОГО БЕЗПАМ’ЯТСТВА

Окрилені успіхом регіоналізації мов, вороги  України уже виношують плани запровадження на конституційному рівні  другої державної мови - російської, тим паче досвід «розведення, як кошенят» , що став символом  наруги національного масштабу над парламентаризмом, уже  набутий. А куди ж діватися братам українцям на своїй землі? Під отруйним димом брутального інформаційно-пропагандистського дурману  нас  штовхають на забур’янене поле історичного безпам’ятства, нігілізму та відчаю, і законодавство в інформаційній, мовній сферах лише сприяють цьому. Програмна політика  національних телерадіокомпаній  не просто не задовольняє художньо-естетичні смаки аудиторії , а спрямована  переважно на апеляцію до біологічних інстинктів,  продукування примітивних стереотипів споживання інформаційного продукту. Ми вже забули про існування в ефірі дитячих, освітніх, культурологічних передач, на газетно-журнальному ринку зникає україномовний сегмент. За даними Книжкової  палати України, загальний річний тираж україномовних газет за роки незалежності зменшився фактично удвічі, а тираж  газет російською мовою навпаки - збільшився у півтора рази. Сьогодні українською мовою видається половина від загальної кількості назв газет і лише третина від загального тиражу. Ще гірша ситуація в журнальному сегменті періодики, лише десятий глянцевий журнал виходить мовою титульної нації. Втрачає здобуті рубежі й ресурсну базу видавнича галузь України, за кількістю книг на душу населення ми посідаємо останнє місце в Європі. Рапортуючи про виконання мовного закону, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення  вилучає в заяві на мовлення графу «мова каналу», що остаточно денаціоналізує український ефір.  Нас окуповано чи колонізовано?

Наміри щодо повалення конституційного ладу суворо караються законом, а хіба не такий самий злочин перетворювати думаючих людей на бездуховний натовп,  соціальну біомасу, що ви успішно робите,  депутати так званої  більшості, а серед них , на жаль , і волиняни, ухвалюючи горезвісні закони  в гуманітарно-інформаційній сферах.

Невдячна справа займатися моралізаторством,  вибір депутатів  осмислений, але уроки свідомим українцям потрібно зробити серйозні, аби в історії Волинського краю чорний список манкуртів-зрадників  не поповнювався новими іменами.

Позиція панів-товаришів Смітюха, Горбатюка, Мартинюка  нібито зрозуміла, їхні політичні сили системно і наступально випалюють український дух через освітянську,  інформаційну сфери, роблять це по-єзуїтськи під риторику  європейського вибору.  Повірте, одначе, регіонали з комуністами – копійчані крихти з вашого столу мільйонерів-скоробагатьків на вікна для сільської школи  ще більше загострюють почуття несправедливості  скромних, але гордих поліщуків, які знають, що таке УПА і як боронити Україну.

Мабуть, найбільше розчарування  в новітній історії незалежної України - це позиція Народної партії під час голосування за мовний закон. Пані Ващук, ви зрадили наших  батьків, які голосували за вашу селянську політичну силу, зрадили Волинський край, де нуртує  особливий національно- патріотичний дух,  зрадили  Україну,  яка сколихнулася  в тривозі і неспокої від вашого голосування.  Після карколомного світоглядного перелицювання  інша політична сила подякувала вам місцем в наступному парламенті. Для порядних  людей  - це ще одне застереження про небезпеку сучасних  кочубеїв-тушок, важкий урок  для нашої історії.

Один з ідеологів луганських регіоналів, очільник місцевої медіасфери, приголомшив нас україножерською заявою про те, що навчати дітей українською – це виховувати напіврасу. Схаменіться, волинські політики-флюгери! До кого ви пристали, огляньтеся довкола, на  якій землі  живете, як люди думають, розмовляють, яких пісень співають? У  нас своя,  відмінна від вашої, дорога – до правди , добра, істини.  А хто змирився  з рабським  становищем, нагадаймо  велику Лесю Українку:

Ми навіть власної не маєм хати,

Усе відкрите в нас тюремним ключарам:

Не нам, обідраним невільникам, казати

Речення гордеє : «Мій дім - мій храм!»

Прислухаймося до голосу геніальної землячки і розірвімо пута  кріпацтва, збудуймо нарешті свій,  омріяний  вільний український храм.

Напрям руху до цієї мети для тих народних депутатів, як новообраних так і нинішніх, що таки зрозуміють чиєї землі вони діти, дають напрацювання  Робочої групи з доопрацювання вищезгаданого мовного закону.

Як розповів член Робочої групи, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія" Володимир Василенко законопроект зазнав радикальних змін.

За словами експерта, головною метою Робочої групи було узгодження чинного мовного закону із Конституцією України та Європейською хартією регіональних мов або мов меншин.

Передусім, експерти змінили назву закону – запропонований законопроект називається "Про порядок застосування мов в Україні". Зокрема, з нього були видалені положення про мовне самовизначення. В цьому контексті Василенко зазначив, що автори чинного закону неправильно трактували мовну Хартію. Як пояснив експерт, у Хартії йдеться лише про принцип недискримінації на мовному ґрунті, а не про мовне самовизначення.

Робоча група також відкорегувала визначення принципових понять: "державна мова", "рідна мова", "регіональна мова", "мова меншин". Внесено зміни й у порядок надання мові нацменшини статусу регіональної. Зокрема, мінімальний поріг громадян, що користуються мовою, збільшено з 10% до 30%. Окрім того, визначена прерогатива Верховної Ради у наданні мові нацменшини статусу регіональної.

На думку Василенка, запропонований проект закону є повністю збалансованим. В разі його прийняття він сприятиме "вгамуванню пристрастей" навколо питання мов в Україні, - впевнений він.

         Отож, як то прийнято в цивілізованому суспільстві, експерти опрацювали і сформулювали науково вивірений  і збалансований Закон. Тепер слово за вами, панове народні депутати!

         Нинішні адресати, вищезгадані народні депутати від Волині, мають можливість одуматися і змінити свою позицію, а новообрані народні депутати від волинського краю, ми переконані, підтвердять державницьку позицію волинян і підтримають своїми голосами запропоновані Робочою групою зміни до закону, що в нинішній редакції розколює українське суспільство.

                                                                           МГО «Волинське братство»

 


Створено volyniany.org.ua 2009 - 2020