Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Головна Наші публікації ЖИТТЯ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ
ЖИТТЯ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ
01 квітня 2020, 12:08

 

Сьогодні 1 квітня. У Києві хмарно, але раз у раз виглядає сонечко, щебечуть пташки. Все, як  кожного року. Наступає середина весни, скоро Великдень, проводи...

 

Все, як завжди, поки не вмикаєш телевізор або не заходиш у фейсбук. А нині це роблять усі, бо у нас карантин - часу вдосталь, і останні новини хвилюють. А там... новини з фронту, де до цих пір вбивають і калічать наших хлопців, затьмарюються новинами про страшний коронавірус.

 

Авжеж! Адже цей невидими ворог підстерігає усіх! І тих, хто вболіває і переймається подіями на фронті, і тих, хто біля телевізорів і холодильників "устал" від війни і хоче миру любою ціною. Ця біда, як Путін, страшна і просто так не відчепиться. Єдине, що  загрозу від короновірусу  усвідомлюють практично усі, а от від Путіна, на жаль, ні...

 

Так, сьогодні 1 квітня. І післязавтра мав би закінчитись карантин. Але події розвиваються так, що його продовжили до кінця квітня і невідомо, як буде далі. Але, щоб нас не чекало, ми переживемо і цю біду. Скільки вже пережили за нашу багатостраждальну і сторію.

 

Тож життя продовжується. Дякуючи сучасним комунікаціям, київські волиняни перейшли в  режим діалогів і спілкування між собою. Тобто ми знаємо, хто і чим займається на карантині, як сприймає його і ті події, які відбуваються в країні.

*      *       *

Дякуючи фейсбуку, за деякими з них, я "підглянула".

 

Не припиняє волонтерську діяльність наш волинянин, учасник бойових дій, ківерчанин Юрій Кулачек у складі відомого волонтерський екіпажу  "Віторіо Шумахер, Юрій Кулачек, Андрій Бодейчук".

 

 

 

*      *      *

Карантин для Романа Петрука – це його нові, неперевершені художні витвори.  

 

 

 

Н\\АСУЩНИЙ 

 

 

РАЇСА НЕДАШКІВСЬКА:::
Народна артистка України

*      *      *

Родина Валерія та Галини Бідношей у вільний від роботи час, як і годиться, готується до Великодня. Який там карантин! Так і пише Галина: "У нас тут вірус до роботи. Сусідів теж ним заразили..."

 

 

*       *       *

Художники творять картини, а поети – поезію. Тож не оминула насущної теми і наша волинянка, поетеса Лідія Скрипка, яку ми у минулому році радо прийняли у нашу київську, волинську родину.

 

 

МУДРІСТЬ НАД УСЕ

Гуляє від країни до країни
без візи – вірус, буцімто турист. 
З людьми потрапив і до України.
Вбиває тихо, наче терорист.

 

Так здобувають місце «сильні світу».
Їм не властиві честі почуття,
немає справ до жодного «завіту»,
і до людей немає співчуття.

 

Їм треба мудрість юного розливу,
що враз відкозиряє: «Все окей».
Забудуть маму – сонячну, щасливу,
чи батька спом'януть… Втім, то таке.

 

І головне – омолодять планету, 
очистять світ від досвіду і знань.
А те, що мудрі досягали – в лету,
і на віки – до інших зачинань.

 

Отямляться колись і – на розкопки, –
почнуть шукати мудрості печать.
Але наткнуться спершу на окопи,
які – кістками юними мовчать.

 

У прірву світ зіштовхує не вірус,
а владні неуки і капітал. 
О, зупиніться, монстри, майте міру,
не вибивайте в мудрості штурвал!

25 березня

*       *       *

 

Відома журналістка, письменниця Жанна Куява  у притаманному їй стилі,  досить колоритно написала про своє перебування на каранитині. 

 

Сьогодні - третій раз, як за час карантину Сергій поїхав на роботу (в них запровадили так звані чергування), бо так він працює з дому. Я приготувала апетитну рибну юшку, тарілку якої Тарас охоче злопав, вклала його спати й нарешті виявила бажання написати щось у Фб. 

Уявляєте, за весь цей тритижневий час у мене такого бажання не виникало. Розкажу, чому. І розкажу насамперед тим, хто писав, телефонував або згадував у своїх дописах та флешмобах, - дуже вдячна, друзі, за те, що пам'ятаєте!

До речі, карантин багато чого нам роз'яснить і розвиднить. Будучи зараз далеко одне від одного, ми зрозуміємо, із ким є по-справжньому близькими.  І це непогано.

Словом, коли Тарас іще не народився, а тільки грав у футбол у моєму пузі, ми з Сергієм дуже любили вихідні дні, особливо пообідній сон, коли вмощувалися на диван (із пузом-Тарасом посередині) й, обнявшись, міцно засинали. Тоді ми скидалися на ведмежу сімейку в затишному барлогу. Мені це так сильно подобалося, що одного разу сказала: «Хотіла би я жити відокремлено, десь біля лісу, щоб поруч річка, -- і тільки ти, я і наш малюк. Ми б сиділи на порозі, пили би каву чи чай і дивилися на нашого розкутого, голопузого й босоногого малого…» Бійтеся своїх бажань, що називається.  

Оскільки ми з Сергієм не мали класичного (чи так званого) медового місяця, то перший тиждень карантину я прозвала саме так – сімейний медовий тиждень. 

За три роки в декреті було по-всякому, але найбільше за цей час я розлюбила куховарити. А коли Сергій через карантин почав залишатися вдома, приділяти увагу сину, бодай відволікати його, забавляти, та ще й з ним гуляти (поруч біля нас і ліс, і річка, - все, як я міряла, щоб ви розуміли), то вже на третій карантинний день я поїхала в магазин і купила борошна, родзинок, ванілі, цукрової пудри, – мені захотілося (досі не віриться) готувати для своїх хлопців усілякі смаколики. Зникла хронічна неприязнь до кухні. Я дотепер ледь не через день смажу млинці, оладки, роблю налисники, печу пиріжки, готую перше, друге і варю узвар. 

Авжеж, ця охота колись спаде, але поки таке маю для себе відкриття. 

А ви в чому цікавому для себе відкрилися?

На фото – моя остання вилазка в світ на початку березня. 

*      *      *

Отже, київські волиняни живуть, як і всі кияни, карантинним життям. Хто на дачі квіти садить, хто маски шиє, хто бере участь у фейсбучному флешмобі "Дитинство і юність." До речі, цікаво подивитись. Відгадайте хто є хто? 

      

  

Інші малюють картини пишуть вірші, чи просто "сидять" у комп"ютері або розмовляють по телефону... А я зв"язала ось таке. Кожен переживає карантин по-своєму.

 

*     *     *

Як проходить карантин у вас, любі волиняни"? Що робите, які думки приходять, як настрій? Пишіть для нашого сайту і не тільки про себе, а щось цікаве, пізнавальне.

 

Залишаймося разом і в хороші часи, і в часи важкі.

 

Пересилайте свої дописи по електронній пошті,

вайберу, через повідомлення у фейсбуці

і просто по телефону.  

 

Жанна Шнуренко

 


Створено volyniany.org.ua 2009 - 2020