Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Головна Наші публікації Рішення Конституційного Суду Республіки Польща
Рішення Конституційного Суду Республіки Польща
20 січня 2019, 13:23

 

alt

 

Новий рік вже у перші тижні приносить добрі звістки. На Різдво  Христове - відновлення релігійної незалежності українців, а перед Водохрещем - звістка із Польщі. Мовою оригіналу:"WYROK W IMIENIU RZECZYPOSPOLITEJ POLSKIEJ, dnia 17 stycznia 2019 r."

Про що в ньому йдеться? Про наступні Закони:

а) про Інститут Пам'яті Народовоі,

б) про військові поховання та гробниці,

в) про музеї ,

г) про колективну відповідальність суб'єктів за дії вчинені під загрозою кари.

Вони були піддані вивченню на предмет відповідності Конституції Польщі. Подання вніс Президент Республіки Польщі  п. А. Дуда.

Суд постановив: вирази "українські націоналісти", "українськими націоналістами" є такими,що суперечать арт. 42, розд.1 Конституції РП.

Щодо Закону про Інститут Пам'яті Народової, то вираз "Східна Малопольща" також суперечить Основному Закону держави, зокрема,  з вимогами чіткості та недвохзначності приписів права.

Не варто згадувати, що вищевказані законодавчі акти на тривалий час ускладнили міждержавні стосунки сусідів. Хто слідкував за процедурою ухвалення рішень у Сенаті чи Сеймі, міг пересвідчитись, що засідання перетворювались із парламентськоі дискусії на гарячкувату суперечку, хто матінку Польщу більше любить, хто є найпалкішим патріотом, та ще й з сьомого коліна.  Слід відверто сказати, що і у нас часом зашкалює.

Президент України позитивно відгукнувся на вирок. Кремлівська влада, очевидно промовчить, бо два роки голосила про непримиримий конфлікт між поляками та українцями. Та шукатиме інші зачіпки. Щодо Президента А. Дуди, то його рейтинг нині є найвищим серед усіх політиків. Як на мене, і через те, що не слідує сліпо вимогам партії "Право і справедливість", яка має більшість у парламенті.

Чи все безхмарно у польському законодавстві у сфері спільної історіі? Ні, лишились згадки про геноцид, про Волинь, інше. За логікою дій, тепер польські законодавці повинні змінити Закони відповідно до приписів Конституційного Суду. Отже, далі буде. 2019 рік і у них - виборчий. Але, як казали древні - Sapienti sat -для розумного достатньо.

Тепер дещо про те, чого немає в законах. Сейм РП прийняв Ухвалу про геноцид поляків на Волині на початку літа 2016 року. Верховна Рада вже готувалась до відпустки, дипломати з когорти кар'єрних дипломатично тримали паузу, керівник ВолинськоїОбласної Ради звично був за межами держави, про тодішню облдержадміністрацію і згадувати не варто, журналісти чекали оцінки політиків.

Саме тоді керівник Міжнародного громадського об"єднання "Волинське братство" Данило Курдельчук зібрав у себе в приміщенні Інюрколегіі раду небайдужих товаришів. Не лише вихідців із Волині. Прибули І. Заєць, І. Драч, П. Мовчан, Г. Філіпчук. Навідався колишній посол України у Польщі Д. Павличко.Від МГО "Волинськебратство"- члени Ради О.Скіпальський, М. Сорока, С. Шевчук, В. Набрускотаінші. Від міжнародних юристів - проф. В. Василенко, від вчених істориків -  професор В. Сергійчук з колегами, прийшли і журналісти.За круглим столом було гаряче. Емоційні суперечки  чергувались із закликами  до спокою, історичні розповіді - з раціональними порадами.

В результаті дискусії прийшли до наступних висновків:

   - провести прес-конференцію на Волині, в обласній Раді(доручено С. Шевчуку);

  - підготувати два варіанти заяви з приводу ухвали Сейму про геноцид, одну публіцистично-емоційного характеру (доручено " Волинському братству") та іншу - більш дипломатичну, академічного ґатунку(цю роботу взяв на себе професорВолодимир Василенко).

Прес-конференцію в Луцьку зібрав заступник Голови облради Роман Карп"юк. Він же, як досвідчений освітянин, доповнив головний виступ Сергія Шевчука. Найбільший резонанс від конференції був у "Волинській газеті", її очільник Володимир Данилюк і надалі висвітлював цю болючу тему. Інші газетярі певний час очікували.

alt

Прес-конференція в Луцьку. "Волинська газета"

Заяву "Волинського братства" готували спільно.Зауваження, поради, пропозиції надали М. Сорока, М. Новосад, В. Набруско і звичайно, Д. Курдельчук з О. Скіпальським. Вона була оприлюднена в чисельних виданнях, а завдяки редактору  збірників "Волинь моя" п. М. Сороці надрукована у 9  випуску.

Звичайно, найбільш значимою стала заява від громадських діячів України. Її підготував  проф. В. Василенко, а збагативпереконливими історичними фактами проф. В. Сергійчук.

Цей документ тільки протягом 2-х днів підписали понад 100 відомих діячів науки, політики, дипломатії. А ще - громадські діячі, історики, письменники, журналісти,тощо. Усіх не перерахувати, але прізвище Левка Лук'яненказгадати варто, як і п. Горбуліна.

За загальною згодою документ вирішили подати у вигляді звернення до Верховноі Ради України. Його текст - у 9-му числі збірника  "Волинь моя".

Як відреагував парламент - це тема окремої розмови(він розійшовся на канікули). Але потім спромігся на заяву-звернення до польських парламентарів дуже пацифістського змісту.

Тема  так званої Волинськоі трагедії впродовж наступних років неодноразово висвітлювалась в статтях С. Шевчука та О. Скіпальського. "Сіль" Волинської землі проявлялась в чисельних наукових роботах В. Сергійчука, естафету перейняли молоді науковці Східно-європейського університету ім.Лесі Украінки у Луцьку. Та й дипломати, як нам здалось, не стали чекати вказівок із МЗС, а проявляли свою власну позицію.

Для "Волинського братства" було важливо видати книги-спогади очевидців трагічних подій. Наслідуючи приклад Миколи  Жулинського та Ярослава Федорчука, видали свої книги за нашим сприянням сім'я Яблонських, волинський письменникЙосип Струцюк, як не згадати і працю В. Вятровича та інших.

Отже, Волинська громадськість зробила свій внесок в справу утвердження історичних справедливостей. Не усіх, минувшина Великої Волині, як і Галичини, насичена добрими і сумними подіями. Та давати оцінку їм правомірно,в першу,чергу місцевим мешканцям.

Одного разу, подорожуючи по Польщі, я почув по радіо виступ свого колеги-польського парламентаріяіз Замостя, що недалеко від кордону, Яна Бири. Він сказав таке: "В політиці, як відомо, немає постійних друзів, є постійні інтереси. Так от, наш постійний інтерес і полягає в добросусідських стосунках з Україною."  Навзаєм!

 

Сергій Шевчук

 

ПІСЛЯМОВА.

Редакція сайту буде вдячна за висловлену з цього приводу думку, а також за спогади родичів чи розповіді очевидців тих складних і непростих історичних подій, які відбувались на Волині (навести історіі своїх родин, забуті документи, тощо).

Адреса нашої електронної пошти: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

 


Створено volyniany.org.ua 2009 - 2019