Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Наші публікації ДО 65-ї РІЧНИЦІ НОРИЛЬСЬКОГО ПОВСТАННЯ
ДО 65-ї РІЧНИЦІ НОРИЛЬСЬКОГО ПОВСТАННЯ
П'ятниця, 25 травня 2018, 00:19

 

alt

Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта  (фотографії Миколи Хрієнка)

Норильське повстання – велике заворушення в "державному особливо режимному таборі", організоване політв’язнями.

25 травня 65років тому у Норильському концтаборі політичні в’язні повстали проти табірного начальства. Дослідники тих подій називають цей прояв ненасильницького опору тоталітарній системі «Повстанням Духу». Українці брали безпосередню участь у тих подіях. Якщо говорити мовою цифр, то серед 20 тисяч в’язнів, представників 86 національностей, наших співвітчизників було понад 70%.

 

До 65-ї річниці Норильського повстання почав шукати своїх давніх героїв, яких фільмував ще у 2002-2003 роках. В той час у мене було багато поїздок і зустрічей.

Першим виявився Данило Шумук, який тоді жив в Канаді. Вязень з найбільшим в світі тюремним терміном - 43 роки. Далі їхав за листами, які отримував від колишніх повстанців з України, Литви, Польщі, Грузії  і, навіть, Норильська (у 2003-му українцям можна було потрапити і туди).

Вдалося відзняти більше ста учасників тієї пам’ятної події. 60 хвилин на кожного. З цих епізодів і було змонтовано три невеличкі серії, загалом на півтори години...

Через п'ятнадцять років з моїх героїв, на жаль, залишились одиниці. До однієї з них і завела мене дорога в Ірпінь.

Місцева журналістка Данута Костура вразила пропозицією зробити зустріч з Марією Степанівною Вітюк, яка вже відзначила своє 95-річчя, в Церкві Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ.

То ж, 20 травня, в День пам"яті жертв політичних репресій, стрічка про Норильське повстання потрапила в Ірпінь. Настоятель храму, отець Мирослав Латинник завіз зручні крісла з місцевого музею. Як вгадав - зійшлося біля тридцяти парафіян. Яскраве сонце, яке через віконниці падало на стіни храму, не заважало екрану, що стояв в самому центрі. Чекали на героїню, яка десятки років була активною парафіянкою цієї Церкви. На жаль, коли зявився Михайло Васильович, зять Марії Степанівни, всі зрозуміли - День пам"яті пройде без неї. Вона ще зранку погано почувалася.

В храмі запалили свічки і отець Мирослав представив мене. Три хвилини попереднього слова - і пішли перші титри. Не заважаючи глядачам, тихо ходив церквою і знімав на свій мобільник… Швидко спливли півтори години. Були теплі слова, квіти, прохання приїхати ще. «Мелодія» Мирослава Скорика у виконанні ніжної скрипки Марії Радченко завершувала цю нашу імпрезу на честь Пам"яті жертв політичних репресій і побажання довгого життя Марії Степанівні Вітюк -парафіянки церкви Різдва Пресвятої Богородиці в місті Ірпінь.

alt

Церква Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ

altalt           Щиро дякую пані журналістці Дануті Костурі,що допомогла в організації Дня памяті жертв                                  політичних репресій -саме в парафії Різдва Пресвятої Богородиці в Ірпені 

alt     alt

alt     alt

alt   alt

В храмі дивляться фільм про Норильське повстання..

.alt   alt

Марія Степанівна Вітюк - учасниця Норильського повстання. вітлина зроблена 19 квітня 2003 року. Сьогодні нашій героїні з Ірпеня вже 95!..  І на екрані у фільмі.

alt

«Мелодія» Мирослава Скорика у виконанні ніжної скрипки Марії Радченко 

alt

alt   

 

Михайло Ткачук,

український режисер-кінодокументаліст,

лауреат премії імені Василя Стуса (2007),

лауреат Шевченківської премії 2008 року,

почесний член МГО "Волинське братство"

 


Створено volyniany.ua