Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Наші публікації УКРАЇНА ВІДКРИВАЄ НІЖИН
УКРАЇНА ВІДКРИВАЄ НІЖИН
Четвер, 20 липня 2017, 14:23

 

Останнім часом, здається, від, буваються благодатні зміни, що дозволять ввести це літописне поселення до реєстру особливо привабливих центрів світового туризму – адже воно ввійшло до десятки найбільш привабливих в Україні.

 

І першим авторитетними гостями ніжинців стали керівники та їх зас тупники з обласних земляцтв, об'єднаних в потужну Асоціацію. Саме вони на запрошення свого президента Віктора Ткаченка й вирушили літнього ранку з Києва до сіверян. Серед них були люди авторитетні, добре знані не лише на малій батьківщині: Валерій Цибух, Євген Касьян, Микола Мездрін, Святослав Ващук та інші.

До них долучилися й наші земляки: виконавчий директор столичного Чернігівського земляцтва невтомна Тетяна Літошко, керівник Козелецького відділення Михайло Гриценко, заступник очільника Ніжинського відділення Микола В'ялий. Словом, товариство солідне, зацікавлене в популяризації рідної України.

Оскільки програма була надзвичайно насиченою, знайомство з містом розпочалося прямо з коліс в залі міськради. Доки заступник начальника управління культури Антоніна Купрій з дівчатами готували чай з кавою, перший заступник міського голови Григорій Олійник взявся за справу. В його інформації йшлося і про тисячолітню історію Ніжина, в якій були і славні козацькі, і печальні підневільні сторінки, і про часи нинішні, про відомих усьому світові людей – а їх справді дуже багато, про знамениті ніжинські огірки й практично загублену впродовж останніх десятиріч промисловість, про майже тридцять церков та давнє Магдебурзьке право.

Та й зараз, незважаючи на складні часи, ніжинцям є що показати гостям – тим же туристам із Греції сліди діяльності славних братів Зосимів чи дещо реставровані споруди грецьких храмів. А як впливає на створення духовної аури знаменитий архітектурний корпус Гоголівського вузу, що не просто так з'явився понад двісті років тому на приостерських болотах! Недарма нинішній координатор роботи Асоціації голова Волинського братства Сергій Шевчук висловив радість від того, що гості мають щасливу можливість доторкнутися до історії одного з найславніших міст українського Лівобережжя. А директор інституту туризму Володимир Федорченко, зупинившись на питаннях розвитку туризму в світі, зазначив, що ніжинці мають можливість реально поповнювати бюджет міста, як це роблять у цивілізованих країнах світу аж до величезного Китаю.

А далі розпочалася захоплююча тривала мандрівка в минуле, поєднана з сучасним ніжинським дивосвітом. Завідуюча художнім відділом музею імені І. Спаського Наталя Тира запросила гостей до свого дому, де експонувалися роботи місцевих митців, імена яких уже достатньо відомі в Україні.

Затим відкрив ворота до затишного подвір'я унікальний, єдиний в країні музей "Поштова станція". Його господиня Лілія Руденко занурила присутніх у романтичний світ давнього транспорту з каретами й кіньми, поштовими марками, з видатними пасажирами давніх часів – так, донині в експозиції зберігаються своєрідні дорожні карти славетних Миколи Гоголя й Тараса Шевченка, яких мали обслуговувати з особливим пієтетом. І закарпатець Микола Бідзіля не втримався від слушної пропозиції: от би й нині завести при музеї кілька добрих рисаків та й возити туристів по місту!

Подивував   усіх   музей рідкісної      книги      бібліотеки   імені   академіка   М. Лавровського, яка працює ще з часів заснування Гімназії вищих наук. Не кожному вдається помилуватися ошатними обкладами старовинних видань ХVІ–ХVІІІ століть, від мініатюрних фоліантів до величезних за розмірами релігійних книг. До таких джерел в Парижі туристи припадають спрагло. Гостей зустрічали й перший у світі пам'ятник Миколі Гоголю, і окрилене погруддя відважного мореплавця Юрія Лисянського, і замріяна ніжинка Марія Заньковецька.

А як могли гості оминути славетну козацьку Покровську церкву, що стала символом єднання нашого Чернігівського земляцтва та релігійної громади під керівництвом настоятеля отця Михайла! Невтомний зодчий, патріот українського духовного життя, він прибув добрих двадцять років тому з Прикарпаття, щоб сіяти в поліському місті зерна добра. І оживлює колишню руїну (були тут при атеїстах спортзал та склад, а Київському патріархату віддавали тільки подібні споруди), на намолений Господом куточок землі. Служить нині вірянам унікальне панікадило, подароване від земляцтва   В. Ткаченком. А ще буяє земляцький сад, куди запросив гостей отець Михайло. Щоправда, зупинився біля крайньої крислатої яблуні, яку посадив свого часу Іван Плющ, і довів до сліз слухачів: виявляється, не цвіте й не родить вона ось уже два роки, відколи пішов із життя незабутній Іван Степанович, бо теж має чутливу пам'ятну душу. А той церковний пагорб має ще й історичну цінність: там нині ведуться археологічні розкопки й молоді ентузіасти вже відкрили рештки земляних фундаментів жител чи не ХІ століття. Та ще й поховання невідомого ніжинця, що дивом збереглося.

Тож є що показувати туристам, досить тільки законсервувати розкоп та прокласти до нього цивілізований підхід. А там уже зустрічали делегацію стіни грецьких церков, що залишилися від славних переселенців ще з часів Б. Хмельницького.

А там і дорога через Остер пролягла – до міської святині, до білолебединих стін славетного навчального закладу, другого за віком на всю Україну. П'ятнадцять років тривало його будівництво, цього символу благородства й патріотизму братів Безбородьків, аби вже понад двісті літ з його стін виходили справді великі українці. Саме біля білих стін старого корпусу й передав свої повноваження чудовий знавець рідного міста історик, директор краєзнавчого музею Геннадій Дудченко (до речі, добрий шмат пішохідної ходи поділив із гостями літній ніжинець із собачкою, який признався: вік живу тут, а такого про місто й не чув) ректорові університету Олександрові Самойленку. Сам відмінний вчений,дослід, ник, Олександр Григорович разом із екскурсоводом відкрив делегації найяскравіші сторінки життя класика літератури М. Гоголя, надав можливість помилуватися картинами майстрів світового рівня, старих художників і нашого земляка Сергія Шишка, чиї роботи набирають популярності в Європі. І гості ще раз відчули глибини ніжинської аури, що надихне їх на добрі вчинки задля розвитку туристичних шляхів у Ніжині. Він цього заслуговує, недарма відкривати древнє місто прибули такі поважні українці.

                                                                                                                                            Валерій Кичко, 

                                                                                                           газета Чернігівського земляцтва

                                                                                                           "Отчий поріг", липень 2017 року

 

Свої дуже позитивні і незабутні враження від поїздки 

висвітлив у фотографіях Голова Ради МГО "Волинське братство"

СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ШЕВЧУК

alt            alt

 

alt             alt

 

alt                  alt 

 

alt            alt

 

alt                alt

 

alt                alt

 


Створено volyniany.ua