Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Головна Заходи «ВОЛИНЬ МОЯ, КРАСА МОЯ…», 20 років МГО "Волинське братство", ч.2
«ВОЛИНЬ МОЯ, КРАСА МОЯ…», 20 років МГО "Волинське братство", ч.2
06 липня 2019, 21:16

 

alt

 

Селище Старий Чорторийськ.

День 1

 

Як відзначити ювілейну дату? Відразу постають питання – приміщення,  стіл і культурна частина. Ці атрибути обов"язкові навіть, якщо проводити її з оригінальними сценарними задумами. Ці питання стояли і перде нами. Як відзначити 20-літній ювілей міжнародного громадського об"днання "Волинське братство"? Який зал, кого запрошувати і т.д.? Навіть програму "накидали". Але цю дилему чітко і твердо вирішив наш голова Сергій Шевчук. На засіданні Ради він оголосив, що святкувати ювілей ми поїдемо на Волинь, а конкретно у санаторій "Лісова пісня", який розташований на мальовничому озері Пісочне. А щоб нам не було скучно, запропонував провести там перший фестиваль пісень про волинський край "Волинь моя", вірніше започаткувати цей фестиваль. Це було несподівано, а головне, вперше і не стандартно. Всі попередні плани полетіли, бо перед нами стояли зовсім інші практичні завдання: транспорт, розміщення, кількість учасників і ще... фестиваль.

Всі ці завдання ми подолали, бо команда у нас дієва і згуртована. Останні штріхи розселення пізно вночі 27 червня і наступного ранку ми виїхали від "Золотих Воріт" у комфортабельному двоповерховому автобусі на Волинь.

alt

alt   alt

alt   alt

alt   alt

А дорогою на "Лісову пісню"...

https://www.youtube.com/watch?v=htW6491eMaM&feature=share

Трохи поспішали, бо цього дня у нас був запланований захід в смт. Старий Чорторийськ. А історія, що передувала йому, наступна. Наш Почесний голова нашого МГО "Волинське братство" , генерал-лейтенант Олександр Олександрович Скіпальський, проїжджаючи повз це селище додому, згадав, що нещодавно пішов в інші світи Антон Денисович Бутейко, з яким він і Микола Жулинський були разом у Верховній Раді Укра\ни і який тут народився. У нього й виникла ідея встановити видатному волинянину, українському дипломату, політику, парламентареві та державотворцю пам"ятну дошку. Своєю ідеєю він поділився з головою МГО "Волинське братство" Сергієм Шевчуком, який її охоче підтримав і ця ідея була одноголосно затвердження Радою земляцтва. Тож оперативно  провели всі погоджувальні та організаційні заходи, отримали дозвіл на встановлення дошки на школі, в якій навчався Антон Бутейко, розробили ескіз дошки та профінансували її виготовлення.

alt

Приїхали вчасно, нас уже чекали мешканці Старого Чорторийська. А також були присутні дипломати, представники державних органів області і району, вчителі школи, племінник, його односельчани, друзі.

Зі слів вдячності "Волинському братству" за ініціативу і пам"ять про їх знаменитого земляка розпочала захід директор школи пані Оксана Брик.  Вона зазначила, що односельчани гордяться всіма своїми відомими земляками і, особливо, такою постаттю, як Антон Бутейко і свято бережуть пам'ять про нього. Вона відзначила, що віднині кожен учень, який заходитиме  у приміщення школи, буде знати про відомого земляка і гордитися ним.

alt

Після цього почесну місію відкрити пам'ятну дошку було доручено Миколі  Жулинському та племіннику Антона  Бутейка М. Кальковцю.

alt   alt

Оксана Сергіївна Брик сказала, що цей захід з увіковічнення пам'яті славетного земляка буде спонукати учнів школи вчитися і готувати себе до суспільно-корисних справ в ім'я процвітання свого краю і держави.

alt

Вона надала слово Надзвичайному і Повноважному послу України Олександру Федоровичу Моцику.  Він коротко окреслив професійний шлях Антона  Бутейка від навчання в Київському державному університеті імені Т Г. Шевченка на юридичному факультеті на відділенні міжнародного права до працівника Міністерства закордонних справ України і пізніше департаменту ООН.  І зазначив, що Бутейко завжди був зразком дипломата-патріота, професіонала, взірцем принциповості, чесності і порядності. Він один з перших відчув, що ера СРСР підходить до кінця, і що саме тоді Україна мала історичний шанс проголосити свою незалежність. Антон Бутейко був радником першого президента України Леоніда Кравчука, а пізніше – парламентарем. Вся його робота упродовж життя була значним внеском у безпеку країни. Використовуючи дипломатичні важелі, він цивілізовано підтвердив, що острів Зміїний – український, за участі дипломата   було врегульовано всі питання правової бази по кордону з Румунією.

alt   alt

Далі слово мав заступник Волинської обласної Ради Пирожик Олександр Веніамінович, який подякував громаді Чорторийська за пам'ять про своїх знаменитих земляків - Бутейка, Лисого, Сокола, які відстоювали український інтерес.

alt   alt

За пам"ять про молодого односельчанина Брика Дмитра Юрієвича, який віддав своє життя, захищаючи нашу країну від московського ворога і пам"ятна дошка якому також встановлена на приміщенні школи.

alt

alt

Він також пообіцяв всіляку підтримку у створенні музею визначним землякам, який вже започаткували у школі.

Виступив також голова держадміністрації Маневицького району Линдюк Андрій Олександрович, який сказав, що Антон Бутейко все робив по дипломатичній лінії для того, щоб Україна була визнаною на світовому рівні, і якби в нашій країні дослухатися б до мудрих професіоналів, таких як Бутейко, Жулинський та інших патріотів-державників, то б інші країни давно б переймали у нас досвід державотворення.

alt

Перший заступник МГО "Волинське братство" Набруско Віктор Іванович назвав дипломата Антона Бутейка !символом побудови української державності. Підкреслив, що працюючи в інформаційно-культурному просторі він і сам переповідав на українську аудиторію емоційні, логічні, виважені, аргументовані виступи дипломата. А кваліфіковані і конкретні дії дипломаата, вся його робота дали можливість будувати незалежну європейську державу Україну.

alt

У своєму виступі  президент МГО "Волинське братство" Микола Жулинський акцентував на тому, що символічним є відкриття пам'ятної дошки Антона Бутейку саме у День Конституції. Адже дипломат у парламенті, працював саме у конституційному комітеті, і доклав надзвичайно багато зусиль до прийняття Конституції, виборюючи кожну статтю, кожне слово. Його професійність, наполегливість, принциповість, вміння переконувати зіграли позитивну роль не тільки у Верховній Раді, а й під час  роботи в ООН, коли він займався питаннями розмежування Світового океану.

alt

До слова було запрошено і випускників школи, в якій навчався Антон Бутейко. Зокрема Колбуна Миколу Дмитровича, доктора технічних наук, професора. 

alt

А Колбун Зосим розповів про роботу зі створення шкільного музею, про експонати, які увіковічать пам'ять земляків.

alt   alt

Нині у школі навчаються 220 учнів,а раніше їх було біля 600. Нас запросили оглянути школу, яка має дуже і дуже сучасний і облаштований вигляд.

Насамкінець, була підписана Угода про співпрацю між  МГО "Волинське братство" та загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с. Старий Чорторийськ.

alt

alt

Шкільній бібліотеці подарували книги з бібліотеки "Волинського братства" та власних бібліотек членів земляцтва.

alt   alt

Крім того, Віктор Набруско подарував диски з записами голосів Тичини, Симоненка та інших поетів, які звучали по Національному раліо, диск з  українськими піснями, а також диск, на якому Борис  Гмиря і Наталя Ужвій читають Кобзар Тараса Шевченка.

alt

Відкриття меморіальної дошки Антону  Денисовичу Бутейку на його малій батьківщині – Старому Чорторийську - пам'ятна подія і для нас, і для мешканців селища. Ми пишаємося тим, що долучилися до вшанування світлої пам'яті нашого земляка, волинянина і просто світлої і благородної людини.

alt   alt

alt   alt

alt   alt

alt

alt   alt

alt   alt

alt   alt

alt   alt

alt   alt

alt   alt

alt   alt

alt

 

*   *   *

Перед тим, як їхати далі, нам запропонували подивитись на колишній домініканський костел, теперішній Хрестовоздвиженський чоловічий монастир. На жаль, тільки подивитись, бо він був закритий.

alt

А також оглянути чудові краєвиди Старого Чорторийська, що ми із задоволенням зробили.

alt   alt

alt   alt

alt   alt

alt   alt

alt   alt

alt   alt

Пізно ввечері після розселення, не дивлячись на холодний вітер, ми пригали з пірса і бовтались у теплій воді озера Пісочне, змиваючи дорожню втому...

alt   alt

 

Мирослава Корнєєва,

Жанна Шнуренко

 

Фото:  Георгій Лук"янчук,

           Василь Корінчук,

           Мирослава Корнєєва

 

28 червня 2019 року

 

 

 


Створено volyniany.org.ua 2009 - 2019