Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Заходи ПОДОРОЖ НА ВОЛИНЬ
ПОДОРОЖ НА ВОЛИНЬ
Субота, 02 вересня 2017, 13:52

ПЕРЕБУВАННЯ ДЕЛЕГАЦІЇ АСОЦІАЦІЇ ЗЕМЛЯЦТВ

ОБЛАСТЕЙ І РЕГІОНІВ УКРАЇНИ в м. КИЄВІ

НА ВОЛИНІ

alt

"Кожна людина стає справжньою Людиною лише тоді, коли вона, ввібрала з молоком матері

усвідомлення свєї любові до рідної землі, коли відчуває себе громадянином своєї країни і ці високі

відчуття та достойні вчинки пронизують її усе життя..." Так висловила свої емоції Мирослава

Корнєєва після поїздки на Волинь. А їздила вона туди разом з іншими волинянами у складі делегації

Асоціації земляцтв областей та регіонів України в м. Києві.

 

30 березня 2017 року МГО "Волинське братство" уже вдруге отримало символічну  Булаву, тобто стало

на шість місяців координатором діяльності Асоціації земляцтв областей та регіонів у м. Києві. У перелік

заходів, які проводить земляцтво-координатор за традицією входить і відвідування його малої

Батьківщини, в нашому випадку Волинської землі. Мета такої поїздки -  знайомство представників

інших земляцтв, які репрезентують усю Україну, з історико-культурною спадщиною, традиціями,

звичаями, здобутками і невирішеними питаннями, а також з неповторною красою і чарівністсю

волинського краю.

Програма поїздки була щільно насиченою різними заходами, знайомствами з очільниками області і

районів, з пересічними волинянами, відвідуванням різних історичних пам"яток, музеїв. Тому подорож

 комфортабельним автобусом "Євроклуб", який надав  член Ради МГО "Волинське братство", віце-

президент АсМАП  Юрій Кучинський, під час якої ми всі познайомилися один з одним, виявилася навіть

за спекотної погоди, приємною і зручною. Під час поїздки співали українських пісень, керівники

земляцтв Рівненської та Житомирської областей, через які ми проїжджали, попрацювали гідами,

розповідаючи про свою малу Батьківщину.

Виїхали о 7.00 ранку, тому  на півдорозі ми всі разом у придорожньому кафе гарненько поснідали,

"розігнали сон"  і, як здалося, дуже швидко доїхали до кордону з Волинською областю.  

alt

День перший

І ось столиця Волині – місто Луцьк. І за традицією зустріч з керівництвом області. Вона відбулась у

Волинській обласній раді з першим заступником Олегом Пирожиком та заступником Романом

Карп"юком. Вони розповіли, що пишаються тим, що живуть і працюють на землі, яка дала світові

визначних всесвітньо відомих постатей - Лесі Українки, Ігоря Стравинського, Наталії Ужвій, Данила

Братковського та багатьох інших. Проінформували також, що Волинь готується до святкування 800-

річчя створення Галицько-Волинсьої держави. Приємно, що Волинська обасна рада піклується про

ветеранів УПА, підтримуючи їх матеріально і принагідно запросили нас на заходи в історико-культурний

комплекс "Вовчак-Волинська Січ". Коротко ознайомили також з економічною ситуацією,  поділилися

кількома проектами, які мають шанс на успішну реалізацію. Озвучили свою позицію щодо  намагання

нашими польськими сусідами неправдиво подати деякі сторінки спільної історії, якавідома під назвою

"волинської різанини".

У відповідь Голова Ради МГО "Волинське братство" Сергій Шевчук розповів про плідну співпрацю із

земляками і готовність завжди сприяти у суспільно-корисних справах. Керівникам області вручили

пам"ятні  подарунки: Віктор Ткаченко -   емблему-вимпел Асоціації, Сергій Шевчук - пам"ятний знак МГО

"Волинське братство", голова жіночого клубу Жанна Шнуренко  подарувала  ляльку-мотанку, яку

власноруч зробила Антоніна Рєпа, як оберіг єдності влади і успішності їхніх справ.  

alt

Цього ж дня нашу делегацію гостинно приймали ректорат, вчена рада, викладачі і науковці Волинського

 Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.  Ректор Ігор Коцан розповів про 

цей потужний навчальник заклад, який нараховує  понад 14 тис. студентів різних форм навчання, біля

100 докторів наук, понад 600  викладачів, з яких більше 500 кандидатів наук. Нам показали цікавий

фільм-презентацію цього вишу про його досягнення, наукові доробки. Зі словом відповіддю виступив

Сергій Шевчук і по закінченню вручив Ігору Коцану "Відзнаку МГО "Волинське братство" з нагоди його

дня народження. І вже за традицією керівники обмінялись пам"ятними подарунками і сувенірами. 

alt

Далі за програмою у нас було відвідування Музею волинської ікони, де представлені ікони

самобутнього іконопису волинського краю 16-18 століття, а також предмети церковної дерев"яної

різьби та скульпури. Особливе зацікавлення ізахоплення викликалаХолмська ікона Божої Матері, якає

безцінною унікальною пам’яткою ХІст., і вважається однією з найдавніших ікон в Україні. Її історичний

шлях був важкий і унікальний. Вона пройшла "вогонь і воду" і вважається чудотворною. Поклонитися до

неї приїздять не тільки волиняни і мешканці України, а й паломники з багатьох країн світу. Враження від

неї незабутнє. 

alt 

          На отанні заходи ми розділились. Жіночу половину запросили відвідати  створений при

Волинському східноєвропейському університеті Музей Лесі Українки. А чоловіча половина відвідала

Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки, ініціатором створення якого

було  МГО "Волинське братство".

alt       alt

Відпочинок та вечеря булиу заміському мотелі "Зелений гай". За святковою вечерею представники 

різних земляцтв спілкувалися у неофіційній обстановці.Співали українських пісень, але всім особливо

до вподоби припали чарівні голоси волинянок з дуету "Дві Ганнусі" - Ярмолюк і Маковської. 

Ось таким насиченим виявився перший день.

 

День другий

Другий день поїздки виявився не менш насиченим і плідним. Вранці, перед продовженням подорожі,

ще встигли подихати свіжим повітрям прадавнього волинського лісу Рожищенського району, де свого

часу формувалася Українська повстанська армія, помилуватися світанком серпневого дня, подивитися

міні-зоопарк, розміщений на території мотелю «Зелений гай». За сніданком привіталивсіх з Яблучним

Спасом, а нашу волинянку Людмилу Банникову із ювілейним днем народженням.  

         Культурологічна програма нашої поїздки не могла бути зверстана без родзинки нашого

волинського краю – с. Колодяжне, що на Ковельщині, де розташована музей-садиба Лесі Українки. Тут

делегацію зустріли голова  держадміністрації Ковельського району Козак Віктор Теодосійовичта голова

районної Ради Броїло Андрій Петрович. До пам"ятника Лесі Українки було покладено квіти від Асоціації

земляцтв. Українськими піснями привітав нас фольклорний гурт«Родина» с.Білин, до якого долучились

інаші київські волиняночки. 

Екскурсовод професійно розповіла про життя та творчість Лесі Українки та долю її родини, особливо 

у Колодяжному. Ми з величезною цікавістю оглянули і сфотографувалисадиби  та експонати родини 

Косачів,яких тут представлено понад 4 тис.. Залишали музей-садибу із серцем, наповненим гордістю за

нашу всесвітньо відому землячку, і думками про те, наскільки її творче і незламне слово є актуальним і

в сьогоденні. 

alt

 Далі наш шлях пролягав до міста Ковеля. По дорозі очільники району розповідали про економічне і

культурне відродження району. У Ковелі ми  в першу чергу пішли до пам"ятника Тарасу Шевченку, який

знаходиться у однойменному парку на березі річки Турії. Він є гордістю ковельчан, бо це – найбільший

пам"ятник поетові у Європі. Його висота – понад 7 м, вага – 20 т.  Біля підніжжя Кобзареві поклали

корзини з квітами, а також заспівали «Реве та стогнеДніпр широкий».Зворушливо і з подякою за таку

пам"ять, шану і виконання пісні земляку виступив Перший заступник Голови Черкаського земляцтва

"Шевченків край"  Пономаренко Борис Йосипович.

Далі на нас чекала зустріч у мерії м. Ковеля. Спілкування було ефективним, оскільки було намічено

грані поглиблення співробітництва із земляками. Подарункиі сувеніри за традицієюми подарували

господарям на згадку про відвідини. 

alt

Гостинні господарі супроводжували нас в урочище Нечімне, яке є ландшафтним заказником. Ми не

тільки полюбувалися чарівною  флорою цього заповітного куточка природи, але і відвідали музей

«Лісова пісня». Це єдиний музей у світі, який збудовано для увіковічення лише одного твору– драми-

фейєрії «Лісова пісня». Тут щорічно у перший тиждень серпня відбувається поетичне свято «Лісова

пісня», започатковане волинськими літераторами.

alt

Перебуваючи під незабутніми враженями від побаченого і почутого від людей і керівників Ковельщини,

від їх теплого прийому нашої великої делегації, ми їхали до кінцевої мети цього дня - озера Світязь.

Гарні краєвиди за вікном нашого комфортабельного автобуса – і ми на території Шацького

національного природного парку, який було створено у 1963 р., Наукове забезпечення цієї волинської

перлини веде Східноєвропейський національний університет. На території спортивно-оздоровчого

комплексу «Гарт» університету ми і зупинилися до наступного дня. Ще встигли скупатися у чистих

водах Світязя увечері.

Наша вечеря, яка розпочалась при свічках через тимчасово відключилючену електрику, згодом

переросла у справжню феєрію. Нам підготували сюрприз – концертну програму за участю народного

артиста України Василя Чепелюка. А ще одним сюрпризом, який подарував вже жіночий Клуб

"Волинянка",  став приїзд нашої шанованої землячки, уроженки села Дубова, що на Ковельщині,

народної артистки України Світлани Мирводи і арт-бригади, яка щойно повернулась із зони АТО.  

Ото ж звучали прекрасні і тільки українські пісні у виконанні народних і заслужених артистів України,

які спонукали до танцю усіх учасників зустрічі. Другий день нашого перебування на Волині закінчився

 далеко за північ, емоції і враження від якогозапам"ятаються на довго.  

alt

 

День третій

Недільного ранку 20 серпня, зустрівши світанок на пречудовому, найбільшому і найкрасивішому в

Україні озері Світязь, помилувавшись височенними соснами, подихавши свіжим повітрям після нічного

дощу, делегація Асоціації земляцтв, представників МГО Волинське братство і жіночого клубу

"Волинянка" рушили за програмою нашого культурологічного проекту на благодатну землю Володимир-

Волинського району.

Першою зупинкою було прикордонне місто Устилуг, якерозташоване в місці впадіння річки Луги у

Західний Буг. Саме тут плекався геніальний талант композитора Ігоря Федоровича Стравинського

(1882-1971рр.) Відвідали його музей-садибу, нині тут також знаходиться і музикальна школа. Директор

музею-садиби Володимир Васильович Бойко – справжній сподвижник, якийдоклав багато зусиль для

підтримання зв"язків із потомками композитора, він є і дослідником його творчості і одночасно провів

цікаву екскурсію, а його розповідь супроводжувалася чарівною музикою композитора.Волинська земля

пишається, що музикант світового рівня Ігор Стравинський був вихований на традиціях української

народної культури в цілому і місцевому фольклорі зокрема.

Дуже ґрунтовна, пізнавальна і цікава була екскурсія. По закінченні в урочистій обстановці Голова

Асоціації земляцтв Віктор Ткаченко вручив Бойку Володимиру Відзнаку, яка є найвищою нагородою

Асоціації земляцтв областей та регіонів України, а  Сергій Шевчук  -  "Відзнаку МГО "Волинське

братство" за сподвижництво у збереженні пам"яті композитора, дослідження його неоціненної

музикальної спадщини і культурно-просвітницьку роботу серед молоді. 

alt

 Далі за програмою поїздки була зустріч з головою міської ради міста Володимир-Волинська Саганюком

Петром Даниловичем. Міський голова розповів про економічний, культурний і спортивний розвиток

міста . а також про підготовку до святкування 800 річного ювілею. І, як годиться, обмінялися

подарункамита сувенірами. З нашого боку  Сергій Шевчук  вручив Саганюку Петру "Відзнаку МГО

"Волинське братства", подарували також повну збірку альманаху "Волинь моя", люльку дружби, ляльку-

мотанку, а земляки - сувеніри з логотипом і емблемою Володимир-Волинська, а також запропонували

нам оглядову екскурсію по місту. Побували в Успенському соборі., якому більше 850 років.Церква

Успіння Пресвятої Богородиці - єдина збережена на Волині пам"ятка давньоруської архітектури 12 ст.  

altПознайомившись із містом, автобус рушив до смт. Затурці, де знаходиться музей-садиба великого сина

Волинської землі, славетного громадянина України, визначного теоретика української державницької

ідеї, вченого-історика, соціолога В"ячеслава Липинського. Він був етнічний поляк, але політиний

українець. "Я хочу,щоб була Україна" - писав поборник української державності В"ячеслав

Липинський.Завідувач музею Віталій Кушнір розповів про його життя, родину. особливо про брата

Станіслава Липинського - селекціонера картоплі, а також поділився планами реконструкції примузейної

території, яка проводиться власними силами із-за недостатності фінансування. Подумалось, що на

державному рівні недостатньо опікуютьсязбереженням пам"яті славетних людей, що роблять історію, і

славу нашоїкраїни і щастя, що у нас існують такі сподвижники, ентузіасти, як Віталій Кушнір.

alt

По завершенні поїздки всі члени делегації ще і ще раз висловили від усіх подяку організатору цього

культурологічного проекту - голові МГО "Волинське братство" Сергію Володимировичу Шевчуку.

Те, що поїздка пройшла цікаво, насичено на високому організаційному рівні, саме його особиста

заслуга.

А волиняни дякують за сприяння у підготовці та проведенні поїздки Президенту Асоціації земляцтв

Віктору Вікторовичу Ткаченку.

Особлива подяка за комфорт у дорозі – комфортабельний автобус і допомогу в організації зустрічей у

Ковельському та Володими-Волинському районах члену Ради   Юрію Федоровичу Кучинському.

За вирішення організаційних і практичних питань - нашому фінансисту Валентині Слободян, першому

заступнику Голови і голові жіночого Клубу "Волинянка" Жанні Шнуренко.  

За підтримку, допомогу  та ініціативність - Сикунді Івану Андрійовичу, Вікторії Рутковській, Галині

Бідношей, Антоніні Рєпі.

Здійснений напередодні свята Незалежності саме такий захід, як і багато-багато інших значущих

справ земляцького руху, сприяють утвердженню національної української ідеї, вони є "цеглинами",

які закладаються у розбудову нашої України. Бо нам тут жити, працювати, тут плекати її майбутнє.

І на підтвердження цього, свої емоції від поїздки висловив Перший заступник Голови Черкаського

земляцтва "Шевченків край"  Пономаренко Борис Йосипович у власному вірші "Мелодія Волині",

який люб"язно нам його подарував.

alt

До сонця тягнеться Волинь,

І серце ніжністю проймає,-

Густі хліба і неба синь,

Що на мелодію лягає.

 

Тут боронили княжу Русь,

Покриті славою дружини.

І дух козацький повернувсь,

Коли покликала Вкраїна.

 

Тут, ніби мед, пила росу,

Вуста тулила до барвінку,

Вплітала квіти у косу

Маленька Леся Українка.

 

Талантом мучене дівча –

І через біль пісні співала,

Допоки сяяла свіча,

Свою Вітчизну прославляла.

 

Бо рідний край в серцях у нас:

Молитва, мамина калина.

Нехай тече, минає час –

Та вічно житиме Вкраїна!

 

Волинь – у думах і піснях.

Її ліси, озера, ріки –

У наших душах, мріях, снах –

Вона одна, вона – навіки!

                  серпень 2017 року

 

                                                                                                                   

Текст:  Мирослава Корнєєва

Підготовка  інформаціїі:  Жанна Шнуренко

Фото:  Мирослава Корнєєва

         Вікторія Рутковська

                                                                                                                                                          Волинська газета"

 


Створено volyniany.ua