Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Головна Цікаві особистості "Я пишу тобі, доле, натхненні картини..."
"Я пишу тобі, доле, натхненні картини..."
14 березня 2019, 21:25

alt

 

 

"Щиро запрошую всіх небайдужих людей до мистецтва, до краси природи, відвідати мою виставку, адже роботи виконані з уяви ...

Вчіться бачити, краса навколо нас, пильніше придивіться, і ви знайдете неповторну мить у кожній гілочці, брунці і квіточці, подиху вітру, хмаринці, промінчику...

Дякую всім хто причетний до органцізації виставки!"

 

                                            Валентина Протопоп

 

 

alt

 

Спілкування, бажання допомогти один одному і елементарна увага до людини не мають меж і кордонів. Було б лише бажання. Втім, і випадкового не має нічого. Кожна подія чи зустріч має свій "ланцюжок", варто лише його проаналізувати. Отак, ніби несподівано звела доля волинських киян з Валентиною Протопоп, яка живе і творить свої неповторні шедеври у далекому волинському селі Древині. Ця дивовижна жінка, талантами і силою духу якої можна тільки захоплюватись, надихає до дії, до прерасного. Недарма, коли наша волинянка Галина Бідношей побувала в гостях у Валентини і познайомилась з нею, категорично заявила: "Треба організувати виставку робіт. Чудові роботи! Прекрасна людина."

І ось 13 березня 2019 відбулося відкриття вже другої у столиці виставки графічних робіт майстрині з Волині Валентини Протопоп.

alt

Виставку організували  Національна академя керівних кадрів культури і мистецтв та Міжнародне громадське об'єднання "Волинське братство".

У невеликому, затишному приміщенні кафедри графічні роботи Валентини вписались органічно, не загубились у просторі, бо розміри їх не більші стандартної альбомної сторінки. Розглядаючи їх, важко вибрати найкращу, настільки правдиво, скурпульозно і філігранно відтворені пейзажі, і навіть не задумуєшся, що це  намальовано лише одним кольором – чорним.

alt

alt

На відкриття прийшли жінки Клубу "Волинянка", члени МГО "Волинське братство", студенти, друзі та знайомі.

Виставку відкрив і привітав Валентину заочно та присутніх з цією подією Карпов Віктор Васильович - доктор історичних наук, завідувач кафедри мистецтвознавчої експертизи, віднедавна магістр мистецтвознавства-експерт, а також активний член Міжнародного громадського об'єднання "Волинське братство".  

alt

Ось що сказав пан Віктор про ці роботи: " Коли ми готували цю виставку на кафедрі, а тут присутні студенти, які робили розкладку цієї виставки, ми визначили тематичні напрямки, які Валентині до душі. По-перше, це дух природи, який передається нею. І друге, українська народність:  це Тарас Шевченко, козацький хрест, хліб і сіль, сніп, мати, сонце, яке дає промені з-за хмар. Це говорить, власне, про історію волинської землі, звідки Валентина Протопоп родом. І це говорить про переживання художниці за Україну, за український народ..." А ще він зазначив, що написання Валентиною робіт з уяви переплітається з його магістрською  темою "Нейроарт в народній творчості".

alt

Член Ради МГО "Волинське братство", ініціатор і активний організатор цієї події Галина Бідношей розповіла про Валентину Протопоп: її біографію, творчий шлях, проблеми і наші подальші плани співпраці з нею. Зокрема, зазначила, що раніше Валентина ще й дуже гарно вишивала. Мало того, сама розробляла  складні схеми і узори. На жаль, пізніше змогла працювати лише правою рукою. Відзначила, що на виставці лише маленька часточка робіт Валентини. Вдома їх у неї ще не один десяток зберігається.

alt

Перший заступник Голови МГО "Волинське братство" Жанна Шнуренко також привітала усіх з відкриттям виставки і подякувала нашому земляку Віктору Карпову за підтримку, безкорисливу допомогу і бажання співпрацювати.  Для нас це захід, а для Валентини Протопоп – це ще один виставковий етап пізнання її творчості.  Ми реалізуємо бажання показати людям її твори, отримати відгуки та оцінки. Це так важливо для творчої людини, особливо коли вона не має можливості здійснити це сама.

alt

Дізналась про виставку і прийшла привітати Валентину Ганна Васько з м. Червонограда, активістка жіночого Товариства "Прозерок". Вона розповіла, як на  свято Маланки вони з жінками в українських строях завітали до Валентини. Свого часу жінки Товариства також організували виставку робіт Валентини у м. Червонограді. Сама пані Ганна зачарована роботами художниці, адже знає не з розповідей, що їх Валентина виконує однією рукою і то обмеженою у повному русі. Скільки це потрібно мати терпіння, бажання, життєлюбності, щоб маленькими "штрішками" гелевою ручкою творити такі шедеври.

alt

Дуже доречно в атмосферу вражень і виступів впислись вірші про Валентину і для Валентини, які з почуттям прочитали наші волинянки Галина Оксюк та Валентина Бабаніна.

 

«Пори року» Валентини Протопоп.

Гортаю книжки сторінки

І враз ловлю себе на мислі:

Це ж з-під жіночої руки

Рисунки ці прекрасні вийшли!

 

Хай чорно-білі! Але ж ні -

Вони яскраво-веселкові.

Зимова казка. Літні дні.

І осінь жовто-кольорова.

 

Зима. Хатина у снігу,

І сірі гуси край джерельця.

Ось ягоди довбе снігур,

А з лісу хитрий лис крадеться.

 

Синички мерзнуть за вікном,

А в хаті на столі – хлібина.

Всіх з Новим роком і Різдвом

Вітає пані Валентина.

 

У лісі пролісок зацвів,

Струмки нестримні задзвеніли.

І з теплих та чужих країв

Лелеки наші прилетіли.

 

Травичка в лузі зеленить

Пищать у решеті курчата.

А Паска на весь світ пахнить –

Великдень будем святкувати!

alt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Який чудовий літній день!

Цвітуть ромашки польовії.

Пташиних слухаєм пісень.

У полі жито половіє.

 

Суниці з лісу в козубках

Дорослі й діти в дім приносять.

Пасуться коні у лугах,

І ще висока неба просинь…

 

Скінчилось літо золоте,

Птахи збираються у вирій,

Перед морозом доцвіте

Розкішна квітка на жоржині.

 

Легенько хрупає льодок…

Останнє яблуко упало…

Осінній тягне холодок,

Бо ж осінь! Осінь вже настала!

 

Закрила книгу-календар,

І знов ловлю себе на мислі:

Це ж Ваш талант, як Божий дар

У «Порах року» проявився!

 

Малюйте, Валечко! Творіть!

Хай буде у правиці сила,

Щоб графіки застигла мить

І око, й душу звеселила!

Галина Ушакова

Лютий. 2016р.

 

Валентині Протопоп – жінці-весні

присвячується

alt

 

 

 

 

 

Я пишу тобі, доле, натхненні картини,

Зіткані з любові мого серця.

Заплющую очі, а там – птахи попід тином,

На білому папері весна до мене вернеться.

І так непомітно у шибки шкребочуть стомлені гілки,

Неначе шепочуть – скільки ще до весни? Скільки?

Я пишу тобі, доле, натхненні картини,

Огортаю ними цілий світ.

Мої обійми теплом віють,

Хоч мені нестерпно болить.

Я описую стежку, місточок, квіти і трави.

Я люблю Україну! До нестями люблю.

Моя любов більша, ніж журба,

Яка приходить зимовими холодними вітрами,

Із звуками морозяного кришталю.

Пишу тобі, доле, ці натхнення картини,

немов твій відданий птах.

У них закликаю жити,

Бо життя у серці, а не на вустах.

Заплющую очі, а там – птахи відлітають у вирій,

Доле моя, я тобі вірна… залишаюсь тут…

      Натхненно писати картини. 

Марта Павлишин,

15 років, м. Червоноград,

січень 2015

 

Творчість дає Валентині наснагу, віру в свій талант, окрилює. Двері її дому завжди відкриті для людей. Талановита, ніжна душею і сильна духом, вона зігріває людські серця своїм теплом, засіває їх добром. Чимало її картин помандрували до волинян, які проживають у Великій Британії, Канаді. Також її роботи і пречудовий альбом графіки «Пори року», дивують відвідувачів Українського музею в Нью–Йорку. Своїми дивовижними пейзажами, натюрмортами вона відкриває перед нами трепетну красу рідної землі.

 

Жанна Шнуренко

 


Створено volyniany.org.ua 2009 - 2019