КОЛЯДКА

По білому снігу

Від хати до хати

Ватагою йдемо 

Колядки співати.

І в кожній оселі

Нас щиро вітають.

Всі люди веселі

Христа прославляють.

В цю світлу, святкову

І радісну днину

Бажаємо злагоди

Вашій родині!

Щоб повні були

І комори, і скрині!

Щоб щастя, тепло

Було з вами віднині!

Хай спокій і радість

Завжди з вами будуть!

Христос народився!

З Різдвом Святим, люди!

           * * * 

НА СВЯТИЙ ВЕЧІР

Стихає веремія суєти…

Ось-ось на небі з’явиться зірниця…

До нас на землю Вечір йде Святий   

Й несе з собою диво-таємницю.

За вікнами морозить, сніг січе –

Зима світ одягнула в білі шати…

І ллється сяйво радості з очей –

Ісуса породила Діва-Мати.

НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ

В цю ніч святу не чутно мови –

Лунає тільки Коляда.

Це – символ вічної любові,

Яку Господь нам щедро дав.

Народження Ісуса-Сина

Ми славимо у небесах,

По всіх кутах і закутинах,

Далеких селах і містах.

Природа ніби оживає

І відбуваються дива.

Повсюди радісно лунають

Прадавні святочні слова:

Щоб в ніч Різдвяну вашу хату

Не оминала Коляда,

Щоб статки множились багаті,

Щоб дім обходила біда!

Величним кантом «Бог предвічний»

Небесний задзвенів метал.

Співають Ангели над ніччю

Врочистий Господу хорал:

Во Вифлиємі, во Вифлиємі

Сталася новина:

Пречиста Діва, Пречиста Діва

Породила Сина.

Христос родився, Бог воплотився,

Ангели співають, Царіє вітають,

Пастиреві грають, поклін віддають,

       «Чудо! Чудо!» – повідають.

                          * * * 

У стаєнці сповитий Він лежить –

Йому так тепло, затишно у сіні!

Повсюди світла новина летить,

Ми славимо Різдво Святого Сина!

За вікнами морозить, сніг січе –

Зима світ одягнула в білі шати…

І ллється сяйво радості з очей –

Ісуса породила Діва-Мати.

У стаєнці сповитий Він лежить –

Йому так тепло, затишно у сіні!

Повсюди світла новина летить,

Ми славимо Різдво Святого Сина!

І де б не був ти, у яких краях,

А на Свят-Вечір маєш повернутись!

Лети до рідного гнізда, як птах,

Щоб єдність душ, сердець близьких відчути!

Господар давній звершує обряд,

Над стравами чаклує господиня,

На небосхилі вже зійшла зоря

І за столом зібралася родина.

Вогонь свічок… Дух предків завітав…

Таємна, дивна магія… Різдвяна!

Молитва «Отче наш», дванадцять страв,

Дзвіночки і колядки, Богом дані.

І торжествують Небо і Земля!

Народженню Ісуса люд радіє!

Ясним промінням освятилась мла –

Зійшла Зоря Любові і Надії!

РІЗДЯНА ПОЕМА

Гостинно входить в дім Свят - Вечір…

Уся родина за столом…

Смачна кутя, з узваром глечик

І образи під рушником…

На покуті панує Дідух –

На щастя й добрий урожай,

Щоб обійшли оселю біди,

Раділи серце і душа.

Дванадцять пісних страв, як треба –

Було так ще у давнину…

Ось-ось зійде зоря на небі

І сповістить про новину.

Малеча тут, допомагає,

Сьогодні бавитися – гріх.

– Біжіть, дивіться, чи немає

На небі першої зорі? –

До них матуся промовляє.

І діти – миттю до вікна.

По черзі в небо зазирають

І радісно: – Є! Ось вона!

Поважно батько – він – Господар:

Сідати прошу всіх за стіл.

Помолимося спершу Богу

Й ви, душі предків, нас простіть.

І ти, Морозе-Морозенку,

Теж на кутю до нас іди!

А хто від дому далеченько,

До хати стежечку знайди!

Ось за вікном почувся гомін:

Чарівний дзвін, колядок спів…

Не буде сумно хай нікому –

Ісуса світу Бог явив!

В міста, малі й великі села

Колядники скоріш несуть

Цю звістку – радісну й веселу,

Що народився наш Ісус.

Різдвяна Зірка теплим сяйвом,

Як діамантом, виграє,

І з неба світло життєдайне

На грішну Землю щедро ллє,

Різдвяна ніч – як одкровення…

Зоря нам сяє з висоти…

Хай Бог пошле благословення

         І зійде в серце Дух Святий!