Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Проекти СПЕКОТНИЙ СЕРПЕНЬ – 2015
СПЕКОТНИЙ СЕРПЕНЬ – 2015
Середа, 02 вересня 2015, 22:41

Літо в Україні цього року було не тільки спекотне й тривожне, відлунювало вибухами й пострілами, перемогами і втратами на Сході. Воно тримало українців у напрузі й не давало розслабитися в очікуванні новин, які не завжди радували. А також мобілізувало й спонукало до вирішення багатьох справ – і домашніх, і службових, і громадських. В активності жінок Клубу «Волинянка» марно сумніватися: вони встигають на роботі, поратися на дачах, вирощувати врожай, робити запаси на зиму, виховувати дітей та онуків, займатися волонтерською діяльністю. Спека не завадила їм плідно працювати й змістовно відпочити: кому в селі, кому на Дніпрі, кому у Карпатах або на морі. Розповімо про найяскравіші події останнього місяця літа, до яких долучилися волинянки.

 

23 серпня в Україні відзначили День Державного Прапора. Буквально потрясла всіх експозиція на Софійській площі бойових прапорів, пробитих кулями, з підписами волонтерів і героїв, під якими вони воювали в зоні АТО.


Апофеоз святкувань – 24 серпня, День Незалежності. Можна сказати, що ми лише другий рік по - справжньому відстоюємо свою свободу, а минулі 22 роки – це була лише імітація боротьби, яка призвела до трагічних подій в Україні. До цієї дати Ольга Рутковська написала вірша, в якому звучать не дуже радісні інтонації:


День народження країни –
Як його святкуєм нині?
Десь гуляють і співають,
Десь стріляють і вбивають…
А чи варто веселитись?
Може, краще всім журитись?
Я вважаю, що в це свято
Шуму трохи забагато.
Як іде війна на Сході, –
Краще: стриматись народу.
Кожний дасть нехай дещицю
У жертовную скарбницю.
Перемоги дочекатись,
Тоді – гучно святкувати.
Нині – просто всіх вітати:
«З святом!».


Нинішні урочистості дещо вирізнялися від минулорічних, були без пафосу і показухи, скромнішим за масштабами, але насиченішими різноманітними патріотичними заходами. На деяких з них побували жінки Клубу з родинами і гостями, що приїхали до Києва з областей, а також з - за меж України. Ліна Іванівна Гулюк з дітьми і онучкою була присутня на «Марші Незалежності», що пройшов Хрещатиком. Вони захоплено вітали воїнів ЗСУ та добровольчих батальйонів, учасників АТО, які захищають нашу Незалежність на Сході країни, раділи їхньому вишколу, гарним строям, бойовим прапорам.

Приятелі Жанни Василівни Шнуренко з Луцька, які нині живуть у Москві, були вражені усім почутим і побаченим у святкові дні. 

Наші жінки відвідали тематичні концерти, що відбулися 23 і 24 серпня (організатор і режисер народний артист України Євген Нищук) на Михайлівській площі, а також на Співочому полі, серед барвистої виставки «Квітковий оберіг».

Кульмінацією святкування у столиці став виступ в Національній опері і на Майдані Незалежності І, CULTURE orchestra з Польщі, в якому грають музиканти з семи країн,в т.ч. і з України, під орудою художнього керівника, видатного українського диригента Кирила Карабіца. Наталія Андрієнко була в захопленні від майстерної гри колективу: «А які виконавці: всі молоді й гарні, як «на підбір!». Адже такого надзвичайно талановитого виконання «Оди до радості» Людвіга ван Бетховена, який є гімном Євросоюзу, включеного до Європейської симфонії з різних творів, вона ще в житті не чула, хоча знайома з цим твором. Браво нашому талановитому землякові, який прославляє Україну по всьому світу! Публіка на Майдані Незалежності також була достойною: слухала уважно і з насолодою. 

Щороку 1 серпня, у День пам’яті Лесі Українки, на старому Байковому кладовищі, проходить громадське вшанування нашої геніальної землячки. Як завжди, на заході були присутні наукові працівники музею Лесі Українки та бібліотеки її імені, письменники, журналісти, кияни й гості столиці – шанувальники палкого слова Поетеси. Від Волинського братства і клубу «Волинянка» слово мала Вікторія Рутковська.




Неабияке піднесення і креативний порив викликала участь волинянок у діяльності волонтерської групи «Бойові швачки» при Центральному військовому госпіталі у Києві. Лише впродовж кількох літніх місяців було придбано сотні метрів тканини для білизни нашим героїчним воїнам, пошито близько 5000 комплектів, які були цілеспрямовано передані за певними адресами, зокрема, Жанна Василівна Шнуренко особисто виготовила 500 пар білизни. Жінки їх гарно пакували, оформляли, писали ніжні листи й вірші. Зворушливими були відповіді від бійців з подяками і фото. Про діяльність завзятих швачок знято кілька сюжетів по телебаченню, а інформація міжнародного агенства новин РЕЙТЕР неодноразово лунала в ефірі на різних каналах.
Та що там наша спека у порівнянні з фронтовою! Хай теплі слова привітань від киянок і з любов’ю пошиті речі зігріють душу нашим хлопцям. Хай швидше вони вертаються додому живими і з перемогою!

Неповторні враження у наших жінок, їхніх друзів та членів родин залишив гарний відпочинок у Маріїнському парку, куди вони ходили впродовж літа вихідними днями слухати концерти джазової музики. Проект музикантів - ентузіастів «Літні музичні вечори» на відкритому просторі «Опен ейр» – користується великою популярністю у киян і гостей столиці. В ньому брали учать провідні джазові ансамблі та солісти з Києва і областей. З величезним успіхом пройшли на сцені «Мушлі» (так тепер називається естрада у парку) концерти Національних президентського духового і симфонічного оркестрів. А ще вразили гості – вокально - інструментальний ансамбль американських сухопутних військ, що базуються у Німеччині. Вікторію Рутковську джазові концерти надихнули на вірші:


OPEN AIR

Літня місячна палітра –
Джаз на свіжому повітрі.
Дивні музики звучання –
Гімн природі, гімн коханню.

Оpen air – відкритий простір.
Вас запрошує у гості.
Почуттєві, експресивні –
Всюди наспіви чарівні.

В кожній ноті, в кожнім такті –
Настрій, почуття, характер.
Світ завмер, мов на причасті.
Щастя є. У джазі – щастя!


До «Дня Незалежності у приватному видавництві Л. С. Стасюк (м. Хмельницький) вийшов літературний альманах «Дух землі», в якому надруковано дев’ять поезій Ольги і Вікторії Рутковських. Два вірша пропонуємо увазі:

    

ЛИСТ БАТЬКАМ З ВІЙНИ В УКРАЇНІ

 

Мій батько – з Слов’янська, а мати – з Волині.
Чи бачать з небес, що в нас діється нині?
Що гинуть в Донбасі поліські герої
За вугільні шахти, за тих, хто в забої?

– Навіщо туди вони йшли воювати?
– Щоб землю свою ворогам не віддати!
Щоб спокій і мир панував в Україні,
Щоб пісня звучала у кожній родині!

– Коли ж бій скінчиться, скажіть ви мені?
Коли вже настане той мир на землі?
… Мовчать терикони і шахти закриті,
Вугілля немає, народ, як прибитий.

Тут поміч дають невідомо кому,
А поруч – жирують, живуть, як в раю…
І все це Донбас – український, багатий,
Де плачуть старенькі у спалених хатах,

Де діти з собаками ділять шмат хліба.
Від градів й снарядів не лишиться й сліду…
Там люди голодні, одурені, злі.
Вони, як чужинці, на рідній землі.

Зруйновні школи, лікарні і клуби,
Народ без роботи, тиняється всюди.
Немає де жити, немає що їсти:
Панують в Донецьку се - па - ра - ти - сти!

Такі в нас діла, дорогенькі батьки.
Про радість писала б я вам залюбки,
Та горе у нас – Україна в огні.
Стріляють, падлюки, і вдень, і вночі.

Народ на брехню московитів повівся,
А дух шахтарів й козаків десь подівся…
І сумно у селах, порожньо в оселях,
Дорослі і діти якісь невеселі.

В Словянську ж – спокійно, рідня вся жива,
Вона добре знає пророчі слова,
Що «в єдності сила, в любові до Бога,
Який всіх рятує на трудних дорогах».

Ми віримо: скоро скінчиться війна
І знов буде мир, і настане весна.
Повернуться люди на рідні пороги,
Відійдуть в минуле і страх, і тривоги.


Ольга РУТКОВСЬКА

СХИЛЯЮ ГОЛОВУ

Я низько голову схилю
Перед моїм народом,
І рушниками простелю
Дорогу до свободи.

За ліс, за поле, за село
І за небес безмежність – 
Синів немало полягло
За нашу незалежність…

Був нелегким до волі шлях,
Тернистий він і нині…
Зі зброєю в міцних руках
Боронимо Вкраїну!

… В жалобі свічку запалю…
Згадаю всіх героїв…
І тихо Бога помолю:
– Хай буде мир! Без зброї…

Вікторія Рутковська


Фото Жанни Шнуренко, сайту Музею видатних діячів, з Інтернету,
Матеріал підготувала Ольга Рутковська   

 


Створено volyniany.ua