Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Спом'янемо з любов'ю СВІТЛІЙ ПАМ"ЯТІ ДАНИЛА КУРДЕЛЬЧУКА
Четвер, 03 січня 2019, 21:45

 

alt

 

2 січня  Данилу Марковичу Курдельчуку виповнилося  б 75 років… 

Згадаймо теплим словом всі, хто його знав.

 

Данило Курдельчук – юрист, визначний правознавець України, засновник і багаторічний президент Української іноземної юридичної колегії, Почесний консул Республіки Панама в Україні. Його професійна і громадська діяльність була відзначена багаточисельними державними і недержавними нагородами.

Та, насамперед,  Данило Маркович був волинянином. До останніх своїх днів він любив рідну батьківську землю, там і заповів його поховати і там у с. Куликовичі, біля мами, він і спочиває.

Двадцять років тому він активно підтримав ідею об"єднання  нашої волинської спільноти у місті Києві, був одним із співзасновників і протягом багатьох років незмінним головою Міжнародного громадського об"єднання "Волинське братство".  

Він був не просто керівником земляцтва – мудрим, врівноваженим, енергійним, а справжнім батьком для всіх земляків. Він мав особливе вміння згуртувати навколо себе людей, незалежно від їх соціального статусу та політичних поглядів. Він мав бажання і терпіння усіх вислухати і по можливості допомогти чи підказати рішення.

Данило Маркович з ентузіазмом підтримав  ідею створення жіночого Клубу "Волинянка" і допомагав його діяльності, чим заслужив любов і шану усіх волинянок. За кілька місяців до того, як Данило Маркович відійшов у інші світи, він з крапельницею у кишені і голкою у руці, прийшов привітати жінок зі святом 8-го Березня. Ми тоді не знали, що це була наша остання зустріч...

Всебічно обдарована, глибоко мисляча Людина, енциклопедист, Данило Маркович  був легким у спілкуванні, мав веселу вдачу. Хіба можна забути його влучні жарти,  анекдотиі «крилаті вислови»!  Все його життя – це приклад відданого, безкорисливого і чесного служіння людям, своїй країні. Його крилатою фразою була: «Завжди, коли можеш, допоможи людині, коли не можеш — спробуй ще раз»

 

Світла пам’ять про Данила Марковича Курдельчука,

Великого Українця, палкого патріота, Вірного Сина 

рідної волинської землі, назавжди  збережеться в 

серцях тих, хто його знав, кому відомі його погляди 

і переконання, тих, хто мав щастя спілкуватись

з ним або просто слухати його.…

 

Спочивайте з миром, наш дорогий друже!

 

* * *

Олександр Скіпальський, почесний голова МГО «Волинське Братство»:

«Шануймо людину, яка так багато зробила для незалежноі України! Він був справжній!»

 

Олена Ігорівна, онучка: 

Дякую, що пам’ятаєте та шануєте пам’ять мого дідуся !

 

Галина Оксюк, член жіночого клубу «Волинянка»:

Вічна пам’ять світлій Людині, яка не згасатиме у втіленнях всіх його започаткувань...

 

Валентина Слободян:

Світла і вічна пам'ять про чудову людину...
Таку людину важко забути...Я до нього приходила завжди за порадою, як до тата..

 

Любов Шепард, Лондон:

"Вічна Пам'ять. Моя перша вчителька з Д.М. Курдельчуком дружила ще зі школи. Я коли була в Києві завжди приходила до Данила Марковича в офіс біля Золотих Воріт. Пам'ятаю як кілька разів мене запрошував поїхати на Волинь на зустрічі "Волинського Братства". Там були якісь великі річниці і т.д. Чому ми завжди все відкладуємо на потім? Якого величного Волинянина ми втратили!"

 

Надія Задерей, член жіночого клубу «Волинянка»:

Великий патріот Украіїни! Завжди в наших серцях!

 

Жанна Шнуренко, голова жіночого Клубу "Волинянка":

Мені, як голові жіночого Клубу приходилось багато спілкуватись з Данилом Марковичем. І ми йому немало "проблем підкидали", дуже вже дієві та енергійні ці волинянки. І ні разу він не відправив жодну з нас без їх вирішення. Один з епізодів запам"ятався назавжди.

2004 рік. 3-й день Майдану. Холод і сніг. Ми з Валентиною Слободян, поспілкувавшись з волинянами, які розташувались у палатках на Хрещатику, вирішили якось допомогти. І куди йти? Звичайно, до Данила Марковича.

Я йому сказала: "Данило Маркович, я знаю, що Ви ризикуєте посадою, бо невідомо, на чию користь все вирішиться, але як ви скажете, так і буде. Ми хочемо організувати у нашому приміщенні для волинян з Майдану місце, де б вони могли б зігрітись і попити чаю. Якщо ви скажете ні,  Так і буде". Він тут же сказав: "Дівчата, нема питань. Хай гріються". Дав нам свій електрочайник, який ми зберігаємо і до цього часу, дістав з гаманця 1000 грн.: "Це на чай та каву". А ризикував... Данило Маркович у цю мить "виріс для нас на десять голів"! Ми були горді, що у нас такий керівник!

Дуже часто згадуємо його, коли збираємось у Клубі!

Світла пам"ять Вам, Даниле Марковичу, і Царство Небесне!

alt

alt

 


Створено volyniany.ua