Авторизація

Для перегляду закритої інформації, будь-ласка, авторизуйтесь:



Привітання ЮВІЛЯРИ 2017 РОКУ; ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА НИЩИК-ПРИЙОМСЬКА
ЮВІЛЯРИ 2017 РОКУ; ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА НИЩИК-ПРИЙОМСЬКА
Середа, 05 липня 2017, 23:11

alt

"Хтось з мудрих колись сказав:

«Без минулого немає

майбутнього». Так і проживаємо

життя з минулим, теперішнім і

майбутнім. Психологи радять

жити теперішнім життям і не

жалкувати за тим, що було."

 

                           Галина Прийомська

alt

 Галина Михайлівна Нищик-Прийомська народилася 22 червня 1937 року в с. Гать Торчинського району

Волинської області. Життя протікало розмірено, радісно,  а як в 1939 році радянські війська звільнили

від Польщі почалась смута -  колективізація, а війна яка розпочалась 22 червня 1941 року, зруйнувала

все, і колгоспи, і мирне життя...

Але вже в 1944 році відкрили школу. Із спогадів Галини Михайлівни: "Теперешні діти не зможуть

зрозуміти, як ми навчалися, на чому писали. Особисто ми з братом Антоном писали на бланках

прийому молока, які залишилися з довоєнного часу, коли тато працював прийомщиком молока.

Використовували різні клаптики паперу. Мій перший зошит був з рудого паперу із паперового мішка.

Чорнило робили з чорної бузини. Все своє шкільне приладдя носили в торбах пошитих мамами з

домашнього полотна, або з якоїсь іншої старої тканини Поки було тепло, я ходили боса до школи, як

похолодало, в маминих туфлях на каблучку, але вони на мене були великі, то якось їх прив’язували".

Родина проживала в Гаті до січня 1960 року, а  тоді переїхали до Луцька.  

Закінчила 7-річну  Білостоцьку школу.

У 1953-1957 р.р. навчалася в Тальнівському (Черкаська обл.) зоотехнікумі, згодом повернулася на

Волинь.

У 1962 році вийшла заміж і переїхала в Христинівський район Черкаської області, де працювала в

інспекції по заготівлі і якості сільського господарської продукції.

У 1968 р. закінчила Львівський зооветеринарний інститут. У 1978 році у зв’язку з призначенням чоловіка

в Міністерство радгоспів переїхали до Києва. Зі спеціальності у сільськогосподарській  галузі.

У грудні 1986 р. за власним бажанням поїхала на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,

де працювала до 1989 року.

З 1 грудня 1991 року перебуває на заслуженому відпочинку.

Галина Михайлівна – активна учасниця МГО «Волинське братство» та Клубу «Волинянка» з початку їх

заснування. Вона - людина енергійна і непогамовна, завжди в курсі всіх культурно-мистецьких подій,

охоче долучається до наших творчих заходів.  Неможливо не згадати жодного заходу, особливо

жіночого Клубу,  в організації якого вона б не взяла участь і не допомогла.

Вона ніколи не стоїть осторонь важливих подій. Завжди, у міру своїх можливостей, надає допомогу, як

це було  у переломні для нашої країни часи – під час Помаранчевої революції,  Євромайдану і тепер,

під час війни.

Залюблена в поезію, українську пісню, народні звичаї та обряди. Але найбільше – у квіти, які вона з

любов’ю висаджує у себе на дачі і з радістю дарує нам, волинянкам.

А ми, в свою чергу,  дослухаємось до її порад і думок. Вона взірець того, як потрібно відноситись до

життя, не зважаючи на вік. І духовністю своєю, і зовнішнім виглядом, і невичерпною молодістю,  ніби

говорить: " Живіть активно, сучасно, цікаво, не замикайтесь у собі!" 

Многая літа Вам, дорога наша Галино Михайлівно!

Миру, спокою і  добробуту Вам і Вашій родині!

alt

 


Створено volyniany.ua